1. Бек У. Что такое глобализация? / [Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника]. – М., 2001.

2. Богомолов Б. А. Глобализация: некоторые подходы к осмыслению феномена / Б. А. Богомолов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 12. Полит. науки. – 2004. – № 3. – С. 105–118.

3. Бузгалин А. В. Альтерглобализм как феномен современного мира / Бузгалин А. В. // Полис, – 2003. – №2.

4. Бутенко А. П. Глобализация: сущность и современные проблемы / Бутенко А. П. // Социально-гуманитарные знания. – 2002. – №3.

5. Бычков А. Глобализация экономики / Бычков А. // Вопросы экономики. – 1997. – № 12.

6. Василенко И. А. Политическая глобалистика / Василенко И. А. - М.: Логос, 2000.

7. Володин А. Г. Глобализация: истоки, тенденции, перспективы / Володин А. Г., Широков Г. К. // Полис. – 1999. – № 5.

8. Гелд Д. Глобалізація/антиглобалізація / Гелд Д., МакГрю Е. – К.: К.І.С., 2004. – 180 с.

9. Гордеев И. В. Глобализация как основная тенденция эпохи постмодерна / Гордеев И. В. // Вестн. Моск. ун-та. Серия 12. Полит. науки. – 2008. – №3. – С. 89-90.

10. Дробот Г. А. Политико-экономические аспекты глобализации / Дробот Г. А. // Вести. Моск. ун-та. Сер. 12. – 2000. – № 1.

11. Зуев А.Глобализация: аспекты, о которых мало говорят / А. Зуев, Л. Мясникова // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 8. – С. 54–60.

12. Косолапов Н. Глобализация: сущностные и международно-политические аспекты / Косолапов Н. // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 3

13. Кузнецов В. Что такое глобализация? / Кузнецов В. // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 2.

14. Мировая политика и международние отношения: Учебн. пособ. / [Под ред. С. А. Ланцова, В. А. Ачкасова]. – СПб.: Питер, 2008. – 448с. – (Серия «Учебное пособие»).

15. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. Посібн. – Львів: Академія сухопутних військ, 2010. – 240 с.

16. Сорос Дж. О глобализации / Сорос Дж. – М., 2002.

17. Шепелєв м. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв м. А. – к.: Вища школа, 2004. – 622с. 566–613

Методичні рекомендації

У другій половині 20 століття виникає якісно нове явище міжнародного життя – глобалізація. Світ став єдиним цілим і неподільним для означення процесів, що відбуваються. У першому питанні слід проаналізувати сутність глобалізації, її основні ознаки, та пояснити, чому рух до світу як єдиного суспільного простору, що розпочався ше на ранніх етапах історії, нині є вже майже нездоланним. Слід визначити основні ознаки процесу глобалізації на різних рівнях (глобальному та регіональному) [1; 2; 4; 7; 8; 12; 13; 14; 15, с. 175-179; 16; 17].

У другому питанні, нагалошуючи на складності та неоднозначності цього явища, слід показати вплив глобалізації на міжнародні відносини загалом, та на демографічні та технологічні процеси, транснаціоналізацію міжнародних відносин, глобалізацію політики зокрема [2; 6; 9; 11; 15, с. 179-185; 17].

У третьому питанні слід пояснити, чому глобалізація змушує кожну країну гармонізувати національну економіку, політику, культурне життя з потребами загальноствітового розвитку, враховувати позицію сусідів та конкурентів [3; 5; 10; 15, с. 179-185; 17].

Контрольна робота №23 Міжнародна пропаганда

План

1. Сутність та призначення міжнародної пропаганди.

2. Типи та основні прояви міжнародної пропаганди у міжнародних відносинах.

3. Психологічна війна у сучасному світі.

Література

1. Брайант Д. Основы воздействия СМИ: [пер. с англ.] / Д. Брайант, С. Томпсон. – М.: Вильямс, 2004. – 425 с.

2. Вершинин М. С. Политическая коммуникация в информационном обществе / Вершинин М. С. – СПб., 2001.

3. Войтасик Л. Психология политической пропаганды / Войтасик Л. - М., 1979.

4. Волкогонов Д. А. Психологическая война: Подрывные действия империализма в области общественного сознания / Волкогонов Д. А. - М., 1983.

5. Егоров С. Н. Власть наша: записки политтехнолога / С. Н. Егоров. – М.: Кучково поле, 2004. – 160 с.

6. Егорова-Гантман Е. В. Концепция образа и стереотипа в международных отношениях / Егорова-Гантман Е. В., Плешаков К. В. // Мировая экономика и мировые отношения. – 1988. – № 12.

7. Карпухин О. И. Формирование масс: Природа общественных связей и технологии «паблик рилейшнз»: Опыт историко-социологического исследования / О. И. Карпухин, Э. Ф. Макаревич. – Калининград: Янтарный сказ, 2001. – 546 с.

8. Лайнбраджер П. Психологическая война / Лайнбраджер П. - М., 1963.

9. Некоторые проблемы информационной войны. – М.: ФИАН, 2004. – 51 с.

10. Почепцов Г. Г. Имиджелогия / Г. Г. Почепцов. – Изд. 4-е, с испр. и доп. – М.: Рефл-бук, 2004. – 574 с. – (Образовательная литература).

11. Почепцов Г. Г. Пропаганда и контрпропаганда / Г. Г. Почепцов. – М.: Центр, 2004. – 252 с.

12. Слободянюк Е. Політичний імідж у виборчій кампанії США / Слободянюк Е. // Нова політика. – 1997. - №1. – С. 12-14.

13. Шепелєв м. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв м. А. – к.: Вища школа, 2004. – 622с.

Методичні рекомендації

Пропаганда є універсальним засобом впливу на вс сфери та елементи суспільної свідомості, а через неї – на всю соціальну реальність. У першому питанні слід визначити сутність феномену пропаганди, її призначення, суб′єкт та об′єкт впливу, напрями здійснення. Пояснення вимагає, чому пропаганда є інструментом ідейно-психологічного впливу на характер міжнародних відносин, від ефективності використання якого залежить здійснення функцій міжнародної політики [1; 2; 3; 6; 10; 11; 13].

Друге питання присвячене видам міжнародної пропаганди та технікам й прийомам, які використовуються з метою досягнення піддатливості людей до конкретних ідей, ідеалів та цілей [2; 5; 10; 11; 12].

У третьому питанні слід проаналізувати феномен психологічної війни, основним інструментом якої є саме пропаганда. Психологічну війну трактують як планомірне використання нацією чи групою націй пропагандистських або інших інформаційних заходів, спрямованих на ворожі, нейтральні або дружні групи, з метою впливу на погляди, емоції, позиції та поведінку, в інтересах підтримки політики і цілей певної нації або групи націй [3; 4; 7; 8; 9].