Контрольна робота №14 Врегулювання міжнародних конфліктів

План

1. Протікання та стадії міжнародних конфліктів.

2. Способи врегулювання міжнародних конфліктів.

3. Міжнародне посередництво.

Література

1. Акулов С. О. Воєнні конфлікти сучасності та можливості міжнародної миротворчої діяльності щодо їх врегулювання / Акулов С. О. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Вип. 39 (Ч.1.). – К., 2003.

2. Арон Р. Мир и война между народами / Арон Р. – М., 2000.

3. Баринова В. И. Консенсус как одно из главных условий разрешения политических конфликтов / Баринова В. И. // Социально-политичекий журнал. – 1995. – №5.

4. Батюк В. И. Миротворческая деятельность ООН и великие державы / Батюк В. И. // США: экономика, политика, идеология. – 1996. – №12.

5. Бруз В. С. ООН: врегулювання міжнародних конфліктів / Бруз В. С. – К., 1993.

6. Война и мир в терминах и определениях / [А. А. Данилевич, Д. О. Рогозин, О. К. Рогозин и др.]; под общ. ред. Д. О. Рогозина. – М.: ПоРог, 2004. – 624 с.

7. Давыдов Ю. П. Норма против силы. Проблемы мироурегулирования / Давыдов Ю. П. - М. 2002.

8. Кокошин А. А. Предотвращение войны: доктрины, концепции, перспективы / Кокошин А. А., Ларионов В. В. – М., 1990.

9. Коляденко В. Технології регулювання конфліктів / Коляденко В. // Нова політика. – 1997. – №5.

10. Лебедева M. M. Основные тенденции в зарубежных исследованиях международных переговоров / Лебедева M. M., Хрусталев М. А. // Мировая экономика и международные отношения. – 1989. – № 9.

11. Лебедева М. М. Политическое урегулирование конфликтов / Лебедева М. М. - М., 1998.

12. Лебедева М. М. Развитие неофициального посредничества в современном мире: тенденции, проблемы, перспективы / Лебедева М. М. // Вестн. Моск. ун-та. Серия 18. Социология и политология. – 1998. – № 3.

13. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп. та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528с.

14. Нэх В. Ф. Политический конфликт, технология инициирования, регулирования, разрешения / Нэх В. Ф. // Вестник Моск. ун-та. – Серия 12. Полит. науки. – 1995. – №5.

15. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. Посібн. – Львів: Академія сухопутних військ, 2010. – 240 с.

16. Финдлей Т. Предотвращение, разрешение вооруженных конфликтов и контроль над ними / Финдлей Т. // Мировая экономика и международные отношения. – 1996. – № 1.

17. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. / Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 324с.

18. Цыганков п. А. Теория международных отношений / Цыганков п. А. – м.: Гардарики, 2004. – 590с.

19. Шевченко О. Збройні конфлікти та шляхи їх врегулювання / Шевченко О. // Соціальна психологія. – 2005. – №2. – С. 28–37.

20. Шепелєв м. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв м. А. – к.: Вища школа, 2004. – 622с.

Методичні рекомендації

Метою даної роботи є з′ясування основних шляхів врегулювання конфліктів у міжнародній сфері. При розгляді першого питання слід виходити з того, що пошук таких способів врегулювання залежить від специфіки самого конфлікту та особливостей його протікання. У першому питанні слід зосередити увагу на стадіях та фазах конфлікту, які дають змогу охарактеризувати повний хід конфліктної ситуації, з метою пошуку найефективніших методів його попередження та врегулювання [2; 6; 7; 13, с. 465-476; 14; 15, с. 124-130; 17; 18; 20].

Дослідники визначають, що проблеми, які виникають через розбіжність інтересів міжнародних суб′єктів, можна розв′язати двома основними способами: через насильство, збройні конфлікти, війни або мирним шляхом, через переговори та співробітництво. В другому питанні слід зосередити увагу на конкретних шляхах та способах подолання міжнародних конфліктів, розглянути основні фази протікання конфлікту, які є найбільш сприятливими для його вирішення. Особливо слід наголосити на тому, що зброя чи насильство (воєнний конфлікт) є дуже небезпечним способом подолання проблем, які виникають на міжнародній арені [1; 3; 4; 5; 8; 9; 11; 13, с. 477-479; 14; 15, с. 136-147; 16; 17; 19; 20].

Третє питання присвячене міжнародному посередництву як одному із способів, які дають можливість не допустити до спалаху воєнного конфлікту. Слід розглянути сутність, специфіку та види міжнародного посередництва, під яким найчастіше розуміють процес, коли третя сторона (держава чи міжнародна організація) вступає у взаємовідносини між потенційними противниками, ворогуючими сторонами, втягуючи їх у переговорний процес. У цьому питанні необхідно проаналізувати основні етапи переговорного процесу, стратегії, що їх можуть використовувати учасники конфлікту для забезпечення своїх цілей та інтересів [4; 9; 10; 12; 13, с. 479-481; 17; 20].