10. Розкрийте сутність концепцій про економіку і хрематистику Аристотеля.

Аристотель відносив кожен член суспільства належить або до природної сфери – економіки, або неприродної – хрематистики. Це було однією з перших спроб аналізу капіталу. Економіка – природна господарча діяльність землеробів, ремісників, пов’язана з виробництвом необхідних продуктів, що мають споживну вартість. економіка включається в обмін лише в межах задоволення власних потреб. Хрематистика – мистецтво наживати багатство за допомогою великих торгівельних угод для продажу і лихварських угод. ЇЇ мета безмежна, бо головне в цій сфері – володіння грішми. Тобто хрематистика – це мистецтво вкладання і нагромадження капіталу. Аристотель засуджував хрезматистику, але розумів що економіка перейде в неї.

11. Як вирішував проблему "справедливого обміну" Аристотель?

Важлива заслуга Аристотеля – аналіз зародження і розвиток торгівлі, історичного переходу від однієї форми торгівлі в іншу. Проблема справедливого обміну: потрібно, щоб все вимірювалось чимось одним, цим одним і є потреба, яка є зв’язуючою ланкою для всього , а як заміна потреби згодою людей виникла монета. отже розрахунок матиме місце тоді, коли буде знайдено порівняння: яким чином продукція, вироблена ремісником, належить до продукції, виробленої землеробом.

12. В чому вбачав багатство держави і як визначав "вартість товару" Ібн-Хальдун?

Автор однієї з концепцій суспільного прогресу на базі ек. факторів був відомий мислитель Ібн-Хальдун. Багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів. На його думку, в продуктах міститься праця, "яка проявляється як вартість", тому він робить висновок про те, що продукти праці здобуваються "шляхом рівноцінного обміну". Тобто відрізняє вартість від ринкової ціни. Гроші – основа придбання, нагромадження і скарбу.

15. Як Фома Аквінський розглядає сутність грошей?

Аквінський гроші розглядав подібно стародавнім вченим, виражаючи прихильність до концепції грошей як номіналу, визнає, що хоч монети і мають "внутрішню" цінність, держава все ж має право допускати певні відхилення дійсної вартості монети від її внутрішньої цінності.

13. Особливості економічної думки раннього і пізнього канонізму.

Ранні кантоністи засуджували торгівельний прибуток і лихварський процент, як нечесну дію, гріх. Велика торгівля, позикові операції, як грішні явища, взагалі заборонялися. Методологічна основа ранніх кантоністів – авторитарність доказів (святе писання і церковні теоретики) і морально-етична характеристика ек. категорій. До цих принципів пізніше кантоністи додали ще принцип двоїстості оцінок, який давав змогу посередництвом коментарів, уточнень і застережень подати трактову ек. категорій в іншому, протилежному світі.

14. Що розумів Фома Аквінський під "справедливою ціною", багатством країни?

Найбільш визначним автором західно європейської економіки думки періоду класичної Середньовіччя – італієць Фома Аквінський. Він справедливі ціни розглядав джерелом росту особистої власності і створення "поміркованого" багатства, що не є гріхом. "Справедлива ціна" в ек. вченні кантоністів замінювалась категоріями "вартість", "ринкова ціна". Але Аквінський вважає, що продавці можуть продавати речі дорожче. ніж вони коштують самі по собі, інакше він зазнає збитків, бо не отримає винагороду за працю.