15 Психосоматичні розлади

Визначення психосоматичних розладів – група хворобливих станів, що проявляються загостренням соматичної патології, формуванням спільних, які виникають при взаємодії соматичних і психічних факторів симптомокомплексів – соматизованих психічних порушень, психічних розладів, що відображають реакцію на соматичні захворювання . До того ж у низці ПСР розглядають порушення психіки, які часто супроводжуються соматичною патологією, а також психічні відхилення, що виникають при неефективному лікуванні захворювань внутрішніх органів та оперативних втручаннях, які перебігають з ускладненнями або потребують декількох етапів хірургічних операцій.

Характеристики осіб, які схильні до розвитку психосоматичних розладів: а) сензитивність; б) тривожна недовірливість; в) емоційна лабільність; г) демонстративність; д) субдепресивні риси; е) ригідність. Основні риси особистості формуються у дитинстві як сплав спадково-конституційних рис та рис, зумовлених зовнішньосередовищними факторами, умовами життя та вихованням. Основні критерії діагностики психосоматичних розладів:

– психотравмуюча ситуація;

– особливості будови особистості;

– наявність психічного конфлікту;

– клінічні прояви захворювання.

16.Свідомість - найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах. Свідомість пов’язана із знаннями людини про світ. Свідомість має суспільну природу, оскільки виникає і розвивається лише в людському суспільстві. Розрізняють суспільну свідомість, свідомість конкретної людини, самосвідомість людини. Функції свідомості: формує внутрішній план діяльності, її програму; синтезує динамічну модель дійсності, за допомогою якої людина орієнтується в навколишньому фізичному і соціальному середовищі; визначає попередню мислену побудову дій, передбачає їх наслідки, керує і контролює поведінку людини, здатність її відповідати за наслідки дій та розуміти те, що має місце в навколишньому світі і в ній самій.

17. Несвідоме-Зміст психічного життя, про наявність якого людина або не підозрює в конкретний момент, або не знає про нього протягом тривалого часу, або взагалі ніколи не знала.Несвідоме — дія природжених інстинктивних потягів у психічному житті людини, що в свою чергу ще й біологічно детермінуються, забуваючи при цьому про соціальні та природні чинники в детермінації людської життєдіяльності. В психології несвідоме звичайно протиставляється свідомому, однак у рамках психоаналізу несвідоме і свідоме розглядається як поняття різного рівня: не все, що не відноситься до несвідомого - усвідомлюється.

20. Поняття про самосвідомість

Самосвідомість – це найвищий рівень свідомості, який характеризується такими елементами:

виділення себе в світі;

пізнання внутрішнього світу;

переживання;

ставлення до себе.

Характерний прояв самосвідомості – рефлексія. Рефлективні міркування супроводжуються імітацією думок іншої людини за такою формулою: “Я думаю, що Він думає, начебто Я думаю, що...”. Рефлексія дозволяє не тільки передбачити поведінку іншої людини і відповідно будувати власну, а й впливати на її міркування, спрямовуючи репліками хід бесіди в бажаному напрямку.