Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психолог я_5555555.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
374.78 Кб
Скачать

66. Типи спрямованості

Особиста спрямованість-це переважання мотивів власного достатку, прагнення до особистої переваги і престижу. Така людина найчастіше зайнята собою, своїми почуттями, переживаннями і мало реагує на потреби оточуючих, свої власні інтереси ставить вище, ніж інтереси співробітників або роботи, яку має виконувати, бачить перш за все можливість задовольнити свої домагання. Така ергоцентрична позиція є не найкращою для професійної діяльності особистості-її часто недолюблюють колеги і керівництво і, якщо не заважають певні обставини, від її співробітництва прагнуть позбутися.

Спрямованість на взаємодію-дії працівника визначаються його потребою у спілкуванні, прийнятності іншими людьми, бажанням підтримувати добрі стосунки з членами колективу. Вони часто поступаються тиску групи, не переймаються кар'єрним зростанням. Такого працівника більше цікавить не стільки кінцевий результат діяльності, скільки сама спільна діяльність, можливість спілкуватися. У зв'язку з цим інколи зайва товариськість може заважати справі. Що виконується. Людина може стати надто комфорною (залежною від групи, від думок більшості), втратити власні погляди. Намагаючись зберегти добрі стосунки зі співробітниками на шкоду своїм власним інтересам і своїй праці.

Ділова спрямованість-відображає перевагу мотивів, пов'язаних з досягненням групою цілі. Працівник з такою спрямованістю доказово відстоює свою думку , яку вважає корисною для виконання завдання. Такий керівник прагне до співробітництва з колективом і, відтак, його підлеглі досягають найвищої продуктивності в роботі. Для нього є характернирм прагнення до оволодіння новими навичками й уміннями, вдосконалення своєї майстерності, потяг до пізнання. Цей вид спрямованості є найкращим для результативної праці, але ефективна професійна діяльність потребує також певних рівнів розвиненості інших видів спрямованості. Якщо ділова спрямованість занадто домінує-працівник стає «трудоголіком». Не дає перепочинку ні собі, ні оточуючим.

Добрим показником гармонійної особистості є приблизно однакова розвиненість всіх трьох видів спрямованості.

67. Я – концепсія

Психіка людини формується всім її життям, досвідом, внаслідок чо­го утворюється особливий суб'єктивний світ. Модель світу складається з двох підструктур: «Я-образ» і «Я-концепція». Картина світу — це си­с-ма орієнтацій, яка дозволяє скласти уявлення про своє місце в нав­колишньому світі і на цій підставі прогнозувати наслідки своїх дій, вчинків, поведінки в цілому. «Я-образ» значною мірою формується підсвідоме і відображає емо­ційно забарвлені уявлення про себе. “Я-концепція” включає в себе вже усвідомлені оцінки, результати аналізу і прогнози, тобто те, як людина дивиться на свої дії. можливості та їх розвиток у майбутньому. Існує глибинна залежність між позитивною «Я-концепцією» і успішністю самореалізації та навпаки.

Становлення «Я-образу» і «Я-концепції» починається з народження і здійснюється під впливом вимог до дитини з боку батьків. Це станов­лення реалізується завдяки наслідуванню, а далі — привласненню і за­нуренню цих вимог

Частина моделі світу, що пов'язана з уявленням про себе, є динамі­чною у віковому розвитку. В моделі світу відбувається структурування ціннос­тей. Оскільки не всі компоненти, відповідальні за самосприйняття, дозрівають водночас, то тільки до кінця дошкільного періоду у дитини виникає відносно стінка система мотивів.

в процесі соціалізації особистість все більше змінює уявлення про своє «Я». У коло «Я» потрапляють члени сім'ї. Любов до рідних викликає переживання і розуміння того, що радість або біда Іншої бли­зької людини можуть сприйматися як тотожні щодо свого благополуч­чя або страждання. Тому любов до ближніх стає тим етапом розвитку особистості, який символізує її соціалізацію за межами сім'ї. Подаль­ший розвиток особистості — це як поширення своєї ідентичності до масштабів людства («Я — людина»), так і поглиблення розуміння своєї унікальності.