61.Локус контролю.

Життєдіяльність взагалі та будь-яка діяльність зокрема неможливі без відповідальності їх суб'єкта. У загальному розумінні відповідальність відбиває об'єктивний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення пред'явлених взаємних вимог.

Відповідальність — не нав'язаний іззовні обов'язок, а відповідь на звернене до суб'єкта прохання, яке відчувається як власна турбота. Невипадково відповідальність та відповідь мають один і той самий корінь. Відповідальність у прямому розумінні—це повністю добровільний акт, відповідь на потреби іншого, виражені або невиражені. Бути «відповідальним» означає бути вільним і готовим відповісти .

Якщо людина більшою мірою бере відповідальність за події, що відбуваються в її житті, на себе, то це є показником внутрішнього (інтернального) контролю. А якщо вона має схильність приписувати відповідальність за все зовнішнім чинникам, знаходячи причину в інших людях, у своєму оточенні, у своїй долі або у якомусь випадку, то це свідчить про її зовнішній (екстернальний) контроль.

Інтернальність - екстернальність — це два полюси локалоації контролю над значущими для особистості подіями, які відбуваються в житті та діяльності. Локус контролю як риса особистості пов'язує між собою почуття відповідальності.

63.Потреба, мотив, мотивація

Головним структурним компонентом особистості є її спрямованість, основними проявами якої є потреби і мотиви, ціннісні орієнтації. Рівень домагань, перспективи та цілі особистості.

Потреба-це стан особистості, завдяки якому здійснюється регуляція поведінки, визначається напрям мислення, почуттів і волі людини; це вихідна форма активності певних організмів.

Мотив-це внутрішні сили, які пов'язані з потребамиі спрямовують її до певної діяльності;це опредмечена потреба, або предмет потреби, або форма прояву потреби.

Мотиви за змістом: біологічні та соціальні; за силою: сильні та слабкі; за переконаннями: усвідомлені та неусвідомлені; за джерелом виникнення: патріотичні, колективні, діяльнісні, стимулювально-заохочувальні; за часом прояву: постійні, тривалі, короткотривалі; за проявом у поведінці: реальні і потенційні; за ступенем стійкості: сильно-, середньо- слабкостійкі.Мотивація - це те що змушує суб'єкт діяти. Зазвичай це слово вживають стосовно людей, хоча можуть вживати і щодо тварин.В управлінні мотива́ція — це процес стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства. Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань. Мотивація – це те, що знаходиться в людини “всередині”. Якщо людина мотивована, її задоволення від роботи обов’язково призведе до гарного результату.

65. Поняття про спрямованість

Спрямованість-це складне особистісне утворення, що визначає світосприйняття і поведінку особистості, і проявляється у її потребах, цілях, мотивах,інтересах, ідеалах, настановленнях. Вона не завжди усвідомлюється людиною. Знання своєї спрямованості допомагає у визначеннї індивідуального стилю діяльності, а також сприяє розвитку професійної самосвідомості.