3. Аналіз прибутковості використаних коштів підприємства

Ефективність діяльності підприємства в умовах ринкової економіки визначає його спроможність до фінансового ви­живання, залучення джерел фінансування та прибуткового використання їх.

Показником ефективності використання коштів, який ши­роко застосовується у світовій практиці, є коефіцієнті прибутковості, що виражає відношення прибутку до капіталу, інвестованого для одержання цього прибутку.

Коефіцієнт прибутковості застосовується і на підприєм­ствах України. Порівнюючи коефіцієнти прибутковості різних підприємств, можна вибирати альтернативні напрями вико­ристання капіталу. Крім того, за коефіцієнтом прибутковості можна оцінити ефективність управління, бо він є своєрідним індикатором його якості, а також оцінити спроможність (або неспроможність) підприємства заробити достатньо прибутку для інвестицій. Цей показник є важливим для прогнозуван­ня прибутку, оскільки він пов'язує прибуток, який підприєм­ство планує одержати, із загальним інвестованим капіталом.

Коефіцієнт прибутковості використовується в процесі прий­няття інвестиційних рішень на підприємстві, а також у фінан­совому плануванні, координації, контролі господарської діяль­ності та її результатів. Він визначається за формулою:

К_п = Прибуток/Інвестиції.

Це формула розрахунку загального коефіцієнта прибут­ковості. Тут слід зазначити, що загальновизнаного показника інвестицій для його розрахунку немає.

Як інвестиції можуть розглядатися і активи, і пасиви. З акти­вів використовуються два види:

1. Загальні активи (довгострокові + нематеріальні + по­точні).

2. Уточнені активи (частина загальних активів за вираху­ванням «непродуктивних активів»). Непродуктивні активи охоплюють невикористане і зайве устаткування, незавершене будівництво, зайві оборотні або матеріальні активи.

Основна мета цього вирахування — зняти відповідальність з адміністрації за неодержання прибутку на інвестиції, які не приносять доходу. Проте, з іншого боку, власники, які вико­ристовують кошти на свій розсуд, і самі не будуть тримати активи, що не приносять прибутку. Якщо ж підприємство такі активи має, то їх не слід виключати з розрахунку коефі­цієнта прибутковості тільки через те, що вони використовуються недостатньо продуктивно або не приносять поточного прибутку.

Отже, потрібно зазначити, що прибуток на загальні акти­ви є найбільш узагальненим показником прибутковості. Він визначає прибуток на всі активи, довірені адміністрації під­приємства.

Чистими показниками є коефіцієнти прибутковості на уточ­нені активи, довгострокові й нематеріальні активи, поточні (оборотні) активи.

При розрахунку коефіцієнта прибутковості основою для інвестицій можуть слугувати і дані пасиву балансу. В цьому випадку обчислюють коефіцієнти прибутковості (підсумок балансу) власного, акціонерного, перманентного капіталу.

Коефіцієнт прибутковості, розрахований на загальний ка­пітан, має бути рівним чи близьким до аналогічного коефіцієн­та, розрахованого на загальні активи.

Коефіцієнт прибутковості власного капіталу характеризує рівень прибутковості для власників підприємства, а коефіцієнт, розрахований на перманентний капітал, — прибутковість влас­ного капіталу і позиченого довгострокового капіталу.

Для обчислення коефіцієнтів прибутковості беруться се­редні показники інвестицій. Вони розраховуються методом середньої хронологічної. В чисельнику формули для коефі­цієнтів прибутковості можуть використовуватися показники:

• розмір загального прибутку;

• розмір прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (валового прибутку).

Ці коефіцієнти характеризують дохідність основної діяль­ності підприємства.

Найдоцільніше використовувати показник чистого прибут­ку, а також показник скоригованого прибутку.

Коригування чистого прибутку проводиться на суму ви­плачених відсотків за кредит, виплачених дивідендів на при­вілейовані акції та ін.

Наведемо кілька формул для розрахунку коефіцієнтів прибутковості за чистим прибутком з використанням різних інвестицій:

К_П1 = (Чистий прибуток + Витрати за всіма кредитами) х (1 - Коефіцієнт ставки податку на прибуток)/Середні загальні активи;

К_П2 = (Чистий прибуток + Витрати на довгострокові відсотки) * (1 - Коефіцієнт ставки податку па прибуток)/Середній перманентний капітал;

К_П3 = Чистий прибуток/Середній загальний капітал.

Крім коефіцієнта прибутковості інвестицій аналізуються також показники дохідності акцій.

Дохідність однієї акції обчислюється як відношення чис­того прибутку до середньорічної кількості випущених в обіг акцій.

Співвідношення ціпи і дохідності акції розраховується як відношення ринкової ціпи до доходу па одну акцію.

Частку доходів, які розподіляються у формі дивідендів, характеризує коефіцієнт виплат, який визначається як відно­шення виплачених дивідендів до чистого прибутку.

У процесі аналізу прибутковості активів і дохідності акцій:

1. проводиться оцінка виконання плану;

2. вивчається динаміка показників і чинники зміни їх;

3. проводиться порівняння з показниками інших підприємств. На зміну рівня показників прибутковості виливає багато

чинників, які можуть бути вивчені з різним рівнем вичерп­ності. За даними підприємства можна розрахувати і проаналі­зувати коефіцієнт прибутковості його загальних активів. Цей коефіцієнт визначається за формулою

К_па = Чистий прибуток/Загальні активи,

де К_{п а} — коефіцієнт прибутковості загальних активів.

Важливе значення у формуванні чистого прибутку нале­жить обсягу реалізації продукції, показник якого є одним із основних показників ділової активності. Тому необхідно ви­вчати його вплив па зміну коефіцієнта прибутковості загаль­них активів (К_па).

Для цього у формулу розрахунку К_{п а} вводиться показ­ник обсягу реалізації:

К_{п а =} (Чистий прибуток/Реалізація) / (Реалізація/Загальні активи.)

Аналізують показники прибутковості загальних активів, порівнюючи фактичні дані з плановими, потому розрахову­ють відхилення і вилив чинників на нього.

На зміну прибутковості загальних активів впливають:

1. Зміна коефіцієнта прибутковості реалізованої продукції.

2. Зміна коефіцієнта обороту загальних активів.

З метою аналізу прибутковості загальних активів за дани­ми форми 1 і форми 2 складається аналітична таблиця, до якої заноситься вся необхідна інформація.