- •1.Зовнішня політика київських князів..
- •2.Внутрішня політика київських князів
- •3.Запровадження християнства на русі.
- •4.Реформаторська діяльність князів у зміцненні Київської Русі
- •5.Занепад та історичне значення Київської Русі.
- •6.Основні етапи політичного розвитку Галицько-Волинського князівства
- •7.Розвиток Київської держави за часів Володимира Великого.
- •8.Характеристика племен,що проживали на тер. Укр. В найдавніші часи.
- •9.Античні міста - держави Північного Причорномор’я.
- •10.Перші державні об’єднання на укр. Землях.
- •11.Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на тер. України.
- •12.Політико-адміністративний устрій укр.Земель у складі Великого Князівства Литовського та Польщі
- •13.Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •14.Населення території України в період зародження та розвитку родового ладу
- •16.Питання походження та прабатьківщини слов ян
- •17.Політичні унії Литви і Польщі,їх вплив на укр. Народ.
- •18.Основні напрями міжнародних відносин Київської русі
- •19.Наукова періодизація історії України.
- •20. Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького
- •27.Центральна Рада її діяльність.Проголошення унр.
- •28.Кирило-Мефодієвське братство
- •30.Причини початок нац.Визвольної боротьби під проводом б.Хмельницького
- •31.Винекнення братств
- •32.Україна напередодні Першої Світової Війни
- •37. Акт злуки унр і зунр від 22 січня 1919 р., його історичне значення
- •38 Визвольний Рух в Україні кінця 16 першої половини 17 ст.
- •41. Початок української революції, утворення Центральної Ради.
- •42 Гетьман Пилип Орлик та його Конституція
- •47.Дисидентський рух в україні
- •48. Політика "українізації" у 20-х роках та її наслідки.
- •49. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •50. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави за часів п. Скоропадського.
- •52.Вихід на політ. Арену козацтва.Заснування Запорозької Січі
- •53 Гетьманщина на початку 18 ст. Гетьман Іван Мазепа.
- •55.Проголошення Карпатської України самостійною державою
- •72. Україна в період перебудови
- •73.Універсали уцр .
- •74.Початок Другої світової війни та доля західноукр.Земель
- •75.Декларація про держ.Суверенітет
- •77.Відродження укр. Нац. Культури. Наука та культура у 80-90-их рр.20 ст.
- •78.Проголошення незалежності україни-закономірний етап утвердження укр..Державності.
- •79.Труднощі відбудовчого періоду в україні 1945-1953
- •81.Початок десталінізації.Хрущовська відлига.
- •82.Утворення оун.
- •83.Сучасні проблеми політичного,економічного,національного розвитку України та шляхи їх розв’язання.
- •84.Діяльність оун упа в 1944-1953
- •85Конституція незалежної України
- •86.Державна символіка України та її історичне походження
5.Занепад та історичне значення Київської Русі.
Через порівняно короткий період створене першими київськими правителями об'єднання земель почало розпадатися. Аналогічна доля спіткала інші середньовічні імперії Європи.На Русі Рюриковичі через членів своєї розгалуженої династії забезпечували принаймні позірну єдність земель. Хоч це тривало рівно стільки, скільки між князями була згода щодо того, хто серед них найстарший і, отже, мав право на верховну владу. З порушенням такої одностайності різко слабшали родові та особисті узи між різними князівствами.
Проте існував іще один аспект проблеми політичної роздрібненості. З перемогою принципу спадкового престолонаслідування над системою старшинства або ротації Ярослава I Мудрого княжі роди все глибше пускали коріння у своїх батьківських землях, для них дедалі очевиднішим ставав той факт, що їхнє майбутнє пов'язане з удільними володіннями, а не з Києвом, за який точилася безперервна боротьба. Протягом XII ст. виникло від 10 до 15 таких удільних князівств, найбільшими з яких були Галицько-Волинське, Володимиро-Суздальське, Новгородське, Чернігівське та Смоленське. Унаслідок цього Київська Русь поступово перетворилася на ціле з багатьма центрами, пов'язаними спільними релігійними та культурними традиціями, династичними узами.
З відокремленням нових і нових князівств багатства, населення та землі Києва зменшилися до такої міри, що перед ним мало чим поступалися інші князівства.
Проте переваги Києва були водночас і його нещастями. Продовжувалися невщухаючі чвари між князями за місто.
Поряд із політичними проблемами існували й господарські. Розташування Києва на великому торговому шляху «із варягів у греки» відігравало важливу роль у його піднесенні. З кінця XI ст. значення цього шляху почало зменшуватися. Це мало згубні наслідки для економіки Києва. Заповзятливі італійські купці, обминаючи Київ, установили прямі зв'язки між Візантією, Малою Азією та Близьким Сходом, з одного боку, та Західною Європою — з іншого. У 1204 році торговельні зв'язки Києва зазнали нового удару, коли під час хрестового походу було пограбовано Константинополь. Внаслідок цього Київ утратив двох найзначніших партнерів у торгівлі. Ці економічні лиха загострили й без того напружені стосунки між багатим і бідним населенням міста, часто призводячи до соціальних вибухів. З усією очевидністю велична колись столиця Русі політично, економічно та соціально занепадала. Ці економічні та соціальні обставини призвели до того, що Роман Мстиславович переносить великокнязівську резеденцію з Києва до Володимира (Володимир-Волинський)
Найдавнішими ворогами Києва були кочовики. Проте найтяжчого удару завдали Києву не половці. Нищівного удару завдали Києву монголо-татари. Це також вплинуло на подальший занепад Київської Русі.
Київська Русь з кінця ІХ до сер. ХІІст. Була однією з наймогутніших держав ранньофеодальної Європи. Вона відіграла важливу роль у історії східнослов’янських народів. Майстри ремісники Київської Русі своїми виробами славилися на весь світ. Іноземні мандрівники дивувалися широкому розвитку міст. Київ як столиця,мав високий авторитет.