- •1.Зовнішня політика київських князів..
- •2.Внутрішня політика київських князів
- •3.Запровадження християнства на русі.
- •4.Реформаторська діяльність князів у зміцненні Київської Русі
- •5.Занепад та історичне значення Київської Русі.
- •6.Основні етапи політичного розвитку Галицько-Волинського князівства
- •7.Розвиток Київської держави за часів Володимира Великого.
- •8.Характеристика племен,що проживали на тер. Укр. В найдавніші часи.
- •9.Античні міста - держави Північного Причорномор’я.
- •10.Перші державні об’єднання на укр. Землях.
- •11.Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на тер. України.
- •12.Політико-адміністративний устрій укр.Земель у складі Великого Князівства Литовського та Польщі
- •13.Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •14.Населення території України в період зародження та розвитку родового ладу
- •16.Питання походження та прабатьківщини слов ян
- •17.Політичні унії Литви і Польщі,їх вплив на укр. Народ.
- •18.Основні напрями міжнародних відносин Київської русі
- •19.Наукова періодизація історії України.
- •20. Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького
- •27.Центральна Рада її діяльність.Проголошення унр.
- •28.Кирило-Мефодієвське братство
- •30.Причини початок нац.Визвольної боротьби під проводом б.Хмельницького
- •31.Винекнення братств
- •32.Україна напередодні Першої Світової Війни
- •37. Акт злуки унр і зунр від 22 січня 1919 р., його історичне значення
- •38 Визвольний Рух в Україні кінця 16 першої половини 17 ст.
- •41. Початок української революції, утворення Центральної Ради.
- •42 Гетьман Пилип Орлик та його Конституція
- •47.Дисидентський рух в україні
- •48. Політика "українізації" у 20-х роках та її наслідки.
- •49. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •50. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави за часів п. Скоропадського.
- •52.Вихід на політ. Арену козацтва.Заснування Запорозької Січі
- •53 Гетьманщина на початку 18 ст. Гетьман Іван Мазепа.
- •55.Проголошення Карпатської України самостійною державою
- •72. Україна в період перебудови
- •73.Універсали уцр .
- •74.Початок Другої світової війни та доля західноукр.Земель
- •75.Декларація про держ.Суверенітет
- •77.Відродження укр. Нац. Культури. Наука та культура у 80-90-их рр.20 ст.
- •78.Проголошення незалежності україни-закономірний етап утвердження укр..Державності.
- •79.Труднощі відбудовчого періоду в україні 1945-1953
- •81.Початок десталінізації.Хрущовська відлига.
- •82.Утворення оун.
- •83.Сучасні проблеми політичного,економічного,національного розвитку України та шляхи їх розв’язання.
- •84.Діяльність оун упа в 1944-1953
- •85Конституція незалежної України
- •86.Державна символіка України та її історичне походження
30.Причини початок нац.Визвольної боротьби під проводом б.Хмельницького
На початку 1648 р. Б. Хмельницький сформував перший повстанський загін, установив зв’язок із козаками Січі. Разом з сотнею запорожців і декількома сотнями “покозачених” селян він атакував Кодацьку фортецю, через яку поляки контролювали Запоріжжя.25 січня заволодів фортецею. При цьому значна частина реєстрових козаків перейшла на бік повстанців. Ці події стали початком національно – визвольної війни українського народу. Невдовзі відбулась козацька рада, на якій Хмельницького було обрано гетьманом. Підготовка збройного виступу. Б. Хмельницький напередодні збройного виступу проти поляків: – розіслав універсали до українського народу із закликами вступати до лав козацького війська; – налагодив виробництво пороху, організував закупівлю зброї та боєприпасів; – із початком воєнних дій досяг домовленості про перехід реєстрових козаків на бік повстанців; – вів переговори з Туреччиною і Кримським ханством. Заручившись підтримкою Туреччини, у лютому-березні 1648 р. у Бахчисараї українські посли уклали з кримським ханом Іслам – Гіреєм III договір про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої. Фактичним проголошенням війни стала вимога Б. Хмельницького вивести з території Наддніпрянщини королівські війська і скасувати “Ординацію” 1638 р. На утихомирення запорожців поляки направили два загони загальною чисельністю близько 10 тис. чол.Перші перемоги повсталі отримали в битві під Жовтими Водами 6—8 травня 1648 р. та 15—16 травня під Корсунем. Вони мали велике значення для дальшого розгортання визвольної війни в Україні. Королівську владу на Лівобережжі було ліквідовано. Навесні-влітку 1648 р. повстання перекинулось на Поділля, Київщину, Волинь і Лівобережжя України.Битва під Пилявцями, що відбулася 13 червня 1648 p., закінчилася перемогою козаків і нищівною поразкою польського війська. Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину.Протягом жовтня-листопада 1648 р. тривала облога Львова. Козаки, взявши викуп, полишили місто, рушили далі до польської фортеці Замостя і дійшли аж до Вісли. Дізнавшись про вибори нового польського короля, Б. Хмельницький дав згоду на перемир’я і повернув козацьку армію назад в Україну.23 грудня 1648 р. козацьке військо урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського месію. Саме в Києві, вважають історики, стався перелом у поглядах гетьмана на основну мету боротьби. Під час переговорів з поляками він заявив про свій намір визволити всю Україну та український народ з-під польської влади. З метою заручитися підтримкою у подальшій боротьбі Б. Хмельницький веде переговори із Московською державою та укладає угоду із Трансільванією
31.Винекнення братств
У визволенні від національного і релігійного гніту українського народу важливу роль відіграли братства, які були розповсюджені в Україні у XVI-XVII ст. Братства – це організації міського населення, передусім ремісників і купців, які об’єднувалися з метою боротьби проти ополячення та окатоличення українського населення. До братств приймалися всі православні незалежно від національності, соціального походження чи майнового стану. Перше братство започаткували 1449 року львівські міщани при церкві Успенія. Згодом ці організації розповсюдилися по всій правобережній Україні, були вони і в Білорусі.Братчики вели боротьбу проти вищого католицького духівництва, організовували школи, будували госпіталі та православні церкви, відкривали друкарні, де видавалися українські книги і підручники, піклувалися життям братчиків тощо. В основу своєї діяльності вони поклали ідеологію просвітительства, а головним засобом своєї боротьби обрали школи.Історичні джерела про перші братські навчальні заклади обмежені. Спочатку це були невеликі школи з одним учителем, який одночасно виконував обов’язки дяка та писаря братства. Шкільна кімната знаходилася у братському будинку. У зміст навчання входило читання, письмо, рахунок і вивчення катехізису. З посиленням національного і соціального гніту у першій пол. XVII ст. більшість братських шкіл перетворилися у школи підвищеного типу. Братчики розуміли, що для успішного ведення боротьби проти агресивних нападів польсько-литовської шляхти, елементарна освіта була недостатньою.Першою братською школою підвищеного типу в Україні стала школа львівського братства, відкрита 1586 року, яка за організацією навчання і розпорядком шкільного життя перевершила подібні західноєвропейські школи того часу. За зразком цієї школи відкрилися братські школи і в інших містах: Перемишлі, Рогатині, Замості, Києві, Вінниці, Кам’янці-Подільському, Кременці, Луцьку і ін.У братських школах підвищеного типу крім читання, лічби, письма та хорового співу, вивчалися "сім вільних мистецтв". На високому рівні вивчали предмети тривіуму: граматику, риторику, діалектику; предмети квадривіуму вивчалися на дещо нижчому рівні, крім музики. Остання виступала одним із основних навчальних предметів.