- •1. Сутність та значення державного фінансового контролю в управлінні фінансовими ресурсами
- •2. Форми фінансового контролю
- •3. Методичні прийоми фінансового контролю
- •4. Сутність та складові аудиту державних фінансів
- •5. Статус, завдання, структура, напрямки діяльності міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів.
- •Тема 3.
- •1.Статус та зміст Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів.
- •3. Міжнародні стандарти аудиту державних фінансів.
- •4. Вимоги та стандарти національного законодавства України щодо аудиту державних фінансів.
- •Тема 1.
- •1.Державні фінанси як складова суспільних відносин.
- •2. Зміст, завдання та елементи управління державними фінансами.
- •1.Суб’єкти державного фінансового контролю і їх повноваження.
- •3. Незалежний фінансовий контроль.
- •4. Перспективи розвитку системи фінансового контролю в Україні
Тема 1.
1.Державні фінанси як складова суспільних відносин.
Державні фінанси — це сукупність розподільно-перерозподільних відносин, що виникають у процесі формування і використання централізованих фондів грошових коштів, призначених для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.
Склад державнихфінансів, розглядається за ланками і рівнямиорганівдержавноївлади й управління. Ланками державнихфінансівє:
— бюджет держави;
— фондицільовогопризначення;
— державний кредит;
— фінанси державного сектора.
За рівнямидержавніфінансиподіляються на загальнодержавні й місцеві.
Загальнодержавніфінансипризначені для забезпечення тих потреб суспільства, якімаютьзагальнонаціональний характер і відображаютьінтересидержавизагалом.
Місцевіфінансиявляють собою фінансову базу місцевихорганіввлади та управління. Вонизабезпечуютьрегіональні потреби у фінансових ресурсах та доходах, їхвнутрішньотериторіальнийперерозподіл.
Функціонуваннясферидержавнихфінансівхарактеризуєтьсятакимифінансовимикатегоріями: державні доходи, державнівидатки, державний кредит.
Державні доходи — це сума коштів, щомобілізується державою на забезпеченнясвоєїдіяльності. За рівнемїхрозміщення вони поділяються на централізовані й децентралізовані. Централізованіконцентруються в бюджетідержави і фондах цільовогопризначення. Децентралізовані доходи розміщуються на державнихпідприємствах.
Державнівидатки — це сума коштів, щовитрачається державою в процесіздійсненняїїфінансовоїдіяльності. За формами фінансуваннярозрізняютьтакідержавнівидатки: інвестиції, бюджетнікредити, державнідотації, субсидії і виплати, кошториснефінансування. Відповідно до цільовогопризначеннявидаткикласифікуються за статтямивитрат.
Державний кредит характеризуєзалученнякоштів державою на позиковійоснові. В окремихвипадках держава може бути кредитором (при наданнікредитівіншимкраїнам) чи гарантом з борговихзобов’язаньпідприємствсвоєїкраїни. Кошти, щомобілізуються з допомогоюдержавного кредиту, надходять до бюджету.
2. Зміст, завдання та елементи управління державними фінансами.
У сучаснихумовахпосилюється роль і значенняуправлінняфінансовими ресурсами, щоперебувають у розпорядженнідержави. Управліннядержавнимифінансами — цесукупність форм і методівцілеспрямованоговпливудержави на формування й використанняцентралізованих і децентралізованихфінансовихресурсів, щоперебувають у розпорядженнідержавнихорганівуправління.
Понад 70 % фінансовихресурсівдержавистановлятькошти бюджету, тому бюджетний менеджмент є центральною ланкоюуправліннядержавнимифінансами. Бюджетний менеджмент спрямований на управліннябюджетними ресурсами в процесіїхруху на всіхетапахбюджетногопроцесу.
Менеджмент державнихфінансівмаєоб’єкт і суб’єктуправління. Об’єктомуправління є процесстворення й використаннядержавнихфондів і фондівпідприємницьких структур державноїформивласності, суб’єктомуправління — фінансовіорганидержави. Організаційну й методичну роботу з управліннядержавнимифінансами в УкраїніздійснюєМіністерствофінансівУкраїни. Йогоповноваження й основніфункціївизначаютьсяположенням «Про МіністерствофінансівУкраїни», яке затверджуєКабінетМіністрів.
В управлінніфінансамирозрізняютьдекількафункціональнихскладових: планування, стратегічне й оперативнеуправління та контроль.
Плануванняпосідаєважливемісце в системіуправлінняфінансами. Йогооб'єктом є фінансовадіяльністьдержави та суб'єктівгосподарювання, а результатом — складанняфінансовихпланів. У процесіпланування держава та суб'єктигосподарюванняоцінюють стан своїхфінансів, виявляютьможливістьзбільшенняфінансовихресурсів, розробляютьнапрямиїхефективноговикористання.
Стратегічнеуправління — цезагальнеуправлінняфінансами, щовключаєдії, розраховані на довгострокову перспективу і вирішенняглобальнихзавданьрозвиткуфінансовоїсистемикраїни.
Стратегічнеуправліннявиявляється у визначенніфінансовихресурсів шляхом прогнозування на майбутнє,встановленняобсягівфінансовихресурсів на реалізаціюцільовихпрограмтощо; здійсненнявищими органами державноївлади та управління.
Оперативнеуправлінняфінансами — цеуправлінняфінансами, що становить сукупністьзаходів, розроблених на основні оперативного аналізуфінансовоїситуації, фінансовогопланування, контролю та регулювання, складання й виконанняфінансовихпланів. Оперативнеуправлінняфінансами — головнафункціяапаратуфінансовоїсистемидержави:МіністерствафінансівУкраїни, Державного казначейства України, ДержавноїподатковоїадміністраціїУкраїни, фінансовихуправлінь (відділів), міністерств, відомств, місцевих рад, фінансових служб підприємств та організацій.
Тема 4