Тема 3.

1.Статус та зміст Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів.

Успіх Декларації полягає, головним чином, у тому, що вона, залишаючись чіткою та точною, містить вичерпний перелік цілей аудиту державних фінансів та усіх дотичних до цього питань. Це полегшує її використання та гарантує, що простота мови, якою вона складена, зосереджує увагу на її ключових елементах.

Основною метою Лімської декларації є заклик до незалежності аудиту державних фінансів. Вищий орган контролю державних фінансів, що не відповідає цій умові, не може претендувати на свій статус. Проте, необхідно відзначити, що цілі Декларації вважаються досягнутими лише за умови законодавчого закріплення цієї незалежності. В свою чергу, це вимагає існування органу контролю за дотриманням законодавства, органу, який функціонує лише в умовах демократії чи правової держави.

Лімська декларація містить 7 розділів 25 статей.

І. Загальні положення

Стаття 1. Мета контролю

Стаття 2. Попередній контроль та контроль за фактом

Стаття 3. Зовнішній та внутрішній контроль

Стаття 4. Контроль законності, контроль правильності та контроль ефективності

ІІ. Незалежність

Стаття 5. Незалежність Вищих органів контролю державних фінансів Стаття 6. Незалежність членів та службовців Вищих органів контролю держаних фінансів

Стаття 7. Фінансова незалежність Вищих органів контролю держаних фінансів

ІІІ. Відносини з Парламентом, урядом та державно-управлінським апаратом

Стаття 8. Відносини з Парламентом Стаття 9. Відносини з урядом та державно-управлінським апаратом

ІV. Права Вищих органів контролю державних фінансів

Стаття 10. Право розслідування Стаття 11. Виконання висновків Вищого органу контролю державних фінансів

Стаття 12. Експертні висновки та право на надання консультацій

V. Методи контролю, кадровий склад контролерів, міжнародний обмін досвідом

Стаття 13. Методи та процедури контролю Стаття 14. Кадровий склад контролерів

Стаття 15. Міжнародний обмін досвідом VI. Підготовка звітів

Стаття 16. Звіт для Парламенту та громадськості

Стаття 17. Підготовка звітівVII. Контрольні повноваження Вищих органів контролю державних фінансів

Стаття 18. Конституційна основа контрольних повноважень, контроль за управлінням державними фінансами

Стаття 19. Контроль державних органів та інших установ за кордоном

Стаття 20. Контроль за надходженням податків

Стаття 21. Державне замовлення та закупівля робіт та послуг за державні коштиСтаття 22. Контроль обладнання для електронної обробки даних

Стаття 23. Промислові та комерційні підприємства з державною участю

Стаття 24. Контроль організацій, що отримують субсидії (дотації)

Стаття 25. Контроль міжнародних та наднаціональних організацій

2. Кодекс етики в аудиті державних фінансів.

Кодекс етики - це декларація системи цінностей та принципів, які спрямовують повсякденну роботу контролерів (аудиторів). Незалежність, повноваження та функції контролерів державного сектора вимагають від Вищого органу контролю державних фінансів (ВОКДФ), їхніх працівників та будь-якого тимчасового співробітника, який має повноваження здійснювати перевірки, дотримуватися важливих вимог професійної етики. У будь-якому кодексі етики контролерів (аудиторів) державного сектора повинні розглядатися деонтологічні аспекти роботи державних службовців загалом, а також вимоги професійної етики, які стосуються контролерів, зокрема, включаючи професійні обов'язки останніх.

Поведінка контролера (аудитора) повинна бути бездоганною у будь-який час і за будь-яких обставин. Будь-яке невиконання професійних обов'язків чи відхилення від встановлених норм поведінки контролера (аудитора) ставлять сумлінність контролера, ВОКДФ, який вони репрезентують, а також якість та обґрунтованість контролю під сумнів і можуть викликати настороженість стосовно надійності та компетентності самого ВОКДФ. Прийняття та застосування кодексу етики контролерів (аудиторів) державного сектора сприяють зміцненню довіри до них і їхньої роботи.

Дуже важливо, щоб ВОКДФ сприймався із почуттям довіри, впевненості та поваги. Такому ставленню контролер сприяє шляхом прийняття та дотримання вимог професійної етики, ключовими принципами якої є такі слова, як Сумлінність, Незалежність і Об'єктивність, Конфіденційність та Компетентність.