
- •1. Сутність та значення державного фінансового контролю в управлінні фінансовими ресурсами
- •2. Форми фінансового контролю
- •3. Методичні прийоми фінансового контролю
- •4. Сутність та складові аудиту державних фінансів
- •5. Статус, завдання, структура, напрямки діяльності міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів.
- •Тема 3.
- •1.Статус та зміст Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів.
- •3. Міжнародні стандарти аудиту державних фінансів.
- •4. Вимоги та стандарти національного законодавства України щодо аудиту державних фінансів.
- •Тема 1.
- •1.Державні фінанси як складова суспільних відносин.
- •2. Зміст, завдання та елементи управління державними фінансами.
- •1.Суб’єкти державного фінансового контролю і їх повноваження.
- •3. Незалежний фінансовий контроль.
- •4. Перспективи розвитку системи фінансового контролю в Україні
3. Міжнародні стандарти аудиту державних фінансів.
Загальна основа системи стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) була розроблена на базі Лімської та Токійської декларацій, документів, ухвалених на конгресах INTOSAI, а також доповіді групи експертів Організації Об'єднаних Націй з питань бухгалтерського обліку в державному секторі та контролю державних фінансів в країнах, що розвиваються.
Стандарти INTOSAI з аудиту поділяються на чотири категорії :
(а) базові принципи;
(б) загальні стандарти;
(в) стандарти проведення аудиту;
(г) правила складання звітів.
Розроблені INTOSAI стандарти дозволяють визначити принципи та методи перевірки, зокрема перевірки систем, що застосовують автоматизовану обробку даних. Ці стандарти мають розглядатися в конституційному, правовому й іншому контекстах вищого органу фінансового контролю (ВОФК).
Базові принципи - це прогнози, передумови, логічні принципи та умови, що становлять підвалини розробки стандартів перевірки; ці загальні основи дозволяють аудитору складати висновки і звіти, зокрема, у випадках відсутності жодного чітко визначеного стандарту.
Базові принципи та стандарти аудиту мають бути взаємопов'язаними. Вони спрямовують роботу аудитора, допомагають йому визначити межі своїх досліджень і характер процедур, які мають застосовуватися.
Загальні стандарти аудиту описують рівень кваліфікації аудитора та /або ВОФК, який вони повинні мати для компетентного та ефективного виконання свого завдання щодо застосування стандартів аудиту та правил складання звітів.
Загальні стандарти аудиту передбачають прийняття кожним ВОФК своєї власної політики та дотримання ним процедур.
Стандарти проведення аудиту визначають рамки, в яких повинен проводитися аудит. Вони мають відношення до загальних стандартів аудиту, які в свою чергу містять головні вимоги, яких необхідно дотримуватися під час здійснення кроків, передбачених стандартами. Вони також враховують правила складання звітів, які конкретніше зорієнтовані на завдання висвітлення результатів аудиту.
Правила складання звітів передбачають, що
(а) після завершення кожного контрольного заходу аудитор має скласти свої висновки у письмовій формі або у разі потреби скласти звіт із викладенням своєї точки зору.
(б) Останнє слово щодо подальшої долі випадків правопорушень, виявлених аудитором, належить вищому керівнику чи колегії, яку створює ВОФК.
4. Вимоги та стандарти національного законодавства України щодо аудиту державних фінансів.
Планування державного фінансового контролю
Цей Стандарт визначає мету та основні вимоги до планування суб'єктами державного фінансового контролю заходів з контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.
Організація та виконання контрольних заходів
Цей Стандарт визначає основні засади організації та виконання суб'єктами державного фінансового контролю контрольних заходів у відповідності до повноважень, установлених законодавством.
Документування результатів та формування матеріалів
контрольних заходів, порядок їх опрацювання
і використання
Цей Стандарт визначає загальні обов'язкові норми документування суб'єктами державного фінансового контролю результатів контрольних заходів, формування матеріалів контрольних заходів, їх опрацювання та використання.
Здійснення контрольних заходів в умовах
електронного зберігання і обробки інформації,
яка підлягає дослідженню
Цей Стандарт визначає загальні засади здійснення контрольних заходів щодо суб'єктів господарювання, які застосовують засоби електронного зберігання і обробки інформації у фінансово-господарській діяльності, у веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності.
Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю
Цей Стандарт визначає основні критерії оцінки стану внутрішнього фінансового контролю. Під внутрішнім фінансовим контролем в цьому Стандарті розуміється система організації і здійснення контрольних заходів,
спрямованих на власну фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання, діяльність інших суб'єктів господарювання, що перебувають в його власності або належать до сфери його управління, які б забезпечували цільове та ефективне використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.
Попередження правопорушень з боку суб'єктів державного
фінансового контролю та їх службових осіб
Цей Стандарт визначає загальні вимоги до заходів, спрямованих на попередження порушень суб'єктами державного фінансового контролю та їх службовими особами вимог законодавства з питань державного фінансового контролю, прав та законних інтересів суб'єктів господарювання і громадян.
Оприлюднення результатів державного фінансового контролю
Цей Стандарт визначає загальні норми оприлюднення результатів державного фінансового контролю. Під результатами державного фінансового контролю в цьому Стандарті розуміються результати діяльності суб'єктів державного фінансового контролю з виконання ними завдань щодо забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.
"Взаємодія з правоохоронними органами"
Цей Стандарт визначає основні засади взаємодії суб'єктів державного фінансового контролю з правоохоронними органами в частині планування, організації та проведення контрольних заходів, документування, передачі та розгляду їх результатів, а також механізм зворотного інформування.