
- •Поняття ризику та основні його складові елементи.
- •Поняття невизначеності, види невизначеності.
- •Внутрішні чинники ризику. В економічній літературі, присвяченій проблемам підприємництва, виокремлюють такі чотири групи внутрішніх чинників ризику:
- •Загальні засади класифікації ризику
- •Об’єкт, суб’єкт та джерело ризику. Приклади.
- •Види аналізу ризику.
- •Якісний аналіз ризику.
- •Загальні підходи до кількісного оцінювання ступеня ризику
- •Класифікація ризику. Типи і види ризиків. Загальні засади класифікації ризику
- •Оцінка ступеня ризику в абсолютному виразі.
- •Оцінка ступеня ризику у відносному виразі.
- •Ризик та нерівність Чебишева. Правило „трьох сігм”.
- •Поняття допустимого, критичного та катастрофічного ризику.
- •Оцінка ризику ліквідності.
- •Коефіцієнт чутливості (бета).
- •Сутність концепції теорії корисності.
- •Корисність за Нейманом-Моргенштерном. Теорія сподіваної корисності. Поняття лотереї
- •Сподівана корисність
- •Поняття лотереї, сподіваного виграшу, детермінованого еквіваленту лотереї, премії за ризик.
- •Різне ставлення суб’єктів до ризику та функція корисності. Несхильність та схильність до ризику
- •Функція схильності-несхильності до ризику
- •Нейтральність до ризику
- •Криві байдужості та їх використання.
- •Суть управління портфелем цінних паперів. Диверсифікація як спосіб зниження ризику.
- •Норма прибутку та ризик цінних паперів. Кореляція цінних паперів та її застосування.
- •Оцінка ризику цінних паперів.
- •Формування портфеля цінних паперів (портфель з двох акцій).
- •Формування портфеля цінних паперів (портфель з багатьох акцій).
- •Оптимізація структури портфеля. Задача збереження капіталу.
- •Оптимізація структури портфеля. Задача одержання бажаного (фіксованого) прибутку
- •Оптимізація структури портфеля. Включення в портфель безризикових цінних паперів. Розрахунок структури ринкового портфеля.
- •Оптимізація структури портфеля. Задача Тобіна.
- •Основні поняття гри. Поняття конфліктної ситуації та стратегії гравця. Нижня та верхня ціна гри.
- •Методи знаходження оптимальних стратегій гравців.
- •Сутність теоретико-ігрової моделі.
- •Статичні ігри в умовах ризику та невизначеності.
- •Економічне середовище у ролі гравця. Поняття інформаційної ситуації та її характеристика.
- •Функція ризику. Модель прийняття рішень в умовах ризику.
- •Критерії прийняття рішень в умовах ризику в полі різних інформаційних ситуацій. Прийняття рішень у полі першої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі другої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі третьої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
- •Класи задач прийняття багатоцільових рішень за умов невизначеності та ризику.
- •Структурна схема процесу побудови моделі багатокритеріальних задач. Загальна ієрархічна модель та етапи її побудови
- •Елементи класифікації задач стохастичного програмування. Приклади задач стохастичного програмування.
- •Одноетапні статичні задачі управління виробництвом за умов ризику.
- •Двохетапні задачі управління виробництвом за умов ризику.
- •Необхідність управління ризиком в спектрі економічних проблем.
- •Запаси, резерви як спосіб зниження ризику.
- •Структура та види запасів, резервів на непередбачувані витрати.
- •Резервування грошових засобів на покриття випадкових затрат.
- •Задачі управління запасами з урахуванням ризику.
Оцінка ступеня ризику в абсолютному виразі.
Серед кількісних методів виділяють оцінку ризику в абсолютному і відносному вираженні. В абсолютному вираженні ризик вимірюється іменованими величинами, наприклад, частотою чи розмірами можливих збитків у грошовому еквіваленті.
Розглянемо основні способи кількісної оцінки ризику, при цьому кількісну оцінку ризику будемо позначати R.
Оцінюючи ризик, на практиці нерідко обмежуються спрощеними підходами, спираються на один або кілька основних показників та критеріїв, які являють собою найважливіші узагальнені характеристики у даній конкретній ситуації.
У короткотерміновому прогнозуванні існує досить проста методика визначення коефіцієнта ризику. Якщо ймовірність достовірності прогнозу рівна p, то ймовірність того, що прогноз не справдиться дорівнює 1-p. Відповідно коефіцієнт ризику складає величину 1-p.
R=1-p.
У ряді випадків, зокрема у страхуванні, величину (ступінь) ризику визначають як ймовірність настання небажаних наслідків рн:
R=pн.
В абсолютному вираженні ступінь ризику невдачі визначається якк дбуток ймовірності невдачі на величину небажаних наслідків (збитків, платежів), які мають місце в цьому випадку, тобто:
R=pн
.
де pн
–
ймовірність небажаних наслідків;
–
величина(розмір) небажаних наслідків.
Більщ
точною оцінкою ризику є така, яка
ґрунтується на всьому спектрі можливих
результатів. Якщо є відомими всі можливі
наслідки певної події та ймовірності
їх настання, то для оцінки ризику
використовують величину сподіваного
значення (математичне сподівання)
.
Також
при абсолютному вираженні міри ризику
під час прийняття економічних рішень
широко використовується дисперсійний
підхід.
D(x)
= M(x-M(x))2.
Оцінка ступеня ризику у відносному виразі.
Серед кількісних методів виділяють оцінку ризику в абсолютному і відносному вираженні. У відносному вираженні ризик вимірюється різними безрозмірними показниками, що є відношеннями двох чи кількох іменованих величин.
У відносному вираженні ризик визначається як величина можливих збитків, віднесена до деякої бази.
За базу зручно приймати або майно підприємця, або загальні витрати ресурсів на даний вид підприємницької діяльності, або очікуваний прибуток від даного підприємства.
Для підприємства за базу визначення відносної величини ризику беруть вартість основних виробничих фондів та оборотних засобів або планові сумарні затрати на даний вид діяльності.
Співвідношення
максимального можливого обсягу збитків
до обсягу власних ресурсів інвестора
є мірою ризику, тобто:
,
де х-
максимально можливий обсяг збитків;
к-обсяг
фінансових ресурсів.
У
відносному вираженні ризик також
вимірюють за допомогою коефіцієнта
варіації, тобто відношення
середньоквадратичного відхилення
економічного показника х
до
сподіваного значення цього показника:
.
Величину CV(x)
можна трактувати як кількість одиниць
,
що припадає на одиницю М(х) або величину
ризику, що припадає на одиницю доходу.
Коефіцієнт варіації як безробітна величина дає можливість порівнювати результати двох проектів, які неможливо порівняти в абсолютному вираженні, тобто таких, які оцінюються різними найменуваннями, причому чим більше значення CV(x), тим більша величина ризику.