19. Переваги і недоліки п-су управління за цілями (мво).

Переваги МВО:

1. П-с МВО робить більш зрозумілою організац. структуру управл. орг-цією. Завдяки використ. МВО стають зрозумілішими організац. ролі та структури. Тут чітко визначається, хто за що відповідає у п-сі досягн. загальної мети орг-ції.2.П-с МВО забезпечує цілеспрямовану мотивацію робітників. П-с МВО викликає почуття особистої зацікавленості в результатах діяльності. Робітники особисто приймають участь у п-сі встановлення цілей їх діяльності, мають мож. “вкласти” свої ідеї в опрацювання цілей, чітко знають сферу своєї компетенції та отрим. допом. від начальника.3.П-с МВО допом. оправ. ефективні методи контролю (винагороджується результат, а не п-с діяльності). Найкращим орієнтиром для контролю є комплекс чітко сформул. цілей.Недоліки МВО:1.Керівникам іноді важко встановлювати кількісно визнічені цілі діяльності для кожного підлеглого.2.Вищ. кер-кам не завжди вигідно довод. цілі до кож. підл.МВО вимагає: встановлення короткострокових цілей; значної бюрократії; високої кваліфікації персоналу.

18. Сутність концепції управління за цілями (мво).

У відповідності до концепції МВО загальноорганізаційні цілі можна розділити на декілька більш дрібних цілей окремих структурних одиниць організації, які, у свою чергу, можна трансформувати в цілі окремих груп і підрозділів і далі розбити на цілі діяльності окремих виконавців. При цьому цілі діяльності кожного виконавця мають сприяти досягненню цілей його керівника. Внаслідок цього утворюється так званий каскад цілей організації. Якщо кожний виконавець досягає поставлених цілей, тоді своїх цілей досягає і група робітників, і структурний підрозділ організації, і організація в цілому.Сутність концепці МВО полягає у тому, аби:1)для кожного співробітника організації визничити мету його діяльності;2)забезпечити взаємозв’язок таких цілей;3)забезпечити досягнення кожним виконавцем встановленої для нього мети. В процесі МВО керівник та підлеглий співробітничають, визначаючи цілі діяльності підлеглого. При цьому розуміється, що ступінь досягнення мети буде основним критерієм оцінки та винагородження діяльності підлеглого. Необхідною складовою МВО є наявність зворотнього зв’язку. Процес МВО складається з кількох взаємопов’язаних етапів, кожний з яких, у свою чергу, включає здійснення кількох кроків :1 Встановлення цілей 1,1Формування довгострокових цілей, стратегії органиізації 1,2Розробка конкретних загальноорганізаційних цілей1,3Визначення дивізіональних та групових цілей 2, Планування дій 2.1. Ідентифікація дій (завдань) для досягнення цілей 2.2. Встановлення взаємозв’язків між цими діями2.3. Делегування повноважень та визначення відповідальності за виконання дій2.4. Визначення часу, необхідного для виконання дій2.5. Визначення ресурсів, необхідних для виконання дій3. Самоконтроль 3,1Систематичне відстеження та оцінка ходу досягнення цілей самими робітниками без зовнішнього втручання4, Періодична звітність4.1. Оцінка прогресу досягнення цілей керівником4.2. Оцінка досягнення загальної мети та посилення впливу