30. Адміністративна процесуальна правосуб'єктність

1. Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

2. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

3. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Під адміністративною процесуальною дієздатністю необхідно розуміти здатність особи здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, зокрема доручати ведення справи представникові. В цьому контексті слід зазначити, що до суб'єкті» адміністративної процесуальної дієздатності ч. 2 ст. 48 цього Кодексу належать: 1) фізичні особи, які досягли повноліття і не визнані судом дієздатними; 2) фізичні особи до досягнення повноліття у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Отже, адміністративна процесуальна дієздатність належить фізичним особам, які: 1) досягли повноліття; 2) не визнані судом недієздатними; 3) які до досягнення повноліття можуть брати участь у публічно-правових самостійно відповідно до чинного законодавства України (це, наприклад, можуть бути справи, в яких позивачем є неповнолітній, а відповідачем Навчальний заклад, який відмовив неповнолітньому в прийнятті до Цього закладу; спори з приводу одержання паспорта громадянина України; спори щодо реєстраційних змін імені; спори щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного порушення). В приводу трьох останніх спорів учасниками відповідних правовідносин можуть бути фізичні особи, які досягли шістнадцятирічного віку. Спори з приводу легалізації молодіжних та дитячих громадських організацій (засновниками таких організацій можуть бути особи п'ятнадцятирічного віку). Відповідно до ч. З ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, зокрема доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого само­врядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Це означає, що органи державної влади, інші державні органи, органи влади Автономної [Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи, підприємства, установи, організації (юридичні особи) завжди наділені адміністративною процесуальною дієздатністю.

Адміністративна процесуальна правосуб'єктність цих органів в адміністративному процесі не залежить від того, є вони юридичними особами чи ні. В окремих випадках адміністративною процесуальною право-суб»єктністю, крім зазначених органів та осіб, наділені й інші суб'єкти правовідносин. Це, наприклад, блок партій, блок місцевих організацій партій, ініціативна група референдуму, громадська організація (яки може й не мати статусу юридичної особи). Ці суб'єкти відповідно до законів про вибори та референдуми можуть бути учасниками право відносин, пов'язаних з процесом виборів чи референдуму. Тому відповідно до статей 172, 174 і 175 Кодексу адміністративного судочинства України вони можуть бути й учасниками адміністративного процесу, тобто звертатися з адміністративним позовом, бути відповідачем тощо, а отже, вони також наділені адміністративною процесуальною правосуб'єктністю і, зокрема, адміністративного процесуальною дієздатністю. У справах про тимчасову заборону окремих видів або всієї діяльності, примусового розпуску об'єднання громадян відповідачами поряд з іншими об'єднаннями громадян можуть бути громадські організації, які легалізовані у спосіб повідомлення про їх заснування. Такі громадські організації відповідно до ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 р. не мають статусу юридичної особи, але у цих справах повинні вважатися процесуально дієздатними.