Тема 4.

1. Поняття нотарільного процесу.

Нотаріальний процес — це вид юридичного процесу, що являє собою встановлений законом порядок вчинення нотаріальних дій. Нотаріальний процес характеризується наступними ознаками:1) це розгляд певної юридичної справи;2) це діяльність по здійсненню операцій з нормами права, тобто різновид правозастосовчої діяльності, коли відповідний державний орган або посадова особа повинні безпосередньо використати норми права для вирішення конкретної юридичної справи;3) правова форма діяльності уповноважених на те органів держави та посадових осіб. Вчинення нотаріальних дій виконує чітко встановлене коло осіб. їх конкретний склад і обсяг компетенції встановлені законодавством (статті 1,3, 34—38, 40 Закону). Крім того, природа нотаріального процесу характеризується не тільки суворо передбаченою компетентністю вчинення функцій, але і вимогами встановлення чітко визначеного певного ступеня професіоналізму в діяльності всіх посадових осіб як суб'єктів — організаторів процесу (ст.З Закону);

4) це діяльність, результати якої обов'язково оформляються у відповідних процесуальних актах-документах. Порушення закріпленої законом форми вчинення нотаріальних дій спричиняє настання процесуальної санкції — визнання такої дії недійсною;5) діяльність, яка безпосередньо пов'язана з необхідністю використання різних методів і засобів юридичної техніки. Так, Правила ведення нотаріального діловодства встановлюють єдиний для державних і приватних нотаріусів порядок ведення нотаріального діловодства, складання та оформлення службових документів;6) характеризується складним структурним змістом. Елементами нотаріального процесу є його суб'єкти, стадії' і провадження.

Представляє науковий і практичний інтерес визначення правової природи нотаріального процесу, і в першу чергу питання про те, до якого виду правовідносин належать нотаріальні. нотаріальні правовідносини включають як правовідносини, які безпосередньо стосуються здійснення нотаріального процесу — нотаріальні процесуальні правовідносини, так і нотаріально-адміністративні правовідносини, які стосуються організаційної структури нотаріату, визначають взаємини між нотаріальними органами, приватними нотаріусами і іншими органами, які наділені державою владними повноваженнями, і регулюються як законодавством про нотаріат, так і іншими нормативними актами.

2. Суб*єкти нотаріального процесу

Все субъекты нотариального процесса в зависимости от функций, целей участия могут быть объединены в три группы:

1. нотариальные органы - нотариусы, должностные лица местных органов исполнительной власти, консульские учреждения Украины. Согласно ст. 40 Закона к нотариально удостоверенным документам приравниваются завещания и доверенности, удостоверенные рядом должностных лиц.

2. юридически заинтересованные лица. Это граждане и юридические лица, по поручению которых или в отношении которых совершались нотариальные действия, и их представители .

3. лица, не заинтересованные в исходе нотариального дела, но которые также принимают участие в нотариальном процессе (эксперты, переводчики, хранители и опекуны наследственного имущества и др.). Цель их участия — способствовать осуществлению нотариальной деятельности и вынесению нотариусом законного и обоснованного, нотариального акта.

1) Нотариальные органы являются центральными и обязательными субъектами нотариального процесса, они наделены правомочиями принимать обязательные для всех других субъектов нотариальные акты. Правосубъектность нотариальных органов имеет своеобразный характер, нотариальные органы наделяются государством не право- и дееспособностью, а правами и обязанностями, совокупность которых и составляет компетенцию нотариальных органов на совершение нотариальных действий.

2) Заинтересованные в деле лица. Эти лица, в свою очередь, делятся на лиц инициаторов процесса, т.е. тех, кто возбуждает нотариальное производство, обращаясь к нотариусу за совершением нотариального действия, и лиц, привлекаемых в процесс нотариальным органом. К заинтересованным лицам относятся также законные (ст. 80. 81 Закона) и договорные (ст. 44 Закона) представители. Их интерес определяется непосредственно законом (родители, усыновители, опекуны или попечители) или договором (адвокаты). Осуществляя функцию содействия представляемым в достижении их целей в процессе, представители способны влиять на возникновение и ход нотариального процесса.

3) К незаинтересованным лицам в нотариальном процессе следует отнести экспертов (ст. 51 Закона), переводчиков (ст. 15 и 79 Закона), хранителей, опекунов и других лиц, которым передано на хранение наследственное имущество (ст. 61 Закона), свидетелей (ст. 95 Закона) и других лиц.

Среди субъектов нотариального процесса следует выделить и лиц, уполномоченных заинтересованными гражданами или организациями. Они принимают участие в процессе в порядке ст. 45 и ст. 97 Закона, подписывая соглашение вместо лица, которое не может это сделать собственноручно вследствие физического недостатка, болезни или по другим уважительным причинам либо, получая от нотариуса принятые на хранение у другого лица документы.