Тема 1. Виникнення і розвиток нотаріату

1. Виникнення нотаріату в Стародавньому Римі.

2. Основні етапи розвитку нотаріату в Західній Європі.

3. Поняття латинської і англо-саксонської шкіл нотаріату.

4. Розвиток нотаріату в Україні.

5. Сучасні системи нотаріату.

Тема 2. Правова основа нотаріальних органів України, їх організаційна структура і компетенція

1. Поняття нотаріату і нотаріальної діяльності.

2. Предмет і завдання нотаріальної діяльності.

3. Нотаріат як інститут превентивного правосуддя.

4. Структура нотаріальних органів України.

5. Компетенція нотаріальних органів щодо вчинення нотаріальних дій.

6. Організаційні форми нотаріальної діяльності.

7. Повноваження органів юстиції щодо організації і контролю за діяльністю нотаріату.

8. Українська нотаріальна палата.

9. Територіальна компетенція нотаріальних округів.

10. Джерела нотаріально-процесуального права.

Тема 3. Професія нотаріуса. Приватна нотаріальна діяльність

1. Вимоги до посади нотаріуса.

2. Кваліфікаційні комісії нотаріату.

3. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю і підстави для його анулювання.

4. Права нотаріуса.

5. Обов*язки нотаріуса.

6. Професійна етика нотаріуса.

7. Приватна нотаріальна діяльність.

Тема 4. Нотаріальний процес. Нотаріальне провадження

1. Поняття нотаріального процесу.

2. Суб*єкти нотаріального процесу.

3. Стадії нотаріального процесу.

4. Система нотаріального процесуального права.

5. Принципи нотаріального процесу.

6. Нотаріальне провадження.

Тема. 5. Загальні правила вчинення нотаріальних дій

1.Місце вчинення нотаріальних дій.

2. Строки вчинення нотаріальних дій.

3. Встановлення особи громадянина або повноважень представника юридичної особи, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії.

4. Перевірка справжності підписів на документах.

5. Таємниця вчинення нотаріальних дій.

6. Вимоги до нотаріальних документів.

7. Нотаріальні акти.

8. Нотаріальне діловодство.

9. Оплата нотаріальних дій.

10. Відмова у вчиненні нотаріальних дій і оскарження дій нотаріуса.

Тема 6. Посвідчення безспірних фактів і безспірних прав

1. Основні правила посвідчення правочинів.

2. Посвідчення безспірних фактів: угод, договорів, контрактів, заповітів, доручень.

3.Засвідчення копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу.

4. Посвідчення фактів: що громадянин живий; перебування громадянина у певному місці; тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці; часу пред*явлення документів.

5.Передавання заяв, прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів.

6. Вчинення морських протестів.

7. Видача свідоцтва про право на спадщину.

8 Видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.

9. Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів.

Тема 7. Охоронні нотаріальні дії. Надання нотаріальними діями виконавчої сили документам

1. Заходи щодо охорони спадкового майна.

2. Заборона відчудження нерухомого майна.

3. Прийняття документів на зберігання.

4. Вчинення виконавчого напису.

5. Вчинення протестів векселів.

6. Пред*явлення чеків до платежу і посвідчення несплати чеків.

Тема 8. Міжнародне співробітництво нотаріату

1. Застосування законодавства іноземних держав.

2. Нотаріальне оформлення документів для дій за кордоном.

3. Прийняття документів, складених за кордоном.

4. Забезпечення доказів, необхідних для ведення справ в іноземних державах.

5. Міжнародні договори.

6. Міжнародний союз латинського нотаріату.

7. Європейський кодекс нотаріального професійного права.

Тема 1.

1 Виникнення Нотаріату в Стародавньому Римі

У Стародавньому Римі ще в період республіки (приблизно ІІІ ст. до н.е.) з’являються особи, обов’язком яких було підведення правового випадку під ту чи іншу формулу (в древньоримському праві панував суворий формалізм, а тому дотримання формул було обов’язковим для всіх, хто звертався у судові установи).До таких осіб належали передусім численні писарі. Частина з них перебувала на службі при посадових особах римського управління і суду. В період імперії такі писарі почали об’єднуватись у канцелярії при римських магістратах із складною бюрократичною організацією.Поряд із офіційними, існували приватні писарі, які відігравали роль своєрідних власних юрисконсультів у приватних осіб і, будучи, як правило, рабами останніх, надавали їм допомогу своїми юридичними знаннями. Згодом виник ще окремий клас вільних людей – табеліонів, які, не перебуваючи на державній службі, займалися у вигляді вільного промислу складанням юридичних актів і судових документів та отримували за це винагороду, передбачену законом. Свою діяльність вони здійснювали в конторах, що знаходились у визначених публічних місцях.Поряд із світським інститутом табеліонів, що з плином часу отримував дедалі більшого поширення, у сфері християнської церкви виникає аналогічна йому установа – нотаріат. Спочатку (приблизно ІІІ ст. н. е.) при єпископах, а згодом – потім і при абатах і інших церковних урядниках під час їх бесід із народом були присутні спеціальні особи (нотаріуси), зобов’язані записувати такі бесіди і складати протоколи. Згодом церковна влада почала впроваджувати цей інститут і у світське життя шляхом призначення окремих нотаріусів для мирян.Зараз цим займається - Нотаріат в Україні1Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.2Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).3Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу