2.2. Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з типами реле, які є на робочих столах.

2. Вивчити конструкції реле, відшукуючи відповідні деталі на зразках реле.

3. Вивчити розташування контактів реле, їхні умовні позначки і нумерацію.

4. Привести схеми розташування виводів контактної системи всіх розглянутих типів реле на їхній платі та нумерацію контактів у принципових схемах.

5. Скласти ескіз магнітопроводу реле типу ДСШ.

2.3. Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Навести класифікацію та типи реле змінного струму.

3. Навести схему включення реле типу ДСШ.

4. Ескіз магнітопроводу реле ДСШ.

5. Навести стисло принцип дії індукційних реле.

6. Відповісти письмово на задане контрольне запитання.

2.4. Контрольні запитання

1. Що собою являють реле з випрямними елементами?

2. Де використовуються різновиди реле з випрямними елементами?

3. Які умови безпеки руху поїздів перевіряються реле з випрямними елементами на станціях і перегонах?

4. Для чого призначені вогневі й аварійні реле та їх типи?

5. В чому полягає відмінність типів індукційних реле?

6. Конструкція та призначення основних елементів реле ДСШ?

7. Яким вимогам реле першого класу надійності вдовольняє реле ДСШ?

8. На чому заснований принцип дії реле ДСШ?

9. Які умови для створення максимального обертального моменту?

10. Чому в реальних умовах, при експлуатації виникає кут розлагодження, і як його враховують?

11. Чи буде працювати реле ДСШ від постійного струму або сигнального струму не тої частоти на яку призначено?

12. Чому в якості якоря реле ДСШ використовують алюмінієвий сектор?

13. Чому реле ДСШ використовуються в станційних рейкових колах?

14. Чим гірше реле ИМВШ і АНВШ, ніж ДСШ в якості колійних?

Лабораторна робота № 3 дослідження релейної характеристики та електричних параметрів електромагнітного реле

Мета роботи. Зняти релейну характеристику і визначити електричні параметри електромагнітного реле.

Прилади й апаратура

1. Реле НМШ, КМШ.

2. Стенд для дослідження реле.

3.1. Короткі відомості з теорії

Електромагнітні реле відносяться до контактних реле з характеристикою (рис. 3.1). Стрибкоподібна зміна величини струму в вихідному колі відбувається у результаті фізичного розриву або з’єднання електричного кола за допомогою контактів. Ця характеристика відома, як релейна.

Характеристика електромагнітних реле релейна характеристика має наступні важливі точки (см. рис. 3.1):

- параметр спрацювання  мінімальне значення вхідної величини I, U, при якій якір притягається до сердечника, перемикаючи загальні контакти з тилових на фронтові;

- робочий параметр  номінальне значення вхідної величини I, U, при якій забезпечується надійне замикання фронтових контактів з заданим контактним тиском;

- параметр відпадання  максимальне значення вхідної величини I, U, при якій відбувається відпускання якоря й замикання тилових контактів з загальними.

Рис. 3.1 Релейна характеристика контактного реле

За допомогою визначення характерних точок релейної характеристики визначають коефіцієнти запасу та повернення [1, 2].

Коефіцієнт запасу визначається відношенням робочого параметра до параметру спрацювання за формулою:

Береться в межах 1,3…3 та характеризує надійність спрацювання й утримання якоря реле в притягнутому стані.

Коефіцієнт повернення визначається відношенням параметра відпадання до параметру спрацювання за формулою:

Коефіцієнт повернення відбиває чутливість магнітної системи реле до зміни величини струму в обмотці і характеризує ширину релейної петлі (область роботи). Для колійних реле він отримав назву коефіцієнта безпеки.

Важливо відмітити, що параметри реле можуть мати розмірність не тільки струму й напруги, а також потужності, ампер-витків. Вибір тої чи іншою розмірності параметрів може залежить від опору обмотки реле.

Наприклад, у низькоомних реле параметри мають розмірність струму, а в високоомних – напруги.

Кім того в паспортних даних реле вказані ще наступні електричні характеристики: R  опір обмотки реле; w  число витків обмотки реле.

Для електромагнітних реле типу КШ, КМШ параметри визначаються наступним чином:

 напруга (струм) повного підйому (робочий параметр) для нейтрального якоря (НЯ) при нормальному та переведеному положенні поляризованого якоря (ПЯ);

 напруга (струм) відпадання якоря реле для НЯ при нормальному та переведеному положенні ПЯ;

 напруга (струм) перебросу ПЯ при різних полярностях постійного струму;

Іноді додатково визначаються напруга (струм) прямого підйому (аналог параметра спрацювання ) для НЯ при нормальному та переведеному положенні ПЯ.

Для електромагнітних реле типу НШ, НМШ параметри визначаються звичайним чином для обох полярностей постійного струму: прямої й зустрічної. Причому, не рідко буває, що електричні параметри, виміряні для обох полярностей постійного струму, неоднакові за величинами.

При експлуатації електричні параметри реле можуть змінюватися, тому їх всіх періодично перевіряють. Перевірка проводиться в ремонтно-технологічних дільницях (РТУ) дистанцій сигналізації та зв’язку. Після вимірювань електричні параметри записуються в паспорт реле, який вкладається в середину його корпусу.