Вопрос 72,74 Поняття та вижи валютних курсів, класифікація
Курс валюти – це ціна однієї валюти виражена в одиницях іншої валюти.
За різними критеріями розрізняють наступні види валютних курсів.
1. За відношенням до національної валюти розмежовують прямий та обернений курс національної валюти. Прямий – ціна національної валюти в одиницях іноземної валюти. Обернений (обмінний) – ціна іноземної валюти, виражена в одиницях національної валюти.
2. За кількістю зіставлення валют розрізняють двосторонні та багатосторонні валютні курси. При двосторонньому курсі зіставляються два види грошових одиниць, при багатосторонньому - національна валюта порівнюється з індексами кількох іноземних валют. Багатосторонній курс ще називають ефективним курсом.
3. Залежно від врахування цінового чинника виділяють номінальний та реальний курс валюти. Номінальний - це фактично діючий, а реальний обчислюється з урахуванням цін товарів і послуг всередині країни та за кордоном.
Е = е , де е - номінальний прямий курс національної валюти;
P - ціна товару або кошика товарів і послуг на внутрішньому ринку в національній валюті;
P* - ціна того ж товару або кошика товарів та послуг на світовому ринку в іноземній валюті.
Е - реальний курс валюти, який показує його відповідність номінальному по даному товару або кошику товарів і послуг.
Якщо Е < 1, товар по якому проводиться зіставлення слід експортувати, оскільки його внутрішня вартість нижча за світову.
Якщо Е > 1, цей товар доцільно імпортувати, оскільки його внутрішнє виробництво більш дороге, ніж він коштує на світовому ринку.
Якщо Е = 1, то існує паритет купівельної спроможності, тобто внутрішні і світові ціни на даний товар співпадають, а номінальний валютний курс відповідає реальному.
4. За ступенем регульованості розрізняють фіксований (жорсткий) курс і плаваючий або гнучкий курс.
Переваги та недоліки плаваючого та фіксованого валютних курсів:
Фіксовані й плаваючі курси мають свої переваги і недоліки. Так, до переваг фіксованих курсів відносять
Передбачуваність і визначеність;
Використовується в боротьбі з інфляцією, є орієнтиром при розробці інших макроекономічних показників у програмах стабілізації.
Недоліками фіксованих курсів є:
Неможливість проведення незалежної грошово-кредитної політики;
Висока ймовірність помилкового встановлення рівня валютного курсу, що загрожує втратами валютних резервів;
Не є індикатором економічної ситуації в країні. До переваг плаваючих курсів відносяться наступні:
Виступає автоматичним стабілізатором платіжного балансу;
Не вимагає великих резервів;
Є індикатором економічної ситуації.
Основним недоліком плаваючих курсів є ризик і невизначеність.
Найчастіше на практиці важко визначити, який курс встановлено плаваючий або фіксований. Певною мірою це пов'язано з існуванням таких їх різновидів, як «м'яка фіксація» і «жорсткіше плавання». «М'яка фіксація» - різновид фіксованого курсу, що допускає великі коливання валютного курсу, частий його перегляд. «Жорстке плавання» є різновидом плаваючого курсу, що допускає невеликі його коливання. Виникнення даних різновидів валютного курсу пов'язане з необхідністю існування таких валютних курсів, які не мали би недоліків і плаваючих, і фіксованих курсів. Однак, разом з тим, ці проміжні курси володіють і певними недоліками. Перш за все, до них відносяться:
Відсутність переваг, якими володіють крайні варіанти (немає ні стабільності валютного курсу, ні свободи в управлінні грошовою масою);
Важко реалізувати в нестабільних економіках через коливання попиту на гроші і мінливих очікувань;
Характеризуються меншою прозорістю, меншою довірою, що ставить поду грозу ефективність інших заходів макроекономічної політики.