24) Види стічних вод агломераційного виробництва та способи їх очищення.

Агломераційні фабрики можуть розташовуватися у рудозбагачувальних фабрик або на металургійних заводах. Вони призначені для спікання в шматки шихти, що складається з продуктів флотації, переробки дрібних руд і пилуватих матеріалів доменних пиловловлювачів сухої газоочистки сталеплавильних цехів і окалини прокатних цехів у окускованний матеріал для завантаження в доменну піч. Сумарне споживання води на аглофабриках становить від 3,5 до 6,8 м3 на 1 т агломерату і залежить від технологічних особливостей виробництва і від застосовуваних пиловловлюючих апаратів, в яких пил змішується з водою. Вода йде на знепилювання шихтових матеріалів і зволоження шихти, охолодження сурм і масла підшипників ексгаустерів, електродвигунів, барабанів, охолодження агломерату, гідроуборку підлоги і стін приміщень, мокру газоочистку, гідротранспорт пилу від апаратів газоочистки (скруберів), а також на господарсько-побутові потреби. За характером використання води споживачі аглофабрик поділяються на три групи: 1. Споживачі, які використовують воду для охолодження і гідроуплотненія обладнання. Ця вода не забруднюється, а тільки нагрівається. Відпрацьована вода від повітроохолоджувачів ексгаустерной відділення збирається в резервуар чистої води і насосами подається на використання для охолодження горна агломераційних, машин і ущільнення сальників насосів. Вода від споживачів повторного використання, якщо її температура не перевищує 30 ° С, є припустимою для мокрої газоочистки, може подаватися на апарати мокрого очищення і охолодження агломераційних газів зони спікання. Використовувана вода не повинна містити суспензії> 50 мг / л, викликати корозію металу й відкладення солей жорсткості. 2. Споживачі, у яких використовується вода нагрівається та забруднюється (гідрозмив пилу з газоочисних апаратів, змив підлоги і стін, промивка шламопроводов ін.) Тут зміст суспензії допускається до 150-200 мг / л. 3. Споживачі, у яких відбувається повна втрата води (зволоження шихти в змішувальних барабанах, харчування форсунок та ін.) На ці цілі може бути використана вода брудного циклу від споживачів другої групи. Система водопостачання агломераційних фабрик оборотна з поділом на цикли чистої охолоджуючої води (з градирнею) і брудної води (з відстійниками і градирнею) рис. 5.14. Витрата оборотної води чистого циклу 0,7 - 1,7 м3, а брудного - 3 - 5 м3 на тонну агломерату. Затриманий у відстійниках шлам використовується в агломераційному процесі Загальне споживання води на 1 т агломерату залізних руд становить: без очищення газів близько 2 м3, в тому числі до 27% свіжої води; з очищенням газів 5,7 м3, в тому числі 13% і більше свіжої води. Споживання води на 1 т агломерату марганцевих руд - 3,5 м3, в тому числі близько 30% свіжої води. Коефіцієнт нерівномірності витрати води коливається від 1 до 1,2. Необхідний напір у водопровідній мережі агломераційної фабрики становить 25-3

25.Види стічних вод коксохімічного виробництва та способі їх очищення

Проблема очищення виробничих стоків від розчинених у воді органічних речовин, зокрема фенолів, є однією знайбільш важливих і одночасно важко розв'язуваних. Незважаючи на великий обсяг вітчизняних і закордонних розробок, дану проблему не можна вважати вирішеною. По-перше, технологія досить повного очищення води, якправило, диктує дотримання особливих умов, що важко здійснити на практиці. По-друге, багато ефективнихспособів глибокого очищення потребують значних економічних і ресурсних витрат, використання дефіцитнихреагентів з наступною їхньою регенерацією, утилізацією відходів; для більшості підприємств усе це виконати дужескладно. Тому пошук нових ефективних способів очищення промислових стічних вод є, як і раніше, актуальним. З деструктивних методів очищення найбільш поширеними є електрохімічний, електрокаталітичний та методреагентної відновлювально-окиснювальної деструкції. Ці методи мають як певні переваги, так і деякі недоліки [1-5]. В теперішній час метод електрохімічної деструкції органічних речовин в стічній воді набув широкого визнання. Підставою для цього є значні успіхи в області теоретичних досліджень, розробок нових мало зношуваних аноднихматеріалів, конструктивного оформлення апаратів [6-9]. Перспективним є застосування методу об’ємногомікродугового розряду для обробки розчинів. Ефективність застосування цього методу для очищення стічної водизабезпечується високим тиском и температурою в зоні розряду та значною питомою потужністю [10]. Успішність впровадження електрохімічної технології обробки стічної води базується на грамотному виборіматеріалу аноду. Від вирішення цієї задачі залежить конструкція електролізера, питомі витрати електроенергії, напрямок і селективність перебігу електродних процесів. Більшість розроблених і впроваджених у виробництво анодних матеріалів призначені для електролізуконцентрованих розчинів хлориду натрію. Це анодні матеріали на основі RuO2 та IrO2. Платиново-титанові аноди ємало доступними для обробки стічної води. Друга велика група матеріалів на основі оксидів неблагороднихметалів (Co3O4, Fe2O3, PbO2) має високу ефективність при синтезі гіпохлориту натрію, але аноди з таким покриттямне виготовляються промисловістю. Тому значний інтерес для електрохімічної обробки стічної води коксохімічнихвиробництв викликає застосування вуглецевих, коксових та вуглеграфітових анодів. Їх доступність дляпідприємств, простота застосування та каталітична активність при низьких концентраціях хлориду вказує наперспективність досліджень можливості використання цих матеріалів для деструкції фенолів в стічній водікоксохімічних виробництв.