Задача 5

Хворий М., 52 роки, протягом 2-х десятиліть страждає двосторонньою нейросенсорною приглухуватістю. За останній рік основною скаргою є вушний шум, що призводить до порушення сну, виводить хворого із стану психічної рівноваги.

Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування не дало позитивного результату. Після меатотимпанальних блокад (рефлекторний вплив) 2% розчином новокаїну вушний шум щезав на декілька днів.

1. Характер вушних шумів, їх характеристика.

2. Визначте інтенсивність суб'єктивного вушного шуму за Солдатовим.

3. Ваша думка про подальше лікування, яке могло би призвести до зменшення або ліквідації шуму?

Задача 6

У хворого Ю. 2 роки тому лікар виявив остеохондроз шийного відділу хребта. Рік тому появився періодичний шум низької тональності у лівому вусі, дещо пізніше - зниження слуху на це вухо, а через 6 місяців - напади запаморочення, які супроводжувались нудотою, блюванням, шумом у вухах. Вестибулярні розлади тривали півгодини. Через 4 місяці шум у вусі посилився, слух погіршився, до вищезазначених вестибулярних розладів додався спонтанний горизонтально-ротаторний мілкокаліберний ністагм вправо І ступеню. Запальних процесів вух в минулому не було.

1. Критерії ністагму І ступеню? (на підставі чого встановили)

2. Ваш діагноз?

3. Яке лікування необхідно провести в період нападу хвороби?

Задача 7

У хворого Щ. на фоні лікування канаміцином з приводу парапроктиту раптово з'явився шум у вухах, різко знизився слух, з’явилось помірне запаморочення, нудота.

Слух на обидва вуха ШМ – 0м, РМ – 0.5м.

Аудіограма: пороги сприйняття звуків по кістковій і повітряній провідності від 10 до 100 дБ на частотах 125-5000 Гц. Криві аудіограми різконисхідні.

1. Дайте характеристику аудіограм.

2. Визначте характер приглухуватості.

3. Поставте діагноз.

Задача 8

Хворий, 45 років, звернувся в ЛОР-кабінет обласної лікарні з скаргами на шум у правому вусі, зниження слуху на нього, періодичні приступи запаморочення, що супроводжуються відчуттям обертання оточуючих предметів, нудотою, розладом рівноваги, сильним потовиділенням.

Протягом 2.5 років хворому проводилось медикаментозне лікування, яке на першому році захворювання давало позитивні результати: швидко купірувались приступи, в міжприступному періоді покращувався слух. В подальшому медикаментозна терапія стала практично безуспішною. Почастішали напади хвороби біля 2-х раз на місяць, тривалістю 2-3 години (на першому році - 1 раз в три місяці, тривалістю до 1 години), посилився шум у вусі, знизився слух (ШМ - 1м, РМ -3м); при аудіометричному дослідженні виявлено підвищення порогів сприйняття звуків мовних частот на 35дБ, низхідний тип кривої, кістково-повітряний інтервал в 10-15дБ. Гліцероловий тест виявив короткочасне покращання слуху.

1. Яка на вашу думку форма приглухуватості? Діагноз?

2. Механізм порушення функції звукопроведення при патології даного хворого?

3. Обґрунтуйте найбільш раціональне лікування?

Задача 9

Хвора, віком 40 років, скаржиться на зниження слуху, шум і відчуття закладення у правому вусі, періодичні приступи запаморочення, що супроводжується відчуттям обертання оточуючих її предметів, нудотою, блюванням, підвищеною пітливістю, порушенням ходи, Описана симптоматика у хворої спостерігається 5 років.

За даними анамнезу протягом 6 років лікується з приводу вазомоторного риніту, алергії на деякі харчові продукти.

В перші 2 роки приступи повторювались 2 рази на рік тривалістю від 20 хвилин до 1 години; за останній рік вони спостерігаються кожен місяць, тривалістю до 5 годин, різко знизився слух, появився спонтанний ністагм.

При камертональному дослідженні - картина ураження звукосприймального апарату правого вуха.

Характеристика ністагму в період нападу хвороби.

Права сторона Ліва сторона

0 спонтанний ністагм +

0 пресорний ністагм 0

12с ністагм післяобертовий 30с

(10 обертів за 20с)

105мл ністагм калоричний 50мл

(температура 20 градусів)

1. Очікуваний результат (виходячи з умов задачі) дослідів Рінне, Швабаха, Вебера.

2 Ваш діагноз?

3. Форма (важкість) хвороби?