1.2. Різновиди інтерактивних сервісів в інтернет-змі
Інтерактивними сервісами в онлайнових виданнях виступають форуми, чати і чат-конференції, опитування, коментарі, читацькі блоги та інші читацькі публікації. Слово «інтерактив» взагалі дослівно перекладається як «взаємодія». Тобто, взаємодія з контентом у мережі інтернет та, власне, у мережевих виданнях.
У ХХІ столітті інтернет-видання являють собою багатосторонній канал зв’язку між споживачами інформації та журналістами. Тепер кожен вирішує самостійно, що йому читати, дивитися, про що писати. А інтернет-сервіси допомагають журналістам найбільш точно стежити за уподобаннями цільової аудиторії.
До того ж онлайнові видання надають користувачам великий вибір цих інтерактивних сервісів. Зовсім нещодавно інтернет-виданнями були представлені інтерактивні додатки для доступу до соціальних мереж – «Facebook», «Twitter», «Вконтакте», «Однокласники.ру». Тобто тепер користувачі, підписані на інтернет-видання за допомогою своєї сторінки у соціальній мережі отримують інформацію про найсвіжіші та найгарячіші події в країні та світі та іншу цікаву інформацію. Завдяки своїй лаконічній формі, простоті і зручності використання інтерактивні сервіси користуються особливою популярністю серед користувачів.
Мережеві ЗМІ дають змогу читачам брати участь в обговоренні цікавих статей чи інших матеріалів шляхом їх коментування, розміщувати на своїх сторінках блоги відомих людей чи журналістів видань, проводити актуальні опитування, дізнаватися думки читачів і одразу ж ознайомлюватися з результатами цих опитувань.
Увага до інтернет-комунікування зумовлена значним впливом глобальної мережі на всі сфери суспільного життя (мобільність спілкування, розвиток освіти та науки, мови, тексту), новими перспективами оперативного обміну інформацією та активного обговорення на форумах [ ].
Отож, форум – це один із різновидів інтерактивних сервісів для організації спілкування користувачів інтернет-видання [ ]. Робота форуму полягає у створенні тем у розділах для подальшого обговорення усередині цих тем, підтриманні дискусії, обміні досвідом, наданні корисної інформації, яка, безпосередньо, стосується теми розділу. Відхилення від початкової теми обговорення (на мові інтернету – «флуд») у багатьох онлайнових виданнях заборонено правилами форуму. За дотриманням правил слідкують модератори і адміністратори – учасники, наділені можливістю редагувати, переміщати і видаляти чужі повідомлення в певному розділі або темі, а також контролювати до них доступ окремих зареєстрованих учасників, іноді і незареєстрованих користувачів. Однак, на практиці ситуація спостерігається зовсім інша.
На форумах може застосовуватися надзвичайно гнучке розмежування доступу до повідомлень. Так, в одних онлайнових виданнях читання і створення нового повідомлення на форумі доступно усім відвідувачам. Повідомлення публікується анонімно під вигаданим іменем (ніком), побачити можна тільки IP-адресу, з якої було надіслане повідомлення. Анонімно можна надрукувати, навіть, набір літер і опублікувати його у розділі. І так, повідомлення залишається у розділі і ніхто його не редагує, і не видаляє. Тобто у деяких онлайнових виданнях прогресує проблема «засмічення» форуму. Інші ж онлайнові видання вимагають пройти попередню реєстрацію (найбільш поширений варіант) і тільки потім користуватися інформацією з форуму та пропонувати загалу свою. І перший, і другий види форуму називають відкритими.
Застосовується і змішаний варіант – коли окремі теми можуть бути доступні на запис всім відвідувачам, а інші – тільки зареєстрованим учасникам. Крім відкритих, існують закриті форуми, доступ до яких визначається персонально для кожного учасника адміністраторами форуму. На практиці також нерідко зустрічається варіант, коли деякі розділи форуму загальнодоступні, а решта частини доступна тільки вузькому колу учасників [ ].
Чат в інтернет-виданнях представляє собою інтерактивний сервіс обміну повідомленнями з комп’ютерної мережі в режимі реального часу, а також програмне забезпечення, що дозволяє організовувати таке спілкування. Характерною особливістю є комунікація саме в реальному часі або близька до цього, що відрізняє чат від форумів.
Чат-конференція в онлайновому виданні являє собою живе спілкування більш ніж двох чоловік у режимі реального часу. При цьому буває так, що кожен з них чує іншого. Таким чином можуть проводитися спілкування з відомими українськими політиками, представниками шоу-бізнесу, спорту. При цьому якість зв’язку та її стабільність забезпечується на відповідному рівні. Дуже зручно те, що підключитися до чат-конференції можна і з мобільного телефону, якщо в ньому є відповідне програмне забезпечення. Однак, якщо такої можливості немає, переглянути чат-конференцію можна буде і пізніше, адже найактуальніші питання, які були надіслані користувачами, залишаються опублікованими.
Інтерактивність онлайнових видань надає також можливість створення різноманітних опитувань. Створення опитування та, так би мовити, збирання даних – це, переважно, легка задача, а отримання результату – доволі швидкий, надійний і зручний спосіб. За допомогою опитувань можна дізнаватися громадську думку з певних питань (про політичні процеси, ситуації в різних країнах світу, дослідження ринку тощо), хоча опитування нерідко бувають тенденційними і не надають альтернативних відповідей, тобто використовуються для формування громадської думки.
Основні функції коментарів – це розв’язання дискусії, вираження читацької думки з приводу журналістської публікації, оцінювання публікацій, проте дуже часто коментарями користуються для пропаганди політичних ідей, а дискусія у форумі переходить у суперечку, яка не стосується теми публікації і порушує етичні норми спілкування.
Стосовно блогів важливо відзначити, що у сучасному журналістикознавстві точаться суперечки з приводу надання їм єдиного терміну. Загальноприйнятне визначення говорить про те, що «блог – це щоденник, основне наповнення якого – регулярні записи, що містять текст та мультимедіа» [ ]. Для блогів характерні недовгі записи тимчасовій значущості, відсортовані у зворотному хронологічному порядку (останній запис зверху).
У науковій літературі простежуються позиції від категоричного заперечення приналежності блогів до сфери журналістики – до визнання їх авторськими проектами, «газетами з одним журналістом», «громадянською», «громадською» або «любительською» журналістикою. Та справді існує чимало прикладів, коли нікому невідомі блогери ставали популярними журналістами, а їхні авторські проекти переходили з інформаційних маргінесів у мейнстрім [ ].
Майже усі онлайнові видання вже мають рубрику «Блоги». Вести її можуть як журналісти, головні редактори, так і відомі інтелектуали з-поза меж редакцій, відомі люди, української політики, представники спорту, шоу-бізнесу та звичайні користувачі. Блоги охоплюють широкий спектр тем: від політичних коментарів і новин до різних захоплень, створити його може будь-хто, з огляду на простоту цієї операції. Блоги мають ряд переваг і недоліків у порівнянні із традиційною журналістикою. Мабуть, найбільшим плюсом соціальних медіа є їх мобільність і ексклюзивність інформації, що надається. Блогером може виявитися свідок якоїсь важливої події. Безперечною перевагою блогів перед ЗМІ є відсутність редакторської цензури, тому діапазон думок тут значно ширше, ніж в пресі.
Окрім того, «блоги більш інтерактивні, автори дискутують з відвідувачами. Відрізняє блог від сторінки сайта також формат надання інформації: блоги формують безперервну стрічку контенту, розміщуючи останні новини зверху. Традиційні сайти використовують складніші засоби розміщення матеріалів, наприклад, меню. Від персональної сторінки блог відрізняють інтерактивні можливості, неформальний стиль спілкування, оперативність, обов’язкове оновлення текстів. Загальними рисами можна назвати суб’єктивність подачі матеріалів, персоналізацію» [ ].
Нові форми комунікації, такі як блог, розширюють вербальну форму діалогу, доповнюючи її опціями коментаря, розміщення посилань, переговорів у режимі онлайн. Створення професійних інтернет-товариств є надзвичайно цінним самою можливістю розширення кола знайомств, організації дискусійних, тематичних блогів. «Спілкування в блогосфері визначається декількома ключовими чинниками, які відрізняють його від форм офлайнової комунікації: анонімність користувача; зрівнювання користувачів у статусі; трансграничність; тривалість часових меж; соціальне розмаїття»[ ].
Таким чином, поява блогів – це певний етап розвитку суспільства, коли потреба у самовираженні, повазі, визнанні, що характеризує саме розвинутий соціум, стає все більш необхідною, актуальною для самого суспільства. Блогосфера дає рідкісну можливість поєднати комунікацію й автокомунікацію: тексти доступні як адресату, так і адресанту.
Користувачі інтернет-ЗМІ керуються у своїй поведінці власними інформаційними інтересами, вільно приєднуючись до безлічі інших анонімних споживачів інформації. Ця обставина зумовлює для тих, хто поширює інформацію, необхідність виробляти систему певних зусиль по залученню аудиторії: вивчати її запити, дбати про позиціонування себе на інформаційному ринку тощо. Для вивчення поведінки і переваг аудиторії робляться спеціальні дослідницькі процедури, здійснювані самої редакцією або спеціальними дослідними центрами. Таким чином встановлюється зворотний зв’язок. У інтернет-ЗМІ є принципова можливість встановлення дистанційної синхронної або майже синхронної зворотного зв’язку – отримання відгуку на свої повідомлення або запиту на інформацію через той же інтернет-канал. Такий зворотній зв’язок може бути і несинхронним (відкладений відгук). У будь-якому випадку використання принципових можливостей встановлення такого зв’язку залежить, як зазначалося, від журналістів. Якщо аудиторія розглядається як бажаний учасник інформаційного обміну, то застосовуються спеціальні прийоми активізації аудиторії, отримання і узагальнення надходить від неї інформації. Тут журналіст виконує роль модератора соціального спілкування.