Практична робота №5 Тема: Побудова формальної композиції в CorelDraw: зв'язки між елементами формальної композиції
Мета: вивчити графічні методи побудови формальної композиції комп'ютерними засобами за допомогою програми CorelDraw.
1 Теоретичні відомості
Формальна композиція будується з ліній і плям, вона виражає логіку композиційної побудови. Іноді такий тип композиції називають необразотворчою. Це простір художніх образів, що не існують в реальності, не мають раціонально-практичної значущості. У формальній композиції важливий не сюжет, а виключно закони і принципи її власної побудови, пластичні форми. Її зміст формальний. Емоційну дію на глядача надає художня форма, колірний і пластичний лад твору.
У формальній композиції використовуються не реально існуючі предмети (наочні форми), а абстрактні об'єкти. Ці об'єкти можуть виникати в результаті граничного спрощення форм реальних предметів або бути створені з геометричних фігур, знаків алфавіту.
Робота дизайнера дуже часто пов'язана із створенням необразотворчої композиції. Формальні композиції лежать в основі багатьох знаків, використовуються на упаковках і етикетках, в плакатах і так далі.
Принципи побудови формальної композиції складають основу будь-якого твору графічного дизайну, є загальними для всіх типів композиції. При розгляді композиції з реальних об'єктів, що визначають сюжетний твір або натюрморт, виникає емоційний образ, який посилюється колірним, ритмічним, пластичним ладом твору. У разі формальної композиції самі абстрактні форми емоційно впливають на глядача і викликають певні асоціації.
Працюючи над композицією необхідно:
чітко визначити завдання майбутнього композиційного твору;
визначити склад необхідних образотворчих засобів;
представити результат – яскравий художній образ;
створити цілісну художньо-образну форму.
До трьох характерних форм композиції відносять: прямокутну (що складається з вертикальних і горизонтальних ліній), трикутну (що складається з похилих) і круглу (з кривих, з чітко вираженою кривизною).
Елементи, складаючі композицію, певним чином взаємодіють між собою. Якщо елементи врізаються один в одного, має місце активне з'єднання, якщо примикають – пасивне. У випадку, якщо елементи віддалені один від одного, відстань між ними має бути такою, щоб не порушувався зоровий взаємозв'язок і композиція не розпадалася на окремі частини.
У правильно складеній композиції між об'єктами існує зв'язок, навіть якщо вони знаходяться на відстані один від одного. Іншими словами, елементи композиції зв'язані не механічними, а емоційними, образними зв'язками. Ці зв'язки утворені силовими лініями і силовими полями. Силові поля володіють спрямованістю, інтенсивністю і зоною дії.
Кожен елемент формальної композиції має власне силове поле – область, яка лежить навколо нього. Це поле залежить від конфігурації, кольору, розміру і тому подібного. Розташовані поряд елементи і їх поля вступають у взаємодію, створюючи тим самим цілісну групу, композицію. При зміні характеристик елементів змінюються і їх поля, і, отже, композиція в цілому.
Композиція будь-якого типу (сюжетна, тематична, наочна, формальна) повинна відповідати вимогам візуальної цілісності. Для цього необхідно вміти грамотно будувати відносини між елементами і простором. Ці стосунки визначають внутрішню структуру композиції і зовнішню дію її як єдиного цілого. Відвертість або закритість композиції, напрям силових ліній визначаються співвідношенням елементів і простору.
У композиційному відношенні «елементи – простір» можливі три принципово різні підходи.
1. Домінанта елементів
В цьому випадку простір у формальній композиції грає роль основи, площини, на якій яскраво виділяється група елементів. Сукупність елементів сприймається автономно, як знак. Силові лінії направлені всередину такої композиції, до компактної групи елементів (див. рис. 1.1).
Рисунок 1.1 – Домінанта елементів
2. Домінанта простору
В цьому випадку елементи композиції не зливаються в єдине ціле, а вступають у певні «відносини», між ними простежується складний взаємозв'язок. Така побудова характерна для відкритої композиції, яка сприймається як частина цілого, викликає відчуття багатовимірності, просторовості. Формат листа – поле для подій, що розвиваються, воно володіє властивостями рухливості, текучості (див. рис. 1.2). Така побудова характерна для багатоелементної сюжетної композиції.
Рисунок 1.2 – Домінанта простору
3. Рівнозначність, органічна єдність елементів і простору
При такій організації ні елементи, ні простір не мають власної значущості, вони сприймаються як рівноправні елементи. Це класичний принцип побудови формальної композиції (див. рис. 1.3).
Рисунок 1.3 – Рівнозначність елементів і простору