52

ВСТУП

Напевно, практично кожна людина на Землі, що використовує Інтернет, одного разу зустрічала в Мережі згадки про блоги. Живі Журнали увійшли в Інтернет-життя так само щільно, як соціальні мережі, електронна пошта або ICQ.

На думку журналіста Алана Волфа, що опублікував у газеті NewYorkTimes статтю про політичні блоги, завдяки їм світова політика стає все більш світовою (тобто нюанси подій в межах однієї країни миттєво привертають увагу всього світу) і інтернетизованих. У цьому є як плюси − завдяки блогах люди стають більш поінформованими та зацікавленими, так і мінуси − «відхід у Віртуал» зменшує привабливість традиційних методів впливу на владу − наприклад, демонстрацій протесту.

Для багатьох блоги − єдине доступне і безпечний засіб вираження власної думки. Актуально це і для України, враховуючи те, що останнім часом, за словами самих журналістів, тиск на них посилився і існує небезпека повернення цензури і темників. Сокротилась сфера публічної політики, і ключові політичні питання вирішуються тепер переважно кулуарно. Все це посприяло тому, що тепер критично мислячі люди, що займають активну громадянську позицію, висловлюють свою думку в сферах, поки ще не настільки жорстко контрольованих владою − зокрема, в інтернет-блогах.

Зростає інформаційна роль блогів як своєрідної альтернативи офіційним ЗМІ. Так, під час війни в Іраку з’явилися блоги американських солдатів, що повідомляли про те, що реально відбувалося на теріторії військових дій, а також їх знайомих і рідних, які стали розміщувати солдатські листи з описом того, що відбувається. Ці блоги завдали потужного удару по пропаганді адміністрації США. Найвідомішим блогером, який писав про війну в Іраку, став піхотинець Колбі Баззел. Його блог «Колбі Баззел посилає війну на ...» придбав величезну популярність. Коли Баззел повернувся додому, його запросили на роботу в журнал Esquire, а в 2007 році він отримав престижну премію LuluBlookerPrize за свою книгу «Моя війна: вбиваючи час в Іраку».

Знакова подія відбулася в 2003 році. Тоді британська газета Guardian у своїй онлайн-версії розмістила статтю, в якій тодішньому заступнику міністра оборони США Полу Вулфовіцу приписувалося заяву, що США вторглися до Іраку, щоб забезпечити безпеку поставок нафти (чого він ніколи не говорив). Ця цитата була скопійована багатьма світовими ЗМІ. Однак блогери швидко виявили помилку. В результаті, Guardian була вимушена принести вибачення і не поставила неточний матеріал у свій «паперовий» випуск.

Під час виборів блоги стають майданчиками для обміну даними про різних неформальних опитуваннях. Приміром, поки діє заборона на публікацію даних exit-polls та інших опитувань виборців у ЗМІ, в блогах користувачі Інтернет вже діляться інформацією про своїх голосах.

Актуальність теми полягає в визначенні понять «блогосфера» та «блог» зокрема, аналізі блогів українських журналістів на предем висвітлення соціальної проблематики. На сьогодні блоги є популярним засобом вираження своєї власної думки не тільки для звичайних користувачів, але й для журналістів.

Мета роботи – простежити специфіку блогосфери як виду журналістики, представити аналіз діяльності українських журналістів у блогосфері, виявити аспект висвітлення соціальної проблематики у блогах журналістів.

Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:

− дати визначення поняттям «блогосфера» і «блог»;

− окреслити жанрове розмаїття блогосфери;

− визначити соціальну направленість блогів;

− розглянути специфіку блогософери,як нового поля для української журналістики;

− виявити та проаналізувати соціальну проблематику у блогах журналістів на сайті «Української Правди».

Об’єкт дослідження – соціальна проблематика у блогах українських журналістів.

Предметом дослідження є форма і зміст текстів, що публікуються українськими журналістами в блогах, а саме блоги Мустафи Найеми та Єгора Соболева на сайті «Української Правди» за період травень – грудень 2012 року.

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: системний, аналізу і синтезу, порівняльний аналіз, спостереження, описовий.

Методологічну й теоретичну основу роботи становлять праці таких учених, як В. Волохонскій, А. Калмиков, Л. Коханова, Ю. Зайцева, О. Попов.та ін., вони розглядають деякі окремі питання, пов’язані з блогосферою.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що що в ній вперше було здійснено спробу аналізу блогів українських журналістів на сайті «Українська Правда», детально досліджено матеріалина предмет висвітлення соціальної проблематики.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали кваліфікаційної роботи бакалавра можуть бути використані під час подальших наукових розробок, при підготовці лекційних та практичних занять з курсів «Теорія журналістики», «Проблематика засобів масової інформації», при написанні курсових та дипломних робіт студентів.Такожрезультати проведених досліджень можуть бути корисними при підготовці наукової статті та тез доповіді для наукової конференції.

Структура роботи: робота складається з реферату, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної роботи − 54 сторінки. Список використаної літератури включає 34 найменування (викладених на 4 сторінках).

БЛОГ, БЛОГОСФЕРА, САЙТ, ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКА, ІНТЕРНЕТ-ЗМІ, СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА.

Розділ 1 блогосфера як новий етап розвитку журналістської діяльності

1.1. Специфіка блогосфери як виду інтернет-журналістики

Однією з особливостей розвитку ЗМІ на рубежі епох є поява інтернет-журналістики − нового різновиду журналістики, яка стала актуальна у зв’язку з розвитком і поширенням Інтернету. З появою і поширенням Інтернету стало можливим постійне інформаційне мовлення на широку аудиторію, так як особлива технічна інфраструктура при цьому не потрібна. Будь-який користувач персонального комп’ютера може створити власне ЗМІ. У зв’язку з цим, отримала розвиток так звана блогосфера, яку іменують індивідуальною або громадянською журналістикою. Таке співіснування блогосфери та професійної журналістики дозволяє аудиторії отримувати більш повну, різнобічну інформацію про хід подій, і, отже, сприяє їх критичного осмислення.

Шороку популярність придбала індивідуалізація журналістики. Це нове явище, що отримало своє поширення в журналістиці. Тобто будь-яка особистість виступає як виробник і розповсюджувач інформації. Без контролю і будь-яких обмежень ззовні. Стала розвиватися і завойовувати популярність блогосфера; громадськість, преса і наукові кола задалися питанням, чи можуть блоги витіснити так звані «традиційні ЗМІ». На думку Калмикова А., професійна журналістика і блогосфера (яку іноді називають «індивідуальної» або «цивільної» журналістикою) доповнюють один одного, так як переваги однієї заповнюють недоліки іншої, і навпаки[13].

Впровадження нових технологій інтернет-ресурсів дало поштовх для вивчення вченими-журналістікознавцями блогосфери, як нового типу ЗМІ. Такі вчені, як Волохонський В. Л., Калмиков О. О., Попов О. В., Іванов В. Ф., Рубльов С. Г., Коханова І. А., Родін Д.А., та ін. своїми працями внесли великий вклад до журналістикозвнавства і поповнили теоретичну базу питання проблем блогосфери.

Блог можна розцінити як чергову сходинку в еволюції журналістики, одними з ознак якої є децентралізація ЗМІ, прагнення до інтерактивності, перехід від монологу до діалогу та ін.

Слово «blog» є похідним з вираження web-log (від англ. Loggingtheweb-«записуючи події Мережі» [3]. Сьогодні це слово означає особистий або корпоративний щоденник, який виставляється у Всесвітню мережу, на якому в зворотно-хронологічному порядку (останні записи вгорі) послідовно розташовані щоденникові нотатки.

Першим блогом вважається сторінка журналіста Тіма Бернерса-Лі, в газеті «WashingtonProfile», де він, починаючи з 1992 року, публікував новини. Масово блоги з’явилися в 1996-1997 роках. У серпні 1999 року комп’ютерна компанія PyraLabs із Сан-Франциско відкрила сайт Blogger (Блоггер). Це була перша безкоштовних блогових служба. У 2004 році блог став настільки популярний, що слово «блог» − мережевий щоденник − стало словом року [5].

Масовому поширенню блогів сприяла можливість всього лише просто і безкоштовно завести в Інтернеті особистий щоденник.

Треба озирнутися, щоб зрозуміти, що ж нового приніс блог. Адже і до блогу люди активно спілкувалися в Мережі. Першим проривом, який зруйнував колишній інформаційний світ, стала стрічка новин.

У докомп’ютерне століття новини, що приходять по телефону, телеграфу, що виходять з-під пера або машинки журналіста, стікалися в інформагентства, оброблялися і розсилалися передплатникам (замовникам), наприклад, редакціям. Інформагентства були монопольними власниками новин. Це означало, що, в принципі, вони могли притримати якусь новину, повідомити про неї пізніше інший, а то й спотворити. Формування стрічки новин в Мережі змінило ситуацію [9].

По-перше, інформагенцій стало набагато більше, і вони стали конкурувати між собою.

По-друге, вони, а також всі, хто хотів, могли викладати свої новини в Мережу, а значить, доступ до них став не виборчо, а загально.

І, по-третє, тепер у відповідь на цю новину, кожен мав можливість відреагувати. В цьому діалозі, присутня нерівність, коментатор не мав тих можливостей, що автор новинної публікації, але, тим не менш, саме Мережа прорвала кордони монополії, наскільки це можливо зрівнявши права публікатора і читача.

Виниклі слідом форуми зробили можливим не просто коментарі окремих осіб, а спільне обговорення цих коментарів. Форум надав можливість обговорення новини в режимі діалогу (полілогу) по листуванню. У цих умовах вже стало можливим перевірити свою оцінку, думку чи ідею − реакцією на неї, познайомитися зі своїми опонентами, їх поглядами і думками, зіставити зі своїми.

Ця дискусія розтягувалася в часі, а власник форуму міг виключати текст дискутанта або редагувати його. Але майданчик для спілкування був створений.

Ще далі в розвитку спілкування просунулися чати. Тут обмінюватися думками стало можливим в он-лайні (в режимі реального часу), отримувати репліку відразу ж у відповідь на своє висловлювання. Правда, це перевага чату стало і його недоліком: чат не перетворився на місце для дискусій, залишившись лише місцем для обміну новинами, репліками. Також і форум, не кажучи вже про коментарі до новинних стрічок, не став місцем для дискусій, оскільки предмет дискусії вносився з боку, ззовні, а не самим дискутантів, дискутантівміг тільки реагувати на нього.

Лише блог виявився вільний від недоліків колишніх форм спілкування в Мережі. Тут тему обговорення вносить сам автор, він же надає можливість бажаючим коментувати її і, в принципі, може обговорювати тему в режимі онлайну [5].

Блоги можна класифікувати за різними характеристиками якостям. Відома класифікація по суб’єктивним параметрам, запропонована В.П. Волохонським.

За авторством:

• особистий (авторський, приватний) блог − ведеться однією особою (як правило, його власником);

• «примарний» блог − ведеться від імені чужої особи невстановленою персоною;

• колективний або соціальний блог − ведеться групою осіб за правилами, визначеним власником;

• корпоративний блог − ведеться співробітниками однієї організації;

За наявністю або виду мультимедіа:

• текстовий блог − блог, основним змістом якого є тексти;

• фотоблог − блог, основний зміст якого складають фотографії;

• музичний блог − блог, основний зміст, якого складає музика;

• подкаст і блогкастінг − блог, основний зміст якого надиктовувати і викладається у вигляді MP3-файлів;

• відеоблог − блог, основний зміст якого представлено у вигляді відеофайлів.

За особливостями контенту (змісту):

• контентнийблог − блог, який публікує первинний авторський контент;

• моніторинговий (посилальний) блог − блог, основним контентом якого є відкоментував посилання на інші сайти;

• цитатний блог − блог, основним контентом якого є цитати з інших блогів;

• тамблелог − це різновид блогу, відрізняється від інших тим, що система ведення записів і заміток більше походить на запис потоку свідомості; складається з цитат, окремих думок записаних як би для себе;

• сплог (спам-блог) − блог, призначення якого настирлива, агресивна, неприкрита реклама.

Таким чином, можемо зробити висновок, що блог як персональний щоденник має декілька кардинальних відмінностей від сторінки звичайного сайта. Для блогів характерні короткі публікації особистого характеру. У постах часто використовуються образи і символи, зрозумілі тільки авторові, а тому вони недовготривалі в Інтернет-просторі. Традиційні сайти розміщують матеріали як більші за обсягом, так і триваліші за змістом. Окрім того, блоги більш інтерактивні, автори дискутують з відвідувачами.

Від персональної сторінки блог відрізняють інтерактивні можливості, неформальний стиль спілкування, оперативність, обов’язкове оновлення текстів. Загальними рисами можна назвати суб’єктивність подачі матеріалів, персоналізацію. Персональна сторінка відрізняється варіативністю жанрів, гіпермедійними і мультимедійними можливостями. Сучасні блоги принципово відрізняються від простих щоденників, оскільки мають велике практичне значення для широкого кола персонально незацікавлених користувачів і представників засобів масової інформації [30].

Поняття «блог» значно розширило своє значення. Чимало інтернет-видань в Україні (напр., «Українська правда», «Кореспондент»)мають рубрику «Блоги». Вести її можуть як журналісти, так і відомі інтелектуали з-поза меж редакцій [1]. За своїм жанром це старі добрі «авторські колонки» або «Щоденник» –рубрики що здавна практикуються в традиційній друкованій періодиці. Щоправда тут є щонаймеше дві суттєві різниці.

Перша полягає в тому, що автори блогів на сторінках відомих ЗМІ мають персональний доступ до цього розділу сайту і публікують там матеріали у власній редакції, без втручання ззовні.

Друга відмінність – кількісна. Традиційна паперова газета могла собі дозволити одну-дві авторські колонки. Та натомість, наприклад, блогерів «Української Правди» – близько півсотні. Щодня з’являється щонайменше 3−5 публікацій цієї рубрики. Особливі події можуть змусити вийти в світ із своїми міркуваннями водночас кілька десятків блогерів, оскільки кількісних обмежень, на відміну від традиційних ЗМІ, в інтернет-журналістиці немає. В результаті, маємо підстави вести мову про новий розквіт есеїстики і публіцистики на сайтах інтернет-видань [1].

Це свідчить, по-перше, що не можна стверджувати, що блоги під однойменними рубриками відомих інтернет-видань доповнюють професійну журналістику чи становлять альтернативу до неї. Навпаки, такі матеріали сьогодні є орґанічною і невід’ємною частиною професійної журналістики. Це саме можна сказати про незалежні блоги, автори яких дотримуються стандартів журналістської професії, пишуть репортажі і проводять журналістські розслідування. Такі незалежні журналістські блоги, як свідчить практика, можуть належати як редакційним працівникам, так і незалежним журналістам, незалежно від того, мають чи ні вони формальну журналістську освіту. Головне, як уже мовилось – дотримання професійних стандартів збору інфомації і підготовки публікацій, серед яких далеко не останнє місце посідає журналістська етика.

Таким чином дотриманя чи недотримання професійних стандартів, з нашого погляду, і є тим водорозділом, який визначає приналежність блога (чи інших нестандартних форм масової комунікації) до журналістики. Блогерів, які ведуть мережеві щоденники не можна автоматично зараховувати до числа журналістів. Усе залежить від того, чи дотримуються вони стандартів журналістської професії.