Тариф за перевезення автомобільним транспортом (у. О.)

Таблиця 7.10.

Відстань, км	Тариф, у. о.	Відстань, км	Тариф, у. о..	Відстань, км	Тариф, у. о.
15	3,5	51	45,06297	87	114,0956
16	3,78	52	46,98054	88	116,0132
17	4,0824	53	48,89811	89	117,9307
18	4,408992	54	50,81569	90	119,8483
19	4,761711	55	52,73326	91	121,7659
20	5,142648	56	54,65083	92	123,6835
21	5,55406	57	56,56841	93	125,601
22	5,998385	58	58,48598	94	127,5186
23	6,478256	59	60,40355	95	129,4362
24	6,996516	60	62,32112	96	131,3538
25	7,556237	61	64,2387	97	133,2713
26	8,160736	62	66,15627	98	135,1889
27	8,813595	63	68,07384	99	137,1065
28	9,518683	64	69,99142	100	139,024
29	10,28018	65	71,90899	101	140,9416
30	11,10259	66	73,82656	102	142,8592
31	11,9908	67	75,74414	103	144,7768
32	12,95006	68	77,66171	104	146,6943
33	13,98607	69	79,57928	105	148,6119
34	15,10495	70	81,49685	106	150,5295
35	16,31335	71	83,41443	107	152,4471
36	17,61842	72	85,332	108	154,3646
37	19,02789	73	87,24957	109	156,2822
38	20,55012	74	89,16715	110	158,1998
39	22,19413	75	91,08742	111	160,1174
40	23,96966	76	93,00229	112	162,0349
41	25,88724	77	94,91987	113	163,9525
42	27,80481	78	96,83744	114	165,8701
43	29,72238	79	98,75501	115	167,7876
44	31,63996	80	100,6726	116	169,7052
45	33,55753	81	102,5902	117	171,6228
46	35,4751	82	104,5077	118	173,5404
47	37,39267	83	106,4253	119	175,4579
48	39,31025	84	108,3429	120	177,3755
49	41,22782	85	110,2605
50	43,14539	86	112,178

Цю саму задачу можна розв’язати й за допомогою програмного забезпечення Excel.

Одержане рішення дає змогу встановити оптимальні маршрути перевезень.

Дуже важливе значення має вибір оптимальної кількості складів. Складська мережа, через яку здійснюється розподіл матеріального потоку, є визначальним елементом логістичної системи. Побудова цієї мережі впливає на витрати, які виникають протягом доведення товарів до споживачів, а через них — на кінцеву вартість виробу, який реалізується.

Розглянемо можливі варіанти моделі, розподілу матеріального потоку, наведені на рис. 7.5.

Рис. 7.5. Системи розподілу матеріального потоку

Припустимо, що на визначеній території є декілька споживачів матеріального потоку (три варіанти організації розподілу): за допомогою одного, двох або шістьох складів (відповідно рис. А, В, С). У разі прийняття варіанта А транспортні витрати з доставки будуть найбільшими. Варіант С передбачає наявність шістьох розподільчих центрів, максимально наближених до місця знаходження споживачів матеріального потоку. У цьому разі транспортні витрати з товарозабезпечення будуть мінімальними. Однак поява у мережі розподілу п’ятьох додаткових (щодо варіанта А) складів збільшує експлуатаційні витрати, а також витрати на постачання товарів на склади, на управління всією розподільчою системою. Не виключено, що додаткові витрати у цьому разі можуть значно перевищити економічний виграш, отриманий від скорочення пробігу транспорту, який доставляє товар споживачам. Тому можливо, що найкращім буде варіант В, за яким район обслуговується двома складами.

Як бачимо, при зміні кількості складів у системі розподілу частка витрат, пов’язаних із процесом доставки, зменшується. Це дає змогу ставити та вирішувати завдання визначення оптимального варіанту щодо кількості складів. Як незалежну змінну слід обрати кількість складів N через які здійснюється забезпечення споживачів. Як залежні змінні будемо розглядати такі види витрат: транспортні витрати; витрати на утримання запасів; витрати, пов’язані з експлуатацією складського господарства; витрати, пов’язані з управлінням складською системою

Розглянемо залежність витрат кожного виду від кількості складів.

1. Залежність розміру витрат на транспортування від кількості складів у системі розподілу. Транспортні витрати поділяють на дві групи: витрати, пов’язані з транспортуванням виробів на склади системи розподілу (далі цю категорію транспортної роботи називатиметься далекими перевезеннями) та витрати з транспортування товарів зі складу посередника до споживача (близькі перевезення).

Залежність витрат із постачання від кількості складів розглянемо для кожної групи окремо

Зі збільшенням кількості складів (N) у системі розподілу вартість постачання товарів, тобто вартість далеких перевезень, збільшується, оскільки збільшуються кількість їздок та сукупна величина пробігу транспорту. Така залежність (рис. 7.5) не є прямолінійною, оскільки тут є умовно-постійні та умовно-змінні складові. Витрати з постачання збільшуються повільніше, ніж відстань перевезень.

Рис. 7.6. Залежність витрат на транспортування товарів (С) на склади посередників від кількості складів (N)

Інша частка транспортних витрат — вартість постачання товарів зі складів посередників споживачам. Зі збільшенням кількості складів вона зменшується — за рахунок різкого скорочення пробігу транспорту.

Характер залежності цієї складової витрат від кількості складів унаочнює рис. 7.6.

Рис. 7.7. Залежність сумарних витрат, пов’язаних із постачанням товарів зі складів системи розподілу споживачам від кількості складів

Сумарні транспортні витрати із збільшенням кількості складів у системі розподілу, як правило, зменшуються. Однак це зменшення не має настільки виявленого характеру, як зниження витрат на близькі перевезення, оскільки на форму залежності впливає збільшення витрат на завезення на склади (зі збільшенням кількості складів).

Загальний графік сумарних витрат на перевезення в залежності від кількості складів наведено на рис. 7.8.

Рис. 7.8. Залежність сумарних витрат, пов’язаних із постачанням товарів, від кількості складів у системі розподілу

2. Залежність витрат на утримання запасів від кількості складів системи розподілу. Збільшуючи кількість складів, ми тим самим скорочуємо зону обслуговування кожного з них. Так, у разі моделі обслуговування з шістьома складами (варіант С), зона обслуговування одним складом зменшується у шість разів. Скорочення зони обслуговування впливає відповідно на зменшення запасів на складі. Однак запас зменшується, як правило, не так швидко, як зона обслуговування. Це зумовлюється кількома причинами, наприклад, за наявності одного складу страховий запас можна мати у одному місці. Збільшення складської мережі потребує тиражування страхового запасу. Тобто, створюючи шість складів, необхідно у кожному з них мати страховий запас. Тому сумарний запас у всіх шістьох складах збільшиться (порівняно із запасом в розподільчий системі з одним центральним складом).

Потреба у складах для деяких груп товарів із зменшення зони обслуговування може бути нижчою від мінімальних норм, за якими склади отримують товар. Це спричинює завезення таких товарів на склади у кількості, що перевищує потребу, а отже, збільшує запаси. Є й інші причини зростання сукупного обсягу запасів у системі розподілу зі збільшенням кількості складів.

Характер залежності витрат на утримання запасу від кількості складів у системі розподілу унаочнює рис. 7.9.

Рис. 7.9. Залежність витрат на утримання запасів від кількості складів у системі розподілу

3. Залежність витрат, пов’язаних з експлуатацією складського господарства, від кількості складів у системі розподілу.

Зі збільшенням кількості складів у системі розподілу витрати, пов’язані з експлуатацією одного складу, знижуються. Однак сукупні витрати розподільчої системи на утримання всього складського господарства зростають. Це пов’язане з так званим ефектом масштабу: зі зменшенням площі складу експлуатаційні витрати, які припадають на 1 м², збільшуються. Наприклад, у торгівлі у разі зменшення площі складу з 10,5 тис. м² до 1,5 тис. м², тобто у сім разів, експлуатаційні витрати зменшуються лише в 5,25 раза. Заміна одного складу на сім (загальна площа залишається незмінною — 10,5 тис. м²) призведе до збільшення експлуатаційних витрат в 1,4 раза. Залежність величина питомих експлуатаційних витрат від розміру складської площі (сфера торгівлі товарами народного споживання) наведено у табл. 8.1.