- •Поняття «парламентаризм». Парламентаризм як форма суспільного життя
- •2. Періодизація світового Парламентаризму.
- •3. Типи парламентаризму.
- •4. Парламентські інститути в античному світі.
- •5. Станово - представницькі установи Середньовічча та Нового часу…
- •6. Британьські концепції парламентаризму: Локк, Берк, Міль
- •7. Американські концепції парламентаризму: Медісон, Джефферсон, Гамільтон
- •8. Ідеї парламентаризму в німецькій класичній філософії
- •9. Сучасний парламентаризм, його значення та функції
- •10. Керівні органи парламенту: різновиди, способи формування, функції та роль.
- •11. Двопалатна структура парламенту: сутність і різновиди
- •12. Структура сучасних парламентів: поняття, типи парламентів.
- •13. Повноваження верховної палати парламенту.
- •14. Однопалатні парламенти.
- •15. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах унітарних держав
- •16. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах федеративних держав.
- •17. Принципи організації сучасних парламентів: основні ознаки
- •18. Сесійність і професійність сучасних парламентів
- •19. Кількісний склад сучасних парламентів
- •20. Строки повноважень парламентів
- •21. Порядок формування парламентів. Залежність складу парламенту від типу виборчої системи.
- •22. Мажоритарна виборча система. Її вплив на структуру парламенту.
- •23. Пропорційна виборча система та її роль у структуруванні парламенту
- •24. Змішана виборча система та її роль у структуризації парламенту
- •25. Поняття «обмежувальний пункт». Його вплив на структурування парламенту
- •26. Порядок формування верхньої палати парламенту.
- •27. Проблема двопалатності парламенту в унітарних державах.
- •28. Прямі та багатоступінчаті (непрямі) вибори депутатів, призначення членів парламенту, мандат «за посадою»
- •29. Парламентські фракції (клуби, групи) : підстави для формування, роль у роботі парламенту.
- •30. Постійні комітети (комісії) парламенту.
- •31. Особливості політичної структуризації п-тів в сша та в. Британії.
- •32. Чергові та позачергові сесії парламентів
- •33. Допоміжний апарат парламенту.
- •34.Праламентські слідчі комісії.
- •35. Статус парламентаріїв
- •36. Парламентскийй імунітет та індемнітет
- •37. Зміст законодавчої функції парламентів
- •38. Поняття «Законодавчий процес»
- •39. Основні етапи законотворення.
- •41. Поняття «Законодавча ініціатива», суб’єкти зі
- •42. Етап обговорення законопроекту
- •43. Етап прийняття Закону.
- •44. Парламентські читання у законодавчому процесі
- •45. Етап підписання Закону.
- •46. Право вето в Конституціях країн світу.
- •47. Відносне (відкладене) вето і процедура його подолання
- •48. Етап Офіційного оприлюднення закону
- •Поняття “механізм стримувань і противаг”
- •50.Установча функція парламенту : поняття
- •51. Процедура обрання глави держави парламентом.
- •Участь парламенту у формуванні уряду.
- •54.Участь парламенітв у формуванню органів державної влади або призначенню посадових осіб.
- •55.Повноваження парламенту у сфері зовнішньої політики .
- •56.Квазісудові функції парламентів(Імпічмент,амністія)
- •57. Контрольна функція парламенту: поняття
- •Поняття «парламент» без «парламентаризму»
- •Контрольні органи парламенту.
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •61. Форми парламентських контролю
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •62. Виконавча влада як об’єкт парламентського контролю.
- •63. Інтерпеляція та депутатський запит
- •64. Тимчасові комітети(комісії) призначення, процедура формування.
- •65. Питання про довіру уряду та звіти уряду.
- •У Німеччині
- •У Франції
- •66. Інститут омбудсмана
- •69. Парламентські слухання.
- •70. Бюджетний процес і рахункові палати
- •71. Поняття асигнатура і контра сигнатура.
- •73. Процес становлення парламентаризму в сучасній Україні
- •74. Процедура формування парламенту України
- •75. Верховна Рада України контексті сучасного парламентаризму,
- •76. Парламент України в системі вищих органів державної влади
- •77. Керівні органи українського парламенту
- •78. Структура Верховної Ради України
- •79. Повноваження парламенту України
- •80. Контрольна функція українського парламенту
- •81. Проблема політичної відповідальності парламенту в Україні
- •82. Правовий статус народного депутата України
- •83. Процедура проходження законопроекту в парламенті
- •84. Президентське право не вето та процедура його подолання в Україні
- •85. Підстави та процедура розпуску парламенту в Україні
- •86. Парламентські фракції та групи в парламенті України
- •87. Контроль парламенту за здійсненням делегованих повноважень.
- •88. Проблема утвердження парламентаризму в постсоціалістичних країнах
- •89. Проблема парламентаризму в президентських республіках
- •90. Поняття "криза парламентаризму", її сутність
83. Процедура проходження законопроекту в парламенті
1 стадія – законодавча ініціатива. Це офіційне внесення законопроекту до парламенту з метою його розгляду та прийняття як закону.
В Україні таке право мають – народний депутат України чи їх група, Кабмін, Президент, НБУ з предмету його відання.
2 стадія – внесення законопроекту на пленарне засідання сесії. Внесений до парламенту законопроект реєструється в парламенті і з часом виноситься на його сесійне засідання. Внесення законопроекту до порядку денного засідання парламенту відбувається зазвичай за рішенням погоджувальної ради парламенту або керівництва парламенту.
3 стадія – прийняття законопроекту передбачає перше, друге та третє читання. За результатами третього читання приймається рішення щодо окремих положень законопроекту та редакційних правок. За результатами третього читання законопроект приймається в цілому. В більшості законопроекти приймаються за результатами другого читання.
4 стадія – промульгації або підписання законопроекту. Це завершальна стадія законодавчого процесу та включає декілька етапів – засвідчення закону главою держави, розпорядження про набуття закону чинності, його офіційне оприлюднення. Строк розгляду законопроекту главою держави – 15 днів.
І етап. Формування державної волі (підготовка проекту).
1) З'ясування суспільної потреби у правовому регулюванні певної сфери суспільних відносин, визначення виду правового акта та суб'єкта його прийняття із залученням фахівців у відповідній галузі господарства, які мають досвід роботи та знання.
2) Прийняття рішення про підготовку нормативно-правового акта.
Готувати проект нормативного акта, після прийняття відповідного рішення, може орган правотворчості, інші суб'єкти законодавчої ініціативи, а також спеціально уповноважені суб'єкти.
3) Розгляд і обговорення проекту здійснюється у різних формах (розширені засідання робочих груп; обговорення у засобах масової інформації; отримання експертних висновків від профільних наукових установ тощо). Найважливіші законопроекти можуть виноситись на всенародне обговорення.
4) Створення остаточного варіанта проекту нормативного акта.
II етап. Безпосереднє прийняття нормативно-правового акту відповідним суб'єктом правотворчої діяльності.
1) Внесення у офіційному порядку одним із суб'єктів законодавчої ініціативи проекту на розгляд відповідного правотворчого органу. Право законодавчої ініціативи породжує у останнього обов'язок розглянути пропозицію і законопроект, але прийняти або відхилити його — право законодавця.
Законопроект подається із супровідною запискою, яка має містити обґрунтування необхідності його розроблення або прийняття, характеристику цілей, завдань та основних положень майбутнього нормативно-правового акта, його місце у системі чинного законодавства, а також очікувані соціально-економічні та інші наслідки його застосування.
2) Обговорення проекту. Дана стадія необхідна для того, щоб довести документ до потрібної якості: усунути суперечності, прогалини, неточності та інші дефекти.
3) Прийняття проекту здійснюється шляхом голосування спочатку кожної статті, розділу, глави, поправок до них, а потім проекту в цілому. В Україні закон вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість народних депутатів від складу Парламенту. Рішення про прийняття, зміну і доповнення до Конституції України вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як 2/3 депутатів від складу Парламенту, визначеного в Конституції.
4) Вступ нормативно-правового акта в юридичну силу відбувається через 10 днів з моменту його офіційного оприлюднення у засобах масової інформації. Такими засобами в Україні є: «Голос України», «Офіційний вісник України», «Урядовий кур'єр», «Відомості Верховної Ради України». Офіційним є також його оприлюднення у інших засобах масової інформації: по телебаченню, радіо; розіслані відповідним державним установам, органам місцевого і регіонального самоврядування, об'єднанням громадян тощо.
