Тема 1. Загальні засади правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності в україні

Питання для самостійної роботи

1. Історія становлення та розвитку правової охорони результатів інтелектуальної власності в Україні та в світі.

2. Загальна характеристика основних теорій у сфері права інте­лектуальної власності.

3. Загальна характеристика міжнародно-правових актів про інте­лектуальну власність.

Методичні рекомендації

Вивчаючи дану тему, важливо зрозуміти, що в умовах ринкової економіки інтелектуальна власність є товаром так само, як речі, майнові права тощо. Світовий досвід свідчить, що інтелектуальна власність стає визначальним фактором соціально-економічного розвитку.

Ознайомлюючись з першим питанням, слід виходити зі специфіки відносин у зазначеній сфері, а саме з того, що вони стосуються інтелектуальної діяльності. Якщо інтелектуальна власність нематеріальна, то що є об'єктом власності? Об'єктом власності є право на результати інтелектуальної діяльності людини. Це право має подвійну природу. З одного боку, творець (автор) нематеріального об'єкта власності і творець матеріального об'єкта власності мають подібні права власності, тому що право на результат творчої діяльності забезпечує його власнику виняткову можливість розпоряджатися цим результатом на свій розсуд, а також передавати іншим особам, тобто воно подібне до права власності на матеріальні об'єкти (майновим правом). З іншого боку, поряд з майновим правом, існує деяке духовне право творця на результат творчої праці, так зване право автора. Майнове (економічне право) на результат творчої праці може бути віддільним від творця (переданим іншій особі в обмежене чи необмежене користування), однак моральне (немайнове) право автора невіддільне від творця і не може бути передано іншій особі. Майнові й особисті (немайнові) права на результат творчої діяльності взаємозалежні і найтіснішим чином переплетені, утворюючи нерозривну єдність.

Розглядаючи друге питання, необхідно зазначити загальні положення основних теорій у сфері інтелектуальної власності, а саме: про­мислової власності, вічної промислової власності, привілеїв, пропрієтарної, договірної, рентної, особової, деліктної, виключних майнових прав, виключних прав.

Третє питання передбачає розгляд міжнародного рівня охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності, універсальних конвенцій у сфері охорони об’єктів інтелектуальної власності (Стокгольмська конвенція про заснування ВОІВ 1967 р., Угода ТRIPS 1993 р.).

Слід розглянути також міжнародно-правове регулювання авторських прав: основні положення Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1886 р. та Всесвітньої (Женевської) конвенції про авторське право 1952 р., Міжнародної конвенції у сфері суміжних прав (Римська конвенція про охорону інтересів-виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення 1961 р., Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм 1971 р.).

Міжнародно-правова охорона промислової власності регламентує Паризька конвенція про охорону промислових власності 1883 р. та інші угоди у сфері промислової власності, Договір про патентну кооперацію 1970 р., Євразійська патентна конвенція 1995 р., міжнародні угоди по товарним знакам.

Питання для самоконтролю

1. Поняття та зміст права інтелектуальної власності.

2. Поняття творчої діяльності.

3. Предмет, система і метод охорони права інтелектуальної влас­ності.

4. Джерела права інтелектуальної власності.

5. Значення права інтелектуальної власності.

6. Співвідношення понять інтелектуальна власність та влас­ність.

7. Державне управління інтелектуальною власністю.

8. Міжнародні конвенції та угоди про охорону права інтелектуальної власності.

9. Форми захисту прав інтелектуальної власності: судові та позасудові.

10. Суб’єкти звернення за захистом інтелектуальної влас­ності в Україні.

Література : [1-4, 28-29, 32-36, 38-41,49-50, 81-82, 91, 103, 106, 117-118, 127-129, 133-135, 137, 142-144, 148, 155, 157, 165, 167, 171-175, 190, 192, 194-201, 207].