
- •Що треба знати на іспиті стосовно практичних робіт
- •Практична робота №1
- •2) Що зазвичай розуміють під хімічним складом підземних вод?
- •3) Що розуміють під мінералізацією підземних вод?
- •4) Склад підземних вод
- •5) Форми виразу результатів хімічних аналізів?
- •6) Класифікації підземних вод (представлені не всі – див. Підручник):
- •7) Що собою являє формула Курлова?
- •8) Як скласти формулу Курлова (методика виконання практичної № 1)
- •Практична робота №2
- •2) Визначити напрямок руху підземних вод між трьома свердловинами (розказати як)
- •3) Швидкість фільтрації (формула Дарсі) та дійсна швидкість фільтрації:
- •Практична робота № 3
- •1) Дати визначення гранулометричного складу
- •2) Дати визначення фракції
- •3) Як визначається гранулометричний склад?
- •4) Дати визначення коефіцієнту фільтрації
- •5) Розрахунок коефіцієнту фільтрації за формулою Хазена
- •6) Випадки застосування формули Хазена та її недоліки
- •7) Які властивості порід вивчаються за даними гранулометричного складу?
- •8) Як визначити ефективний діаметр?
- •Практична робота № 4
- •1) Які води називають ґрунтовими?
- •2) Особливості ґрунтових вод
- •7) Як визначити характер взаємозв’язку ґрунтових вод і які типи зв’язку існують в природі?
- •Практична робота № 5
- •1) Які води називають артезіанськими?
- •2) Характерні особливості артезіанських вод
- •3) Карта гідроізоп’єз та її особливості, і що зацією картою можна визначити
- •Практична робота № 6
- •1) Гідрогеологічні розрізи
- •2) Особливості напряму вибору розрізу, масштабу
- •3) Аналіз гідрогеологічних розрізів
7) Як визначити характер взаємозв’язку ґрунтових вод і які типи зв’язку існують в природі?
Характер взаємозв'язку ґрунтових і поверхневих вод визначається за характером сполучення (конфігурації) ліній гідроізогіпс з річкою. В природі спостерігаються три основні випадки (рис. 4.2):
а) ґрунтові води живлять поверхневі;
б) поверхневі води живлять ґрунтові;
в) поверхневі води (річки) одночасно живлять та дренують (розвантажують) ґрунтові води.
|
Рис. 4.2. Типи зв’язку з поверхневими водами: а) ґрунтові води живлять поверхневі; б) поверхневі води живлять ґрунтові; в)поверхневі води (річки) одночасно живлять та дренують (розвантажують) ґрунтові води |
Практична робота № 5
Тема: “Побудова карти гідроізоп’єз”
1) Які води називають артезіанськими?
Артезіанськими водами називаються підземні води, що знаходяться у водоносних горизонтах (комплексах), які перекриті водотривкими пластами та мають гідростатичний напір. Цей напір проявляється в підйомі рівня води над покрівлею пласта при розкритті його свердловинами чи іншими видами виробок. При сприятливих геоструктурних та гідрогеологічних умовах свердловини можуть фонтанувати.
2) Характерні особливості артезіанських вод
Характерними особливостями артезіанських вод є те, що:
1) вони залягають у водоносних пластах, які підстеляються і перекриваються водотривкими (або відносно водотривкими) шарами;
2) при розкритті артезіанських водоносних горизонтів свердловинами рівень води в них піднімається вище покрівлі горизонту.
За умовами залягання водоносних горизонтів та формування артезіанських вод виділяються такі артезіанські гідрогеологічні структури: артезіанські басейни, артезіанські схили, субартезіанські басейни.
3) Карта гідроізоп’єз та її особливості, і що зацією картою можна визначити
Характер п`єзометричної поверхні водоносного горизонту на гідрогеологічних картах відображається п`єзоізогіпсами (гідроізоп’єзами). Це лінії, які з`єднують точки з однаковими відмітками рівнів підземних вод [2].
Карта гідроізоп’єз відображає форму п’єзометричної поверхні артезіанських вод. У зв'язку з цим по карті можна визначити важливі гідрогеологічні параметри водоносного пласта та особливості його будови.
Форма п’єзометричного рівня артезіанських вод характеризується згущуванням або розрідженням гідроізоп’єз, що свідчить про зміну водопроникності порід водоносного пласта або його потужності. Так, із зменшенням водопроникності порід вниз за течією п’єзометрична поверхня стає крутіше, а гідроізоп’єзи згущуються. І навпаки, якщо водопроникність порід збільшується за потоком, то п’єзометрична поверхня стає більш пологою – гідроізоп’єзи розріджуються. Пропонується визначити ділянки, де відбувається зміна водопроникності гірських порід водоносного горизонту.
За картою гідроізоп’єз можна визначити і інші параметри напірного водоносного горизонту:
а) напрям руху артезіанських вод на заданій ділянці (див. рис. 4.4, точки А, Б);
б) ухил п’єзометричної поверхні на заданій ділянці;
в) ділянки, де відмітки п’єзометричного рівня артезіанських вод перевищують відмітки поверхні землі, тобто ділянки можливого самовиливу артезіанських вод;
г) ділянки зміни водопроникності порід напірного водоносного горизонту.