Співвідношення рейтингових оцінок

За шкалою рейтингового оцінювання, бали	За національною шкалою, оцінка	За шкалою ECTS
		Оцінка	Визначення
90-100	5 (відмінно), (зараховано)	A	ВІДМІННО – відмінне виконання лише із незначною кількістю помилок
82-89	4 (добре), (зараховано)	B	ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками
75-81	4 (добре), (зараховано)	C	ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
67-74	3 (задовільно), (зараховано)	D	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків
60-66	3 (задовільно), (зараховано)	E	ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії
35-59	2 (незадовільно), (не зараховано)	FX	НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік з можливістю повторного складання
1-34	2 (незадовільно), (не зараховано)	F	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота

3. Просторово–планувальні вирішення

Просторове та архітектурно-планувальне рішення житлового будинку розробляються на основі завдання. При цьому планувальна схема, яка задана, є тільки основою для роботи студента над проектом. У процесі проектування для того, щоб запроектований житловий будинок відповідав вимогам діючих норм і якнайкраще задовольняв потреби мешканців, можна переглянути розташування і розміри приміщень, розміщення балкону, сходів, розташування та розміри прорізів тощо.

Просторові структури індивідуальних одноквартирних житлових

будинків можуть бути (рис. 1):

– мансардні, в яких житлові приміщення влаштовуються на горищах над частиною площі забудови першого поверху;

– двоповерхові з неповною забудовою другого поверху;

– двоповерхові з повною забудовою другого поверху.

Окрім того, під частиною будинку слід влаштувати підвальні приміщення. Якщо будинок споруджується на майданчику з великим похилом, приміщення одного поверху можливо влаштовувати в різних рівнях. В індивідуальних будинках рекомендується влаштовувати літні приміщення: веранди на першому поверсі, тераси або балкони – на другому. Влаштування двоповерхових або мансардних будинків дозволяє зменшити площу забудови земельної ділянки.

Зв’язок між приміщеннями, розміщеними на різних рівнях здійснюється за допомогою внутрішніх сходів, які можуть бути влаштовані:

– в окремому приміщенні – сходовій клітці;

– в холі;

– в коридорі;

– в загальній кімнаті.

Сходи до підвалу влаштовують в сходовій клітці або з приміщення закритої веранди. Вхід до підвалу з подвір’я робити не рекомендується.

Висоту приміщень - відстань від підлоги до стелі приймають:

– першого поверху – 2700 мм або 3000 мм;

– другого поверху – 2500 мм або 2700 мм;

– мансардного поверху – 2500 мм;

– підвалу – 2000 мм, а в разі встановлення у підвалі опалювальної апаратури – 2500 мм.

Рівень підлоги першого поверху приймається на 300...600 мм вище планувальної позначки будівельного майданчику.

Приміщення житлового будинку поділяються на функціональні зони:

– загальну або господарсько-гостьову, де можуть перебувати, як члени сім’ї, так і сторонні люди, до цих приміщень входять тамбур, хол, загальна кімната, кухня-їдальня, санітарний вузол - розміщуються на першому поверсі;

– особисту, до якої входять спальні кімнати, хол та суміщений санітарний вузол - розміщуються на другому поверсі (рис. 2).

Склад приміщень будинку визначається в залежності від потреб сім’ї та її фінансових можливостей. До складу приміщень будинку можуть входити:

житлові приміщення:

• загальна кімната площею 17...25 м², розміщується на 1-му поверсі;

• спальня господарів площею 14...16 м², на 2-му поверсі;

• спальня дитяча, для хлопчиків 10...14 м², на 2-му поверсі;

• спальня дитяча, для дівчаток 10...14 м², на 2-му поверсі;

• спальня для представників старшого покоління 14...16м², на 1-му поверсі;

• спальня для гостей 14 ... 16 м², на 1-му поверсі;

• дитяча кімната 8 ... 10 м², на 1-му поверсі;

• кабінет господаря 10 ... 12 м², на 1-му поверсі;

• робоча кімната господині 10 ... 12 м², на 1-му поверсі;

• гардеробна 4...8 м², на 2-му поверсі;

господарські та комунікаційні приміщення:

• кухня 8...14 м², на 1-му поверсі;

• убиральня 1,5 ... 4,0 м², на 1-му поверсі;

• суміщений санвузол 3, 0...4,5 м², на 2-му поверсі;

• ванне або душове приміщення 2,5...3,0 м², на 1-му поверсі;

• комори 2...3 м², на 1-му та 2-му поверхах;

• вбудовані шафи 0,8...1,5 м², на 1-му та 2-му поверхах;

• майстерня 10...25 м², у підвалі;

• господарські комори 8...10 м², у підвалі;

• опалювальна 6...8 м², на 1-му поверсі або у підвалі;

• хол (передпокій) 6...12 м², на 1-му та 2-му поверхах;

• вхідний тамбур 1,2...2,5 м²;

• коридори;

• веранда;

• сходова клітка.

З поданих вище приміщень обов’язковими є: загальна кімната, три спальні для господарів і дітей, дитяча кімната, кухня, комори, вбудовані шафи, холи, вхідний тамбур, вбиральня – на 1-му поверсі, санвузол – на 2-му.

При проектуванні вбудованого або прибудованого гаража його площа не повинна перевищувати 40 м². Над воротами гаража слід передбачати козирок із негорючих матеріалів з виносом не менше 800 мм, якщо над ними розміщені вікна інших приміщень [4].

Усі приміщення, крім загальної кімнати, веранди, холів і коридорів повинні бути непрохідними. Глибина будь якої кімнати не повинна перевищувати більше ніж у два рази її ширину.

В усіх приміщеннях, крім санвузлів, комор, коридорів повинне бути природне освітлення через вікна, площа яких приймається:

1/8 ... 1/5,5 площі підлоги – для житлових кімнат;

1/10 ... 1/8 площі підлоги – для кухонь, холів, тощо;

1/10 ... 1/14 площі підлоги – для сходової клітки.

Вікна рекомендується приймати стандартними. Влаштовують їх, як правило, з короткого боку приміщень. Над сходами та в деяких приміщеннях мансарди можна влаштовувати зенітні вікна.

Загальна кімната (зала), що призначена для спільного використання членами сім’ї та приймання гостей, проектується площею не менше 18 м², може мати велике нестандартне вікно або декілька вікон, площа яких може перевищувати 1/6 площі підлоги. В залі можна передбачити влаштування каміну.

Кухня проектуються двох типів: робоча кухня, яка призначається тільки для приготування їжі із площею не менше 8 м² або кухня-їдальня, яка призначається для приготування та прийому їжі ­– в цьому разі її площа повинна бути не менше 12 м². В приміщенні кухні встановлюється газова або електрична плита та раковина для миття посуду. Мінімально допустима ширина кухні – 1800 мм.

Спальні для двох осіб приймаються площею не менше 14 м², спальня на одну особу - не менше 10 м²; мінімальна ширина спальні – 2400 мм.

На 1-му поверсі слід передбачити убиральню, обладнану унітазом та рукомийником, з місцем для пральної машини. Ванна або душова влаштовується тільки у випадку, коли на першому поверсі є гостьова кімната або спальня для представників старшого покоління.

На 2-му поверсі рекомендується влаштувати суміщений санвузол, обладнаний ванною, умивальником, унітазом, біде. Якщо суміщений санвузол використовується і як пральня кімната площа його збільшується до 4,0...4,5м². Можливі планувальні вирішення убиралень і суміщених санвузлів показані на рис. 2.

Коридори, що ведуть до житлових кімнат, проектуються шириною не менше 1100 мм, а до господарських – 900 мм. В будинку слід проектувати два входи – головний і господарський, сполучений з кухнею. Біля входів до будинку влаштовуються тамбури глибиною не менше 1400мм, а перед вхідними дверима – площадки шириною 1200 мм, на які з поверхні спланованої поверхні ґрунту проектують не менше двох східців висотою по 150мм, шириною – по 300 мм.

Веранда шириною не менше 2000 мм приймається з великими нестандартними вікнами із одинарним заскленням. Якщо вхід до будинку передбачено з веранди, то тамбур біля цього входу допускається не влаштовувати. Веранду бажано функціонально зв’язати із загальною кімнатою.

Сходи на другий поверх, які влаштовуються в сходових клітках, приймаються двомаршовими з міжповерховою площадкою. Відкриті сходи в загальних кімнатах, холах, коридорах, як правило, виконуються одномаршовими із забіжними східцями. Мінімальна ширина сходів 900 мм. Розміри східця приймаються: проступу 300...250 мм, присхідця 150...200 мм, з виконанням умови, щоб їх сума дорівнювала 450 мм, що відповідає довжині середнього кроку людини, а похил маршів не більше 1 :1,25. Мінімальна ширина міжповерхової площадки – 900 мм. Ширина більшої частини забіжних східців – не менше ширини основних сходинок, а меншої частини не менше 40 мм (рис.3). Сходи до підвалу рекомендується проектувати одномаршовими (можливо зі забіжними східцями) шириною 800...900 мм, висота присхідців може бути збільшена до 250 мм.

Рис. 3. Сходи:

А – план двомаршових сходів, розміщених в сходовій клітці;

В – план відкритих сходів із забіжними сходами

Вентиляція в будинку приймається природна приточно-витяжна. Окремі витяжні канали перерізом 140 х 140 мм необхідно влаштовувати у внутрішніх капітальних стінах товщиною 380 мм з приміщень кухонь, убиралень, суміщеного санвузла, підвалу, гаража, майстерні, а також біля приміщення, де встановлений агрегат опалення. Димові канали слід передбачити в капітальних стінах біля приміщень, де знаходиться опалювальний агрегат і камін. Вентиляційні та димові канали бажано розміщати компактно та блокувати в одну, максимум у дві труби.