ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО З ПОВНОЮ ВІДСУТНІСТЮ ЗУБІВ

Повна відсутність зубів на щелепах зумовлена тими ж причинами, що й часткова втрата їх. Це ускладнення каріозної хвороби, захворювання тканин пародонта, специфічні запальні процеси, функціональне перевантаження зубів тощо.

Повна втрата зубів призводить до топографічних змін співвідношень органів та тканин ротової порожнини. Тому обстеження ротової порожнини, де втрачені всі зуби, має специфічний характер, адже беззубий рот значно відрізняється від ротової порожнини, де зуби збережені. Вивченню особливостей клінічної картини беззубої ротової порожнини необхідно приділити особливу увагу, що забезпечить успіх ортопедичного лікування. Детальному обстеженню підлягають слизова оболонка ротової порожнини, кісткова основа, а саме коміркові відростки та частини, тіло щелеп і тверде піднебіння.

Обстеження хворого починають з опитування, під час якого виясняють:

1)скарги;

2) дані про умови праці, перенесені захворювання, шкідливі звички;

3) час та причини втрати зубів;

4) чи користувався раніше знімними протезами.

Особлива увага під час розмови приділяється виясненню питання, чи користувався хворий знімними протезами раніше, протягом якого часу, як звикав до них; бажано також оглянути протези.

Після опитування переходять до огляду хворого. Обстеження лиця необхідно проводити непомітно для хворого, під час розмови, звертаючи увагу на симетрію, наявність рубців, ступінь зниження нижньої третини, характер змикання губ, стан червоної окрайки губ, вираженість носогубних та підборідних складок, стан слизової оболонки і шкіри в кутах рота.

Обстеження ротової порожнини починають з визначення ступеня відкривання рота, звертають увагу на те, утруднене відкривання чи вільне, після чого визначають характер співвідношень беззубих верхньої та нижньої щелеп. Під час огляду коміркових відростків та частин оцінюють характер їх атрофії, проводять пальпацію для виявлення екзостозів, невидалених коренів зубів. Метод пальпації обов'язково використовують під час обстеження ділянки піднебінного з'єднання. Вивчають стан слизової оболонки ротової порожнини, яка покриває коміркові відростки та частини, тверде піднебіння, а також топографію перехідних складок.

Крім огляду та пальпації органів і тканин ротової порожнини, якщо необхідно, проводять інші види дослідження (рентгенографію коміркових відростків і частин, суглобів, графічні записи рухів нижньої щелепи, записи різцевого та суглобового шляхів).

Клініка повної відсутності зубів

Клінічна картина ротової порожнини з повною відсутністю зубів характеризується основними симптомами, серед яких виділяють старечу прогенію, атрофію коміркових відростків і частин, стан слизової оболонки, яка покриває їх і тверде піднебіння, втрату фіксованої міжкоміркової висоти, зміну зовнішнього вигляду хворого, порушення функції жування та мови.

Клініку повної відсутності зубів важко уявити без старечої прогенії — це таке співвідношення беззубих верхньої та нижньої щелеп, що першим впадає у вічі під час обстеження. Для розуміння поняття "стареча прогенія" необхідно пригадати анатомічну будову верхньої та нижньої щелеп, просторове розміщення у них зубів у разі ортогнатичного прикусу.

Фронтальна ділянка зубів верхньої щелепи разом з комірковим відростком нахилені допереду. Жувальна група зубів своїми коронками нахилена дозовні, а коренями досередини. Якщо умовно провести лінію по шийках зубів, утвориться коміркова дуга, а умовна лінія, проведена через різальні і жувальні поверхні зубів, утворить зубну дугу, яка буде більшою, ніж коміркова.

Дещо по-іншому складаються взаємовідношення між комірковою та зубною дугами на нижній щелепі. У разі ортогнатичного прикусу група різців своїми різальними краями нахилена в язиковий бік, бічна група зубів своїми коронками також нахилена в язиковий бік, а коренями дозовні. У результаті умовні дуги, які утворюються, мають таке співвідношення. Зубна дуга нижньої щелепи є вужчою, ніж коміркова. Пригадавши анатомічну будову верхньої та нижньої щелеп, приходимо до висновку, що верхняя щелепа звужується доверху, а нижня розширюється донизу.

У разі повної втрати зубів ці особливості відразу ж проявляються прогенічним співвідношенням щелеп.

Характер атрофічних процесів у коміркових відростку та частині. Так, комірковий відросток верхньої щелепи атрофуються зі щічного боку, на нижній щелепі коміркова частина атрофуються з язикового боку. Характер атрофії допомагає глибше

зрозуміти механізм виникнення старечої прогенії.

Змінюються співвідношення беззубих щелеп і в трансверзальному напрямку, у такому разі нижня щелепа стає ніби ширшою.

Сприятливішим моментом для ортопедичного лікування є прогнатичне співвідношення верхньої та нижньої беззубих щелеп. Після повної втрати зубів на щелепах розвиток старечої прогенії із зрозумілих причин має не такий виражений характер.

Клінічне розуміння механізму виникнення старечої прогенії, правильне трактування отриманих даних, дотримання норм деонтології (адже не завжди повна втрата зубів спостерігається тільки у людей похилого віку) дозволяє лікарю стоматологу-ортопеду правильно вибрати тактику лікування і визначити раціональну конструкцію повного знімного зубного протеза.

Класифікація атрофії щелеп

Після видалення зубів на щелепах комірковий гребінь значно змінюється. На жаль, процеси утворення нової кістки, яка заповнює дно комірки, дуже швидко проходять і настає другий етап, який характеризується постійною атрофією кісткової тканини. Швидкість прогресування атрофії залежить від загального стану організму, наявності у хворого до повної втрати зубів захворювань тканин пародонта тощо. Тому виникає необхідність класифікації беззубих щелеп для полегшення діагностичного та лікувального процесу. За допомогою класифікації лікар зможе відповідно до стану кісткової основи щелеп визначити необхідні для ефективного протезування матеріали.

Шредер у своїй класифікації виділив три типи беззубих верхніх щелеп.

Перший тип характеризується добре збереженими комірковими відростками, добре збереженими верхньощелепними горбами, високим склепінням твердого піднебіння. Перехідна складка, місця прикріплення м'язів, складок слизової оболонки розміщені відносно високо.

Другий тип характеризується атрофією коміркового відростка середнього ступеня, збереженим склепінням твердого піднебіння та верхньощелепних горбів. Перехідна складка розміщена ближче до вершини коміркового відростка порівняно з першим типом.

Третій тип беззубої верхньої щелепи характеризується різкою атрофією коміркових відростків. Верхньощелепні горби відсутні, склепіння твердого піднебіння плоске, перехідна складка розміщена в одній горизонтальній площині з твердим піднебінням.

Для протезування найсприятливіший перший тип, оскільки є добре збережені

всі анатомічні утворення, які забезпечують хорошу анатомічну ретенцію.

Протезування беззубої верхньої щелепи за наявності третього типу є дуже серйозною перепоною для лікаря-ортопеда. Відсутність коміркових відростків, верхньощелепних горбів, дуже низьке склепіння твердого піднебіння призводять до можливості зміщення базису протеза як у передньому, так і в бічному напрямках, низьке прикріплення вуздечок та перехідної складки сприяє скиданню протеза з протезного ложа.

Келлер виділив чотири типи беззубих нижніх щелеп:

Перший тип, характеризується незначною рівномірною атрофією коміркових частин. Заокруглена коміркова частина є хорошою основою для базису протеза. Місця прикріплення м'язів та складок слизової оболонки розміщені біля основи коміркової частини.

Перший тип спостерігається у разі майже одночасного видалення усіх зубів, тоді атрофія відбувається рівномірно, але таких випадків у клініці буває дуже мало.

Другий тип характеризується різко вираженою, але рівномірною атрофією коміркової частини, місця прикріплення м'язів розміщені на рівні його розташування.

Третій тип характеризується вираженою атрофією коміркової частини у бічних відділах за наявності відносно збереженої у фронтальному. Такий тип беззубої щелепи формується у разі раннього видалення зубів у бічному відділі. Тип відносно сприятливий для протезування, базис протеза не зміщується у передньо-задньому напрямку.

У разі четвертого типу беззубої щелепи атрофія різко виражена у фронтальній ділянці коміркової частини. Така клінічна картина можлива за умови раннього видалення зубів у фронтальній ділянці. Тип несприятливий для протезування, існує загроза зміщення протеза допереду.

І.М.Оксман запропонував єдину класифікацію для верхньої і нижньої щелеп, ураховуючи ступінь атрофії та конфігурацію коміркових відростків і частин .

За наявності першого типу є високий комірковий відросток і частина та високі горби верхньої щелепи, глибоке склепіння твердого піднебіння, високе прикріплення рухомої слизової оболонки ротової порожнини.

Другий тип характеризується середньою рівномірною атрофією коміркових відростка і частини та верхньощелепних горбів; склепіння твердого піднебіння виражене меншою мірою, прикріплення рухомої слизової оболонки середнє.

Третій тип характеризується різкою рівномірною атрофією коміркових відростка і частини та верхньощелепних горбів, склепіння твердого піднебіння стає плоским і розміщується на рівні коміркового відростка, рухома слизова оболонка прикріплена також на рівні останнього.

Четвертий тип характеризується нерівномірною атрофією коміркових відростка і частини та інших анатомічних утворень ротової порожнини, що дозволяє говорити про змішану форму атрофії.