Інформація для вибору завдання до контрольної роботи

Останній розряд номера залікової книжки студента	Діапазон літер з яких починається прізвище студента	Завдання контрольної роботи
		Номери теоретичних запитань	Номери тестових запитань	Номери задач
1	2	3	4	5
0	А - В	1,2	1,25,48,68,87	1,2,10
	Г- Є	3,4	2,26,49,69,86	1,2,10
	Ж – Й	5,6	3,27,50,70,85	1,2,10
	К – О	7,8	4,28,51,71,84	1,2,10
	П – У	9,10	5,29,52,72,83	1,2,10
	Ф – Ч	11,14	6,30,53,73,82	1,2,10
	Ш – Я	12,17	7,31,54,74,81	1,2,10
1	А - В	13,16	8,32,55,75,24	1,3,10
	Г- Є	15,18	9,33,56,76,23	1,3,10
	Ж – Й	19,23	10,34,57,77,22	1,3,10
	К – О	20,22	11,35,58,78,21	1,3,10
	П – У	21,28	13,36,59,79,20	1,3,10
	Ф – Ч	24,31	14,37,60,80,19	1,3,10
	Ш – Я	25,27	15,38,61,81,18	1,3,10
2	А - В	26,32	16,39,62,82,47	1,4,10
	Г- Є	29,33	17,40,63,83,46	1,4,10
	Ж – Й	30,34	18,41,64,84,45	1,4,10
	К – О	35,44	19,42,65,85,44	1,4,10
	П – У	36,39	20,43,66,86,43	1,4,10
	Ф – Ч	37,45	21,44,67,87,44	1,4,10
	Ш – Я	38,43	22,45,66,86,24	1,4,10
3	А - В	40,46	23,46,65,85,1	1,5,10
	Г- Є	41,28	24,47,64,84,2	1,5,10
	Ж – Й	42,26	1,47,48,87,24	1,5,10
	К – О	47,25	2,46,49,86,23	1,5,10
	П – У	48,29	3,45,50,85,22	1,5,10
	Ф – Ч	34,30	4,44,51,84,21	1,5,10
	Ш – Я	4,14	5,43,52,83,20	1,5,10
4	А - В	1,22	6,42,53,82,19	1,6,10
	Г- Є	3,44	7,41,54,81,18	1,6,10
	Ж – Й	15,6	8,40,55,80,17	1,6,10
	К – О	17,8	9,39,56,79,16	1,6,10
	П – У	19,10	10,38,57,78,15	1,6,10

Продовження табл. 1

1	2	3	4	5
	Ф – Ч	21,14	11,37,58,77,1	1,6,10
	Ш – Я	22,17	12,36,59,76,2	1,6,10
5	А - В	23,26	13,35,60,75,3	1,7,10
	Г- Є	25,16	14,34,61,74,4	1,7,10
	Ж – Й	29,33	15,33,62,73,5	1,7,10
	К – О	30,32	16,32,63,72,6	1,7,10
	П – У	31,38	17,31,64,71,7	1,7,10
	Ф – Ч	34,29	18,30,65,70,8	1,7,10
	Ш – Я	35,37	19,29,66,69,9	1,7,10
6	А - В	36,42	20,28,67,68,10	1,8,10
	Г- Є	39,43	21,27,48,68,11	1,8,10
	Ж – Й	40,25	22,26,49,69,12	1,8,10
	К – О	45,44	23,25,50,70,13	1,8,10
	П – У	46,39	24,25,51,71,14	1,8,10
	Ф – Ч	47,22	1,26,52,72,24	1,8,10
	Ш – Я	48,10	2,27,53,73,23	1,8,10
7	А - В	30,35	3,28,54,74,22	1,9,10
	Г- Є	31,18	4,29,55,68,21	1,9,10
	Ж – Й	32,26	5,30,56,69,20	1,9,10
	К – О	37,25	6,31,57,70,19	1,9,10
	П – У	38,29	7,32,58,71,18	1,9,10
	Ф – Ч	24,30	8,33,59,72,17	1,9,10
	Ш – Я	14,25	9,34,60,73,16	1,9,10
8	А - В	10,32	10,35,61,74,15	1,2,10
	Г- Є	13,30	11,36,62,75,24	1,3,10
	Ж – Й	25,35	12,37,63,76,23	1,4,10
	К – О	27,18	13,38,64,77,22	1,5,10
	П – У	29,20	14,39,65,78,21	1,6,10
	Ф – Ч	31,4	15,40,66,79,20	1,7,10
	Ш – Я	32,6	16,41,67,80,19	1,8,10
9	А - В	5,25	17,42,48,81,1	1,9,10
	Г- Є	6,26	18,43,49,82,2	1,4,10
	Ж – Й	7,28	19,44,50,83,3	1,6,10
	К – О	8,29	20,45,51,84,4	1,7,10
	П – У	9,30	21,46,52,85,5	1,8,10
	Ф – Ч	10,38	22,47,53,86,6	1,9,10
	Ш – Я	11,31	23,25,54,87,7	1,5,10

Нагадаємо, що під час кодування як правило розв'язуються дві задачі:

1. однозначно позначається або ідентифікується кожен об’єкт множини, що кодується;

2. дається інформація про властивості або ознаки об’єкта.

Друга задача розв’язується на основі класифікації – попереднього поділу множини на ряд групувань за ознаками поділу, які відповідають властивостям об’єктів. Під час класифікації об’єктів множини, що кодується, повинна забезпечуватися повнота включення всіх ознак, що використовуються під час виконання функцій управління, достатня глибина, а також визначатись надлишковість і гнучкість для можливого розширення множини класифікаційних об’єктів і внесення необхідних змін. Слід забезпечити просту реєстрацію визначеної множини об’єктів номенклатури, розв’язання задач багатоаспектного їх пошуку, а також взаємний обмін між різними системами.

Коди проектують в такій послідовності:

• класифікація і систематизація об’єктів номенклатури, що кодується з врахуванням вимог практики планування і обліку;

• складання переліку об’єктів номенклатури, що кодується, згідно з встановленою класифікацією;

• визначення більш логічного і економічного коду для даної номенклатури;

• вибір системи кодування, побудова кодів і заповнення таблиць, які відображають принципи їх побудови.

При побудові системи кодування необхідно пам’ятати, що при кодуванні елементів економічних об’єктів використовуються системи: порядкова, серійна, розрядна і комбінована.

При порядковій системі кожному елементу множини, яка кодується, присвоюється порядковий номер без пропуску номерів, що забезпечує суцільне використання ємності коду і мінімальну його довжину, але не залишається резерву для включення додаткових позицій. Нові позиції номенклатури одержують чергові кодові позначення в кінці систематизованого переліку, а це порушує встановлену класифікацію і внутрішній порядок розміщення позицій, що кодуються. Крім того, класифікатор, побудований на порядковій системі, не виділяє групи однорідних ознак і не дозволяє отримати автоматично підсумки, що ускладнює машинне оброблення даних. Слід зауважити, що під час кодування необхідно передбачити однакову кількість розрядів у кодовому позначенні кожного об’єкта.

Серійна система передбачає поділ всієї номенклатури на групи, для кожної з яких відводяться, з врахуванням резерву, серії порядкових номерів. Ця система кодування є найекономічнішою за кількістю розрядів і, разом з тим, містить необхідний резерв вільних номерів для нових об’єктів. Однак розміри серії не завжди можна правильно передбачити. Крім того, поява великої кількості нових позицій може змінити структуру коду.

Розрядна (позиційна) система застосовується для кодування складних номенклатур. Усі елементи множини, що кодується, класифікуються за певними ознаками і кожній з них відводять визначену кількість розрядів (позицій) згідно з кількістю елементів даного угрупування. Розрядна система забезпечує чіткість і логічність кодів, зручність для машинного оброблення інформації, але разом з тим вимагає збільшення розрядності коду.

Різновидом розрядного коду є код повторення, коли у кодові позначення позицій вклю­чаються цифрові або буквено-цифрові позначення, що безпосередньо характеризують даний об’єкт (розмір, вага, номер рахунку, діаметр, потужність і ін.).

Різновидом розрядного коду є також шахматний, або матричний код. Він може бути застосований в тому випадку, коли проведена лише двоступенева класифікація, при цьому запис виконується в таблиці (матриці), в якій по горизонталі проставляються одні ознаки, а по вертикалі – інші; кодове позначення одержується у відповідних клітинках.

При комбінованій (змішаній) системі, кодування здійснюється одночасно по декількох системах, наприклад, розрядній і серійній. Ця система доцільна для кодування складних багатозначних номенклатур.

У третій задачі контрольної роботи студент повинен розрахувати контрольні розряди для ряду кодових позначень, тобто реалізувати один з методів машинного контролю вхідної інформації.

Як відомо, в умовах автоматизованої обробки інформації і передачі її по каналах зв’язку використовуються коди, захищені контрольним розрядом або засновані на забороні деякої частини кодових позначень.

Для контролю кодових позначень, побудованих на використанні ознак подільності числа, або “Контроль по модулю” до інформаційних знаків кодового позначення дописується перевірочний знак, тобто вводиться деяка надлишковість інформації. Перевірочний знак зв’я­заний з інформаційними знаками визначеним арифметичним способом, тобто розрахо­вується за встановленим алгоритмом із значень окремих розрядів коду. Під час введення інформації машинним шляхом перевіряється наявність цієї арифметичної залежності і автоматично виявляються помилки кодування.

Для розрахунку контрольного розряду найширше використовуються методи контролю по модулю 9, 10, 11, 13. Їх суть в тому, що спочатку визначається сума S розрядів коду (або сума добутків П_і, одержаних множенням кожного розряду Р_і на його вагу або порядковий номер п_і в коді, тобто П_і = р_і * п_і), потім вона ділиться на вибраний модуль m і одержаний залишок d від ділення віднімається з того ж модуля. Одержана різниця k = m – d (або її останній -розряд) у вигляді контрольного розряду дописується до коду праворуч.

Критеріями оцінки контрольної роботи є:

1) правильність, повнота і логічність висвітлення теоретичних питань;

2) достатня кількість використаних літературних джерел;

3) використання положень законодавчих і нормативних актів по питаннях контрольної роботи;

4) правильність виконання практичної частини;

5) наявність обґрунтованих висновків до теоретичної та практичної частин контрольної роботи;

6) акуратність, правильність і своєчасність оформлення та подання контрольної роботи на кафедру.

Контрольна робота не зараховується, якщо в ній невірно висвітлені теоретичні і тестові запитання (50% завдання) або практична частина містить неправильне розв’язання двох із задач.