11) Форми державного правління та форми державного устрою.

Досить поширеною є класифікація держави за формою державного правління. Під формою державного правління слід розуміти організацію верховної державної влади, її структуру, правовий статус та субординацію вищих органів, порядок їхньої діяльності. Основними сучасними формами правління є: парламентська республіка, президентська республіка, конституційна монархія. Основу концепції парламентської республіки

становить ідея рівноваги влад (законодавчої, виконавчої, судової). На чолі республіки стоїть посадова особа (президент), яку обирає парламент. Уряд формується двопалатним парламентом, перед яким він несе політичну

відповідальність. Президентська республіка — це також республіканська форма правління, що базується на ідеї поділу влад. На чолі такої держави стоїть президент, якого обирають загальним голосуванням. Уряд призначається особисто президентом і не відповідає перед парламентом. Парламент має всю повноту законодавчої влади і не залежить від президента. Конституційна монархія нині існує тільки у вигляді парламентської монархії — такої форми правління, коли посада глави держави (монарх) передається у спадок одночасно з наданням найвищого феодального титулу. Законодавча влада за цієї форми правління зосереджена у двопалатному парламенті, виконавча — в уряді. Монарх у парламентській монархії не має конституційних повноважень вирішувативажливі державні. Не менш поширена класифікація держави за формою державного устрою.Адміністративно-територіальний устрій є і формою державного устрою:унітарною чи федеративною. Унітарна форма — це така форма державногоустрою, за якої в країні функціонують єдині вищі органи влади й

управління, а держава поділяється лише на адміністративно-територіальніодиниці (Італія, Польща та ін.). Федеративна форма — це така формаустрою держави, за якої відбувається добровільне об'єднання державнихутворень, що мають високу політико-правову самостійність і власнийадміністративно-територіальний поділ.Сучасні держави можна типологізувати за тими функціями, які вонивиконують. За цією ознакою можна виділити військову, або поліцейськудержаву, правову, а також соціальну державу. Військова, або поліцейська,держава характеризується гіпертрофованим розвитком і особливо великоюроллю структур державного насильства — армії, військово-промисловогокомплексу, органів охорони порядку та безпеки. На відміну відполіцейської основне призначення правової держави полягає в розвиткуструктур, що забезпечують захист прав усіх членів суспільства, а такожїх підкорення праву як вищій силі, рівноправність усіх громадян (як

рядових, так і можновладців) перед законом. Соціальна держава своюдіяльність зосереджує на проведенні активної соціальної політики, якадопомагала б пом'якшенню й запобіганню соціальних конфліктів.

12) Політичні партії.1. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичнихпартій.Політична партія — це організація, що об’єднує на добровільній основінайактивніших представників тих чи інших класів, соціальних верств тагруп. Основним призначенням партії є політична освіта мас та наданняцілеспрямованого й організованого характеру діям цих мас для захистувласних інтересів.Процес становлення політичних партій як необхідних і впливових елементів політичної структури суспільства створює реальні можливості залучення до

політики все більш широких верств населення. Ефективність функціонуванняпартій визначає можливість їх реального впливу на політичну владу вдержаві.Відомий німецький політолог М. Вебер виділяв три періоди в розвиткупартій як суб’єктів політичної діяльності: у XVI—XVII ст. в Європі — цеаристократичні групи, що об’єднували невелику кількість представниківполітичної еліти; у XVIII—XIX ст. — це вже політичні клуби, що

орієнтувалися на залучення до активної політичної діяльності людей,впливових не тільки в політиці, а й в інших життєво важливих сферахсуспільного життя; у ХІХ—ХХ ст. формуються сучасні масові партії. 2.Основны ознаки ты ф-ції політ.партій. Політична партія — це організація, що об'єднує на добровільній основінайбільш активних представників тих чи інших класів, соціальних верств ігуртів. Політичні партії, як правило, мають свою програму, системуцілей, які вони активно пропагують та захищають, більш-менш розгалуженуорганізаційну структуру, покладають на своїх членів певні обов'язки тавстановлюють норми поведінки. Це дає змогу партіям бути могутнімчинником підвищення рівня організованості політичного життя. Зміст ісутність політичних партій розкриваються через їх класифікацію. Виходячиз природи соціальної бази, можна виділити партії, що виражаютьінтереси:

1. окремих класів 2) окремих соціальних верств та гуртів; 3) кількох класів та соціальних гуртів

3 ідеологічного погляду розрізняють: 1) ідейно-політичні або світоглядні партії; 2) прагматичні або партії виборчої кампанії.

За принципами організації розрізняють: кадрові партії; 2) масові партії 3) партії, що будуються на чітких, формально визначених принципах членства 4) партії, в яких відсутній інститут офіційного членства; 5) парламентські партії. До основних функцій політичних партій у суспільстві належать:представництво соціальних інтересів, соціальна інтеграція, політичнасоціалізація, створення ідеологічних доктрин, боротьба за державну владуй участь в її здійсненні, розробка політичного курсу, формування

громадської думки тощо. Надзвичайно важливою проблемою сьогоднішнього

життя всіх країн світу є співвідношення однопартійності та н світу є співвідношення однопартійності та

багатопартійності. суспільства.