79. Адвокат у кримінальному процесі

Адвокат - захисник підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного. Підозрюваний - це особа, кіт затримали по підозрі в здійсненні прест чи до якого застосовані запобіжні заходи до винесення постанови про залучення його як обвинувачуваного (ч. 1 ст. 43-1 КПК).

Обвинувачуваний - це особа, відносно кіт є досить доказів, кіт указують на здійснення прест, і на цій підставі слідчим винесена постанова про залучення його як обвинувачуваного (ч. 1 ст. 43 КПК). Після передачі в суд обвинувачуваний наз підсудним, а після винесення вироку - засудженим чи виправданої.

Право зазначених осіб на захист включає як право захищатися від чи підозри обвинувачення, так і право на захист своїх особистих і имущ відносин. Функція захисту виникає одночасно з функцією обвинувачення і здійснюється паралельно з нею на всіх етапах руху кримінальної справи, поки існує обвинувачення.

Функцію обвинувачення в крим процесі здійснюють слідчі органи, прокурор, суспільний обвинувач, а також потерпілий, гражд позивач і їхні представники. Це - сторона обвинувачення.

Функцію захисту від підозри й обвинувачення осущ підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний і засуджений, їхній захисник, суспільний захисник, а також гражд відповідач і його представник. Це - сторона захисту.

Порушення права на захист завжди означає істотне порушення вимог крим-процесс закону і явл однієї з найбільш розповсюджених основ для скасування чи вироків інших рішень у справі.

Забезпечення права підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного на захист полягає в тому, що закон: наділяє їх як учасників процесу такий совок процесуальних прав, використання кіт дозволяє їм особисто захищатися від чи підозри обвинувачення в здійсненні злочину, відстоювати свої задо інтереси; надає зазначеним особам право скористатися юр допомогою захисника; покладає на особу, кіт проводить дізнання, слідчого, прокурора, суддю і суд обов\'язок до першого допиту особи роз\'яснити йому право мати захисника і скласти про це протокол, надати можливість захищатися встановленими законом коштами від пред\'явленого обвинувачення, забезпечити охорону його особистих і имущ прав (ст. 21 КПК).

Закон визнає участь захисника при проведенні дізнання, попереднього наслідку й у розгляді крім справи в суді першої інстанції обов\'язковим, крім випадків добровільного відмовлення особи від захисника (ст. 45 КПК), причому є випадки, коли добровільне відмовлення від захисника не можливий (ч. 3 ст. 46 КПК). Це відбувається в справах: 1) осіб, які чи підозрюються обвинувачуються в здійсненні злочину у віці до 18 років; 2) про злочини осіб, які через своїх физ чи псих. недоліків (німі, глухі, сліпі) не можуть самі реалізувати своє право на захист; 3) осіб, кіт не володіють мовою, на які ведеться судочинство; 4) коли санкція статті, по якій кваліфікується злочин, передбачає страту; 5) при проведенні справи про застосування примусових мір медичного характеру.

80. Представництво адвоката в цивільному процесі.

Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді. Повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордера адвоката обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

В цивільному процесі адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільному процесі.

ЗУ «Про адвокатуру» ст..6, Цивільно-процесуальний кодекс ст.40,42