- •1. Топографо–геодезична вивченність району робіт
- •1.1. Загальні відомості про район робіт
- •1.2 Природні умови
- •1.3 Характеристика рельєфу
- •2. Нормативні вимоги до побудови знімальних мереж для забезпечення топографічного знімання місцевості в заданому масштабі.
- •2.1 Знімальна (робоча) геодезична основа
- •2.2 Рекогностування на місцевості і закріплення точок планово-висотного обґрунтування
- •2.3 Зйомка контурів і рельєфу місцевості
- •2.4 Камеральні роботи у горизонтальному зніманні
- •2.5 Розв'язок обернених геодезичних задач для орієнтування знімальної мережі
- •3. Геометричне нівелювання
- •3.1 Суть і методи нівелювання
- •3.2 Способи геометричного нівелювання
- •3.3 Порядок роботи з нівеліром на станції
- •4. Інженерно-геодезичні роботи при нівелюванні траси
- •4.1 Підготовка траси для нівелювання
- •4.2 Головні точки колової кривої та їх розрахунок
- •4.3 Камеральні обчислення при інженерно-технічному нівелюванні траси
- •4.4 Побудова поздовжніх профілів
- •4.5 Побудова поперечних профілів
- •Проектування на профілях
- •4.6.1Технічні вимоги до проектної лінії
- •4.6.2 Послідовність виконання побудов і обчислень
- •4.6.3 Розрахунок ухилу ділянки
- •4.6.4 Розрахунок проектних висот та робочих висот
- •4.6.5 Розрахунок відстаней до точок нульових робіт
- •5. Організація і проведення тахеометричного знімання. Польові роботи
- •5.1 Суть тахеометричного знімання
- •5.2 Особливості конструкції тахеометрів
- •5.3 Метод тригонометричного нівелювання
- •Вимірювання вертикальних кутів
- •5.5 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •5.5.1 Створення знімальної основи
- •Порядок роботи на станції при тахеометричній зйомці
- •Організація робіт. Абрис тахеометричного знімання
- •5.6 Камеральна обробка польових вимірювань при тахеометричній зйомці
- •5.7 Складання плану за результатами тахеометричного знімання
- •Висновок
- •Список використаної літератури
3. Геометричне нівелювання
3.1 Суть і методи нівелювання
Суть нівелювання, як виду геодезичних робіт, полягає у визначенні перевищень між окремими точками земної поверхні з наступним обчисленням їх висот.
Методи нівелювання:
-
Геометричне - горизонтальним променем.
-
Тригонометричне – похилим променем (теодоліт або НЛ-3).
-
Фізичне– (барометричне, гідростатичне).
-
Механічне (за допомогою нівелір-автоматів).
-
Фотограмметричне – при наземній, аеро - чи космічній зйомці.
3.2 Способи геометричного нівелювання
На практиці точки, між якими потрібно визначити перевищення, розміщені на великих віддалях. Тоді для передавання перевищення роблять не одну станцію, а декілька, інколи десятки станцій. Таке нівелювання називають прокладанням нівелірного ходу. Під час прокладання нівелірного ходу нівелювання виконують методом « із середини».Розрізняють два способи геометричного нівелювання: із середини і вперед.
Нівелювання із середини. Між закріпленими точками місцевості А і В встановлюють нівелір так, щоб відстані до точок були однаковими. В точкахА і В вертикально встановлюють рейки. Нівелір приводять в робоче положення. Візують на задню рейку в точці А і в нівелірах з циліндричним рівнем еліваційним гвинтом приводять бульбашку рівня до “нульпункту”. Беруть відліка (рис.3.2.1).
Рис. 3.2.1 - Схема геометричного нівелювання із середини
Повертають зорову трубу на точкуВ і так само беруть відлік b.
Перевищення між точками hAB обчислюється за формулою:
hAB = a – b, (3.1)
Якщо відома позначка НА висоти точкиА, то позначка точки В визначиться за формулою:
НВ = НА + hAB. (3.2)
Висоту горизонта нівеліра (візирного променя) НГП обчислюють за формулою:
НГП = НА + а, (3.3)
або НГП = НВ + b. (3.4)
Тоді висоту точкиВ можна визначити за формулою:
НВ = НГП – b. (3.5)
Нівелювання вперед. При нівелюванні вперед в точці А встановлюють нівелір, а в точці В – рейку (рис.3.2.2).
Рис. 3.2.2 - Схема способу нівелювання вперед
Приводять нівелір в робоче положення. Беруть відлік по рейці bта вимірюють висоту нівеліра і (рис.3.2.2).
Шукане перевищення hAB обчислюють за формулою:
hAB =і – b. (3.6)
Відповідно обчислюють позначку горизонту приладу
НГП = НА + і, (3.7)
позначку точки В:
НВ= НА + hAB, (3.8)
або НВ = НГП - b. (3.9)
Складне або послідовне нівелювання. При визначенні перевищень між точками на великих відстанях або великих перевищень на крутих схилах місцевості застосовують складне або послідовне нівелювання (рис.3.2.3)
.
Рис. 3.2.3- Послідовне нівелювання
Між кінцевими точками А і В тимчасово закріплюють так звані “іксові” точки х1, х2, ..., хп за допомогою дерев’яних кілків, башмаків тощо. Виконують нівелювання із середини між усіма суміжними точками і отримують відліки а1,b1; а2,b2; …; аn,bn. Перевищення між суміжними точками визначають за формулою
hi = ai – bi. (3.10)
Загальне перевищення між точками hА,В обчислюють за формулою
. (3.11)
Отримане перевищення hАВ контролюють за формулою
(3.12)
Геометричне нівелювання – виконують горизонтальним променем візування, використовуючи нівелір ( рис.3.2.3) та рейку.
Нівелір – це оптико-механічний прилад для побудови в просторі горизонтального променя (рис.3.2.4). Робочими мірами для вимірювання перевищень служать нівелірні рейки. Відповідно до стандарту ГОСТ 10528-90 випускаються три типи рейок: РН-05; РН-3; РН-10. Шифр “РН” означає рейка нівелірна, а число вказує на середню квадратичну похибку вимірювання перевищень на 1 км подвійного ходу.За їх допомогою можна визначити перевищення.
Рис. 3.2.4 - Нівелір Н-3
а – загальний вигляд; б – вигляд з боку камери циліндричного рівня
1 – зорова труба; 2 – закріпний гвинт труби; 3 – навідний гвинт труби; 4 – підставка нівеліра з підйомними гвинтами; 5 – виправні гвинти круглого рівня; 6 – еліваційний гвинт труби; 7 – круглий рівень; 8 – гвинт фокусування (кремальєрний) труби; 9 – камера циліндричного рівня; 10 – виправні гвинти циліндричного рівня; 11 – заслінка циліндричного рівня; 12 – циліндричний рівень; 13 – штатив.