4.2 Головні точки колової кривої та їх розрахунок

В журналі, крім результатів знімання ситуації та позначення на осі всіх точок профілю, фіксують також розрахунки кривих в пікетажних позначеннях. (рис.4.2.1)

Головні точки кривих: ПК – початок кривої СК – середина кривої КК – кінець кривої ВК – вершина кута Елементи кривих кут повороту траси Θ радіус колової кривоїR тангенс Т крива К бісектриса Б домір Д

Рис. 4.2.1 - Головні елементи та точки колової кривої

Значення елементів колових кривих можна розрахувати за формулами:

(4.1)

(4.2)

(4.3)

Д = 2Т - К; (4.4)

де: Т – тангенс, К– крива, Б – бісектриса, Д – домір.

Або за допомогою спеціальних таблиць "Таблицы для разбивки круговых кривых". За значеннями елементів кривих розраховують пікетажні позначення головних точок кривої за формулами:

ПК = ВК-Т; (4.5)

КК = ПК + К; (4.6)

Контроль: КК = ВК+Т-Д (4.7)

Виконуємо розрахунок колової кривої для Θ= 42°23' і R= 200 м. Вершина кута повороту траси (ВК) знаходиться на ПК4 + 50

З "Таблиц для разбивки круговых кривых" для Θ = 42°23' і R = 1000 мвибираємо значення: Т = 387,71 м ; К = 739,73 м; Д = 35,69 м; Б = 72,53 м.

Для R = 200 м одержуємо значення:

Т =387,71× 200 = 77,542 м ;

К = 739,73 × 200= 147,96 м;

Д = 35,69 × 200 = 7,138 м;

_{Б = 72,53 × 200 = 14,506 м.}

За формулою (4.4) проконтролюємо правильність одержаних значень:

Д = 2Т – К = (77,542× 2) –147,946 =7,138 м.

Результати розрахунку записують в пікетажному журналі у такому вигляді:

Основний		Контрольний
ВК ПК4+50,00		ВК ПК4+50,00
-Т 77,54		+Т 77,54
ПК ПК4 -27,54		ПК4+127,54
+К 147,95		–Д 1,14
ККПК4+120,41		КК ПК4+120,4

Розходження в положенні кінця кривої допускають 1 см.

Одержані елементи кривих записують під зображеннями колових кривих або над ними (графа 5 сітки профілю). Їх викреслюють зверху відносно осі траси для правих кутів повороту, знизу - для лівих (рис. 4.2.2).

Рис.4.2.2 - Приклад зображення колових кривих на профілі

Початок та кінець колової кривої ''прив'язують" до пікетів, як показано на рис. 4.2.2. Для визначення загальної довжини траси сумують довжини всіх прямих відрізків Р і кривих К..

Контролем обчислень загальної довжини траси є рівняння:

∑P + ∑K = ∑S - ∑Д, (4.8)

де Р — довжини прямих вставок;

К - довжини колових кривих;

S - віддалі між вершинами кутів повороту траси;

Д- довжини домірів.

Значення прямих вставок записують над осьовою лінією траси (графа 5), а під лінією - їхні румби. Румб початкового напряму задають, а наступний обчислюють, враховуючи кут повороту траси: правий кут повороту додають, а лівий - віднімають.