
- •1. Топографо–геодезична вивченність району робіт
- •1.1. Загальні відомості про район робіт
- •1.2 Природні умови
- •1.3 Характеристика рельєфу
- •2. Нормативні вимоги до побудови знімальних мереж для забезпечення топографічного знімання місцевості в заданому масштабі.
- •2.1 Знімальна (робоча) геодезична основа
- •2.2 Рекогностування на місцевості і закріплення точок планово-висотного обґрунтування
- •2.3 Зйомка контурів і рельєфу місцевості
- •2.4 Камеральні роботи у горизонтальному зніманні
- •2.5 Розв'язок обернених геодезичних задач для орієнтування знімальної мережі
- •3. Геометричне нівелювання
- •3.1 Суть і методи нівелювання
- •3.2 Способи геометричного нівелювання
- •3.3 Порядок роботи з нівеліром на станції
- •4. Інженерно-геодезичні роботи при нівелюванні траси
- •4.1 Підготовка траси для нівелювання
- •4.2 Головні точки колової кривої та їх розрахунок
- •4.3 Камеральні обчислення при інженерно-технічному нівелюванні траси
- •4.4 Побудова поздовжніх профілів
- •4.5 Побудова поперечних профілів
- •Проектування на профілях
- •4.6.1Технічні вимоги до проектної лінії
- •4.6.2 Послідовність виконання побудов і обчислень
- •4.6.3 Розрахунок ухилу ділянки
- •4.6.4 Розрахунок проектних висот та робочих висот
- •4.6.5 Розрахунок відстаней до точок нульових робіт
- •5. Організація і проведення тахеометричного знімання. Польові роботи
- •5.1 Суть тахеометричного знімання
- •5.2 Особливості конструкції тахеометрів
- •5.3 Метод тригонометричного нівелювання
- •Вимірювання вертикальних кутів
- •5.5 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •5.5.1 Створення знімальної основи
- •Порядок роботи на станції при тахеометричній зйомці
- •Організація робіт. Абрис тахеометричного знімання
- •5.6 Камеральна обробка польових вимірювань при тахеометричній зйомці
- •5.7 Складання плану за результатами тахеометричного знімання
- •Висновок
- •Список використаної літератури
5.1 Суть тахеометричного знімання
Тахеометричне знімання (тахеометрія (грец.) - швидке вимірювання) забезпечує створення топографічного плану з зображенням предметів, контурів та рельєфу місцевості. При тахеометричному зніманні положення точок в плані визначають полярним способом, а висоти точок – методом тригонометричного нівелювання ( нівелювання нахиленим променем). Для кожної точки при одному наведенні на неї виконують такі виміри:
а) горизонтальний кут від заданого напрямку до напрямку на точку, в який встановлена рейка;
б) відстань від теодоліта до рейкової точки з допомогою ниткового віддалеміра;
в) кут нахилу візирної лінії до горизонту.
При виконанні тахеометричного знімання використовують прилади:
-
оптичні та електронні теодоліти;
-
електронні тахеометри;
-
нівелірні рейки;
-
геодезичні віхи, телескопічні віхи з відбивачем для електронних тахеометрів;
-
світловіддалеміри та світловіддалемірні насадки;
-
лазерні рулетки; стальні та капронові рулетки; землемірні стрічки;
-
приймачі супутникової навігації типу GPS.
Наземне тахеометричне знімання виконують з пунктів опорної геодезичної основи та точок теодолітних ходів.
Тахеометрична зйомка відрізняється від теодолітної тим, що крім ситуації проводиться зйомка рельєфу. Масштаби таких зйомок 1:500...1:5000 - для створення планів невеликих ділянок.
До недоліків тахеометричної зйомки можна віднести те, що при складанні планів виконавець не бачить всіх деталей місцевості (камеральна обробка “всліпу”). Тому в камеральних умовах не можна виявити допущені похибки.
Переваги способу – висока швидкість зйомки та можливість роботи практично з будь-яким рельєфом. Особливо вигідно застосовувати цей спосіб для ділянки у вигляді вузьких, витягнутих полос місцевості (дороги, запливу ріки, канали тощо). Точки, на яких установлюють теодоліт при зйомці називають станцією, всі інші – рейкові або пікетажні. Станції закріплюються тимчасовими або постійними геодезичними знаками. Перед початком вимірювальних робіт на кожній станції складаються кроки тахеометричного знімання. Кроки – це схематичне зображення ситуації і рельєфу місцевості в довільному масштабіна папері.
На кроках тахеометричного знімання намічають і нумерують характерні точки ситуації. Відліки записуються в журнал.
Таблиця 5.1
Нормативні вимоги тахеометричного знімання
Масштаб знімання |
Висота перерізу рельєфу (м) |
Максимальна відстань (м) |
||
між пікетами |
до точок рельєфу |
до контурних точок |
||
1:500 |
0.5 |
15 |
100 |
60 |
1.0 |
15 |
150 |
50 |
|
1:1000 |
0.5 |
20 |
150 |
80 |
1.0 |
30 |
200 |
80 |
|
1:2000 |
0.5 |
40 |
200 |
100 |
2.0 |
50 |
250 |
100 |
5.2 Особливості конструкції тахеометрів
При тахеометричному знімання застосовують теодоліти- тахеометрииТахеометр – вимірювальний прилад, який дозволяє вимірювати горизонтальні й вертикальні кути та відстані ( з допомогою віддалеміра, віддалеміра подвійного зображення чи іншим способом). Наприклад: теодоліти з металевими кругами: ТТ5, ТТ50; оптичні теодоліти: Т15, Т15К, Т30, 2Т30, 2Т30П; номограмні тахеометри: ТН, ТА-2, DALTA ; електронні тахеометри : Та-3, Та – 5, REKOTA та ін.
Оптичні теодоліти та теодоліти з металевими кругами забезпечують вимірювання відстані, а також кутів нахилу ліній до горизонту.
Номограмні тахеометри дають можливість вимірювати зразу горизонтальні прокладання до точок, а також перевищення з допомогою спеціальних кривих в полі зору труби – номограм.
Електронні тахеометрии (рис 5.2.1) і дають можливість визначати просторові координати точок – Х, У, Н.
а)
б)
Рис. 5.2.1 - Електронні тахеометри:
а) – електронний безвідбитковий тахеометр 130R;
б) – електронний тахеометр 3Та5Р (Росія)
Застосування серії найсучасніших безвідбиткових електронних тахеометрів дозволяє вимірювати відстані до 350м та кути до недоступних точок в просторі в самих складних кліматичних умовах.