49

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП …………………………………………………………………...…………........	4
1.ТОПОГРАФО – ГЕОДЕЗИЧНА ВИВЧЕННІСТЬ РАЙОНУ РОБІТ……………………………………………………………………………………..	5
Загальні відомості про район робіт……………………………...............................	5
1.2 Природні умови ……………………………………………………………………...	7
1.3 Характеристика рельєфу ……………………………………………………………	10
2. НОРМАТИВНІ ВИМОГИ ДО ПОБУДОВИ ЗНІМАЛЬНИХ МЕРЕЖ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОПОГРАФІЧНОГО ЗНІМАННЯ МІСЦЕВОСТІ В ЗАДАНОМУ МАСШТАБІ. ……………………………………………………………..	11
2.1 Знімальна (робоча) геодезична основа …………………………………………….	11
2.2 Рекогностування на місцевості і закріплення точок планово-висотного обґрунтування…………………………………………………………………………….	11
2.3 Зйомка контурів і рельєфу місцевості………………………………………………	13
2.4 Камеральні роботи у горизонтальному зніманні ………………………………….	15
2.5Розв'язок обернених геодезичних задач для орієнтування знімальної мережі…………………………………………………………………………………….	18
3. ГЕОМЕТРИЧНЕ НІВЕЛЮВАННЯ………………………………………………….	21
3.1 Суть і методи нівелювання. ……………….………………………………………..	21
3.2 Способи геометричного нівелювання……………………………………………...	21
3.3 Порядок роботи з нівеліром на станції……………………………………………..	24
4.ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ПРИ НІВЕЛЮВАННІ ТРАСИ ………….	26
4.1 Підготовка траси до нівелювання………………………………….……………….	26
4.2 Головні точки колової кривої та їх розрахунок …………..………………………	27
4.3 Камеральні обчислення при інженерно-технічному нівелюванні траси………………………………………………………………………………………	29
4.4 Побудова повздовжніх профілів………………………………………………….	32
4.5 Побудова поперечних профілів……………………………..…………………….	32
4.6 Проектування на профілях………………………………………………………...	33
4.6.1 Технічні вимоги до проектної лінії……………………………….....................	33
4.6.2 Послідовність виконання побудов і обчислень………………………………..	33
4.6.3 Розрахунок ухилу ділянки……………………………………………………….	34
4.6.4 Розрахунок проектних висот та робочих висот………………………………..	34
4.6.5 Розрахунок відстаней до точок нульових робіт……………………………….	35
5. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ТАХЕОМЕТРИЧНОГО ЗНІМАННЯ. ПОЛЬОВІ РОБОТИ……………………………………………………………………..	38
5.1 Суть тахеометричного знімання ……………………………….…………………..	38
5.2 Особливості конструкції тахеометрів………………………………........................	39
5.3 Метод тригонометричного нівелювання……………………...……………………	40
5.4 Вимірювання вертикальних кутів…………………………………………………..	41
5.5 Польові роботи при тахеометричному зніманні…………………………………..	41
5.5.1 Створення знімальної основи…………………………………………………….	41
5.5.2 Порядок роботи на станції при тахеометричній зйомці…………......................	43
5.5.3 Організація робіт. Абрис тахометричного знімання……………………………	43
5.6 Камеральна обробка польових вимірювань при тахеометричній зйомці ………	44
5.7 Складання плану тахеометричного знімання …………………………………….	45
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………….	46
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………. ………………………..	47

ВСТУП

Топографія – наукова дисципліна, що займається географічним і геометричним вивченням місцевості шляхом створення топографічних карт на основі знімальних робіт (наземних, з повітря, з космосу).

Процес виконання геодезичних вимірів для складання карт і планів місцевості називається зніманням. Якщо при зніманні визначають взаємне розміщення предметів та контурів місцевості, то його називають горизонтальним або контурним зніманням. Знімання ситуації та рельєфу місцевості називають топографічним.

Знімання виконують на основі створеної знімальної геодезичної основи. В залежності від застосування методів та приладів розрізняють такі види знімань:

• окомірне,

• бусольне,

• мензульне,

• наземне фототеодолітне (виконується фототеодолітом – це прилад, в якому поєднані теодоліт з фотокамерою),

• аерофотознімання (з літальних апаратів за допомогою спеціальних аерофотокамер фотографують місцевість),

• космічне (для складання карт та планів місцевості використовують космічні знімки поверхні землі, отримані з штучних супутників Землі),

• горизонтальне (теодолітне) знімання (виконується за допомогою теодоліта, тахеометра, мірної стрічки, рулетки або оптичного віддалеміра)

• тахеометричне знімання (виконується для крупно масштабного знімання невеликих територій, вишукуванні інженерних споруд тощо).

Основними етапами горизонтального (теодолітного) та тахеометричного знімання, які найбільш часто використовуються при вишукуваннях інженерних споруд є:

1. Підготовчий етап. Вивчається наявність існуючих на дану територію карт та планів, пунктів геодезичних мереж. Виконується рекогностування місцевості. Закріплюються точки планово- висотної геодезичної основи. Складається схема ходів та їх привязки до вихідних пунктів геодезичних мереж.

2. Етап вимірювальних робіт. Виконуються всі необхідні польові виміри в знімальній основі та знімання предметів контурів і рельєфу місцевості.

3. Обробка результатів вимірів. Контролюються результати польових вимірів, обчислюються горизонтальні прокладання, середні кути, перевищення, виконуються вирівнювання планової та висотної знімальної основи.

4. Складання плану. За даними польових вимірів ручним способом на папері або в автоматичному режимі за допомогою ПЕОМ складають план місцевості в заданому масштабі. Ситуацію місцевості зображують в умовних знаках, а рельєф місцевості – горизонталями.

1. Топографо–геодезична вивченність району робіт

1.1. Загальні відомості про район робіт

Білозе́рський район (рис.1.1) розташований у південно-західній частині Херсонщини, межах Причорноморської низовини. Його розділяє на дві частини обласний центр — південну і північну. З півдня і сходу його омивають води Дніпровсько-Бузького лиману і Дніпра, на північному сході − Інгульця, що впадає тут же в Дніпро. На заході простягається степ.

Рисунок 1.1 Географічне положення Білозерського району

Утворений у 1939 році після чергової реформи Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 79 С № 32/7 від 1 квітня 1939 року з Херсонської міської ради виділена сільська територія і утворений сільський район з центром у селі Білозерка.

3 січня 1963 року згідно з Указом Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року територія Білозерського району збільшилась у зв'язку з ліквідацією Херсонського сільського району.

У 1939-41 роках належав до Миколаївської області, від 1941 року — у складі Херсонської області.

Білозерський район межує з Цюрупинським та Бериславським районами Херсонської області, а також з Миколаївською областю.

Вигідне географічне положення району дає йому зручний вихід водними і сухопутними шляхами до обласних центрів Миколаєва, Одеси й інших міст України та зовнішній світ.

Територію району перетинає автомагістраль E58 (Ростов-на-Дону—Рені), яка з'єднує обласний центр м. Херсон з іншими містами нашої держави.

Площа району — 1.7 тис. км².

Автомобільних шляхів - 352 км, зокрема з твердим покриттям – 316 км.

Сільськогосподарських угідь — 153.4 га.

Районний центр — смт. Білозерка.

Сільських населених пунктів — 55.

Селищна рада — 1.

Сільська рада — 21.

Населення: 66 731 (на 1.02.2015).

Густота: 39.5 осіб/км².

Відстань від районного центру смт. Білозерка до м. Херсона — 12 км, до найближчої залізничної станції м. Херсона — 18 км.

В районі діє мережа загальноосвітніх шкіл, дошкільних закладів, лікарень, лікарських амбулаторій, поліклініка, аптек, клубів та будинків культури. Працює народний музей та 2 музеї історії сіл Дніпровського та Чорнобаївки, Центр дитячої та юнацької творчості, Станція юних натуралістів, ДЮКФП, три музичні дитячі школи. Є дві зони відпочинку: Кізомис та Токарівка, 2 стадіони, 22 футбольних поля, 20 культових споруд, 40 релігійних громад.

Білозерський район Херсонської області - один з найбагатших регіонів Херсонщини за кількістю та різноманітністю пам'яток археології. У районі такими пам'ятками є поселення доби бронзи, античні городища та поселення, пізньоскіфське городище, античний та пізньоскіфський грунтові могильники, кургани скотарів (енеоліту, доби бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя). Більшість пам'яток археології на цій території представлена поховальними комплексами - курганами. Усі археологічні пам’ятки –154 кургани, 8 поселень, 4 городища, 2 грунтові могильники – знаходяться на державному обліку.

Сільське господарство району багатогалузеве. Основною галуззю є рільництво, овочівництво та тваринництво. Провідними культурами є пшениця, ячмінь, кукурудза, а з технічних культур — соняшник, цукровий буряк, з овочів — помідори, перець, капуста тощо.

У 2005 році після реконструкції відновила свою роботу птахофабрика ЗАТ «Чорнобаївське».

Окрасою Білозерського району є природний комплекс Дніпровських плавнів, що представляють собою складну систему островів, вкритих заростями очерету, травою й деревами. Найдивовижнішою перлиною Білозерки є Біле озеро, особливої чарівності і загадковості якому надають такі унікальні рослини, як біле латаття та жовті глечики, які ростуть понад берегом. У районі — Бакайський заказник (держ. значення), Софіївський та Станіславський заказники, 3 пам’ятки природи.

Ділянка, де проводиться вишукуваня, знаходиться в центральній частині землекористування ФГ «Дубіна» Білозерського району Херсонської області. Центральна садиба господарства знаходиться в селі Токарівка,розташованому на правому березі річки Дніпра, за 48 км до районного центру та за 30 км від залізничної станції Херсон.

Для пересування будівельних машин, механізмів і автотранспорту до об’єкта використовується автомагістраль E58 (Ростов-на-Дону—Рені), яка має асфальтоване покриття. Під’їзд безпосередньо до проектної ділянки буде здійснюватися польовими шляхами.