2. Основні особливості психіки людини під час туристичного походу

Важливими елементами, що визначають сприятливий психофізіологічний рівень учасників перед проходженням маршруту, є психологічна підготовка групи. Управляється навчально-тренувальним процесом. Інша сторона проблеми – психофізіологічний стан учасників на маршруті. Аналіз нещасних випадків показує, що багато хто з них відбулися тоді, коли учасники досягли крайнього психічного й фізичного стомлення.

Одним з важливих шляхів досягнення психофізіологічного забезпечення, поряд з високим рівнем навчально-тренувальної роботи, повинно бути ретельне планування маршруту, складність якого, як технічна, так і тактична, не перевищувала б можливості групи в психофізіологічному аспекті. Із цією метою необхідна організація систематичного фізіологічного й психічного контролю (тестування) на маршруті походу, а також введення певних обмежень на тривалість походу й число найбільш складних природних перешкод. Але вирішувати ці завдання на маршруті походу можна лише при відповідній готовності до цього, досягнутої в підготовчому періоді.

Психологічне забезпечення безпеки учасників туристських походів формується на конкретному матеріалі соціологічного аналізу й психологічного контролю учасників, що мають у своїй основі класифікаційне обґрунтування психологічних вимог до учасників конкретного туристського походу. На етапах організації й підготовки походу питання соціально-психологічного забезпечення безпеки вирішуються організацією, що проводить похід, її спеціалізованими туристськими органами, що безпосередньо здійснюють підготовку походу (федерацією, комісіями, правлінням клубу туристів, бюро туристської секції колективу фізичної культури), правильним визначенням кандидатури керівника походу, а також контролем комплектування складу групи, тому що в остаточному підсумку розглянутий компонент забезпечення безпеки має складовими частинами відповідність керівника завданням походу, складності маршруту й т.п., а склад групи визначається не тільки відповідністю досвіду учасників категорії складності походу, але й необхідністю створення в групі гарного психологічного клімату, яка залежить від психологічної сумісності окремих людей – учасників туристичного походу та керівника.

Психологічна сумісність характеризується можливістю для членів колективу здійснювати тривалу спільну роботу, не викликаючи негативних емоцій (зрозуміло, при наявності позитивних емоцій), при постійному бажанні продовжувати таку взаємодію.

Керівник групи повинен чітко уявляти собі, що сумісність відіграє вирішальну роль при діяльності людей у незвичайних і складних умовах, з якими людина й зустрічається в туристській подорожі. До таких умов насамперед належать:

• тривале змушене спілкування з вузьким колом людей;

• важка зовнішня природна обстановка, що пред'являє підвищені вимоги до фізичної й моральної стійкості людини.

Низька сумісність (навіть при відсутності зовнішніх конфліктів) різко знижує надійність і стійкість колективу, ефективність його діяльності. Якщо ж обстановка ускладнюється або подовжується час взаємодії, то часто виникають гострі конфлікти.

Людина має певний запас психічних сил. У період подорожі є цілий ряд факторів, які значно знижують цей запас (підвищене фізичне навантаження, погане або одноманітне харчування, тривала відсутність умов для повноцінного відпочинку, захворювання й т.д.). Із самими складними, несподіваними нервово-психічними навантаженнями, іноді й перевантаженнями ми зустрічаємося в групах, в яких складаються ненормальні взаємини між туристами.