- •Тема 1.
- •1. . Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Категорії та закономірності політології як науки.
- •4 Системи методів політологічного пізнання.
- •5. Політологія та інші галузі суспільствознавства.
- •6. Основні завдання та функції політології.
- •7 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •1.Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів.
- •2. Система категорій політології
- •3. Політика, як наука і мистецтво.
- •4. Основні функції політики.
- •5. Діалектика взаємозвязку політики та економіки.
- •6. . Політика її види
- •7. . Політика її структура та функції.
- •8. Зміст етнонаціональної політики
- •9. Економічна політика
- •10. Соціально-класова обумовленість політика
- •11. Пол. Діяльність та її конкретні форми
- •13. Конституція України про свободу та умови об’єднання громадян у політичні партії.
- •15. Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •16. Формування громадянина в умовах становлення Української держави: проблеми та перспективи.
- •17. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •23. Політичний маркетинг.
- •Тема 3. Влада
- •1. Влада як явище сусп-політ. Життя
- •2. Поняття і функції політичної влади
- •3. Політична та державна влади
- •4. Умови ефективного функціонування політичної влади
- •11. Основні концепції влади
- •7. Пол опозиції
- •10.Політична влада в Україні.
- •18Проблема формування і функц. Влади в Україні.
- •12;14. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.
- •17. Мерітократія, тимократія, охлократія
- •19. Влада і власність:єдність,взаємообум-ть
- •20. Політ еліта Укр..:особл. Формув.Та етапи еволюції Липинський,Донців.
- •Тема 4 .
- •1. Типи політичних систем
- •2. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •3. Революція , переворот , заговор , реформа .
- •10. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •3. Типи політичних культур (за Алмондом і Вербою)
- •4. Основні функції пол. Системи
- •5. Типи політичних систем
- •8. Поняття держави та її головні ознаки
- •12 . Держава як основний елемент політичної системи та її функції
- •13.Правова держава
- •15. Соціальна держава .
- •Тема 5 . Політичні режими!
- •1. Демократичний режим.
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим.
- •8. Політичні режими
- •11. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.
- •13. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.
- •Тема 6 . Політичні партії.
- •1. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичних партій.
- •2.Основны ознаки ты ф-ції політ.Партій
- •3. Типи політичних партій.
- •4. Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу.
- •5. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску тощо.
- •7. Багатопартійна система. Принцип взаемовідносин між партіями. Закон Дюверже.
- •11.. Політичні партії лівої орієнтації
- •9 .Політичні партії правої та правоцентриської орієнтації
- •10. Політичні партії центриської спрямованості
- •12. Функції і методи груп тиску.
- •13. Типи груп тиску.
- •15. Партійні системи.
- •Тема 7.
- •4. Політичні субкультури.
- •5. Політична соціалізація. Основні етапи та посередники
- •7. Політична культура та національні політичні традиції.
- •10.Функції політичної культури.
- •11. Політичні міфи та стереотипи
- •Тема 8 . Політичне лідерство.
- •1. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •2. Лідерство умови ,за яких можлива поява справжнього лидерства.
- •3. . Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •4. .Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності лідера в сучасній Україні
- •5. Основні риси сучасного політика .
- •6. Сутність і типологія політичних лідерів.
- •7. Розрызнить поняття вождь вожак и лидер
- •8. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •Тема 9.
- •1. Політична свідомість..
- •4. Місце і роль консерватизму та неоконсерватизму в пол. Житті
- •5. Лібералізм та неолібералізм як пол. Течі сучасності
- •7. Концепція екологічного соціалізму
- •8. Фашизм та неофашизм
- •11.Ідеалогія:анархизм
- •1. Політичні погляди Платона і Аристотеля
- •12. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
- •2. Політичні погляди Макіавеллі. Макіавелізм як політична доктрина
- •3. Політичні погляди д. Локка
- •4. Політичні погляди п. Гобса
- •5. Політичні погляди ш. Монтескє. Політичні погляди ж. Ж. Руссо та Вольтера
- •6. Політичні погляди к. Маркса і ф. Енгельса
- •7. Політичні погляди м. Вебера
- •8. Михайло Драгоманов – представник українського лібералізму
- •9. Політичні погляди Михайла Грушевського
- •10. Фундаментальні політичні ідеї Нового часу.
- •11. Особливості політичної думки в Україні в 16-17 ст.
8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
Політологія - це комплексна наука, яка об"єднує декілька суспільних наук, таких як історія, філософія, соціологію, правознавство та психологія. Студ. - це найосвідченіша, найактивніша, наймобальніша, найсучасніша верства суспільства, які складуть зчасом провідну основу суспільно-політич. життя та розбудови молодої держави. Тому вивчення П буде сприяти зростанню свідомості і культурного рівня молоді, виховувати її моральність та стимулюватиму свідому пол та економ актавність, сприяти демократиза-цїї, сусп-ва, формувати кул-ний, економ-й та
9. Основні етапи розвитку політичної науки.
Політологія в її сучасному вигляді — це явище новітнього часу. Вона виникла на сучасному етапі людської цивілізації. Це сталося в період утвердження індустріального суспільства, коли разом з бурхливим розвитком наукового знання виникли нові нетрадиційні стосунки між людиною і навколишнім світом. Нові історичні умови життя породили великий попит на ідеї демократії, яка все більше стає формою організації суспільно-політичного життя. Демократична організація суспільства, проте, потребує проведення такої державної політики, яка б ґрунтувалася на наукових політичних знаннях, а не на соціальних утопіях. Відповіддю на цю історичну необхідність стала поява ліберальної демократії з її гострим попитом на політологічні знання. Ліберальна демократія створила сприятливі умови для розвитку суспільно-політичної думки і зокрема політології як науки.
Організаційне оформлення політології відбулося в країнах Заходу лише після Другої світової війни, бо ще до середини ХХ століття в гуманітарній науці розуміння політичної системи обмежувалося вченням про державу. У ті часи тільки право, насамперед державне й міжнародне, повністю домінувало в процесі вивчення політичних систем. І тільки після Другої світової війни з’явилися теоретичні праці, в яких предметом політики стало не тільки життя держав, а й діяльність політичних партій, суспільно-політичних рухів, громадських організацій та інших політичних інститутів. Саме тоді остаточно сформувалося поняття сучасної політології.
Політична наука стала настільки самостійною, що почала активно співпрацювати з іншими гуманітарними науками, не розчиняючись у них. Тоді ж оформлюються сучасні методології суспільних наук, чіткіше розмежовуються їхні предметні сфери, установлюється взаємодія політичної науки із суміжними галузями знань; у сфері політичної науки виникає система наукових шкіл і напрямків (дослідження свідомої та підсвідомої мотивації політики, політичної поведінки, психології вольових актів влади, аналіз зовнішньої політики, понять політичного реалізму і т. п.); відбувається, як і в інших соціальних науках, спеціалізація наукового знання (дослідження внутрішньої, зовнішньої політики, політичних систем, політичного лідерства, типології влади та ін.); завершується перехід від праці ізольованих груп та окремих учених до організації наукових установ, мережі навчальних закладів, що готують кадри спеціалістів, починається видавнича діяльність, з’являються спеціалізовані періодичні видання. Політична наука стає в розвинених країнах повноправною частиною науки як соціального інституту з численними та організованими кадрами дослідників і учнів; виникають міжнародні та національні організації політичної науки [3].
10.
Тема2