4 Бали :

1– тему не розкрито, якщо це тематична робота

( або завдання яке ставилось перед учнями не виконано )

2 – композиція малюнка має незначні відхилення ,

(мається на увазі, правильне розміщення на аркуші)

1 – техніка виконання не відповідає своїм вимогам.

1. 3. Педагогічний малюнок у системі підготовки вчителя образотворчого мистецтва. Вимоги до виконання педагогічного малюнка. Педагогічний малюнок Але все ж найкращим засобом наочного навчання є малюнок самого педагога на класній дошці, на аркуші паперу і на полях альбому самого учня. Перший вид - малюнок на класній дошці - є прекрасним методом наочного навчання. Він допомагає зрозуміти побачене, впливає на розумовий розвиток дитини, на правильність його суджень. Головне якість педагогічного малюнка - це лаконічність зображення, простота і ясність його. Учитель дає можливість дітям ясно зрозуміти і уявити сказане. Малюнки на класній дошці повинні передати саму головну думку вчителя, опускаючи все випадкове і другорядне. Другий вид - це замальовка вчителя на полях малюнка школяра. Такими замальовками ми користуємося в тому випадку, коли помилка в малюнку помічена в одного, двох учнів і немає сенсу відволікати увагу всього класу. Третій вид - виправлення помилок в малюнку учня рукою вчителя. Особиста поправка малюнка учня викладачем має велике освітнє значення. Учень бачить, як можна виправити саме його малюнок. Спостерігаючи, як викладач працює в його альбомі, учень вбирає всі деталі цього процесу, і потім вже сам намагається робити так, як сказав педагог. Велике освітнє і виховне значення має демонстрація малюнків видатних художників. Учень, розглядаючи малюнок, зроблений рукою великого майстра, бачить, який виразності можна домогтися, малюючи звичайним олівцем. Хоча цей малюнок не буде зразком, якого може досягти учень, але саме ознайомлення з високою професійною майстерністю зіграє велику роль. Призначення і особливості педагогічного малюнка Образотворчу діяльність вчителя, пов'язану з ілюструванням навчального матеріалу, що доповнює усне пояснення і здійснюється безпосередньо в ході уроку, прийнято називати педагогічним малюванням. Основне завдання педагога - найбільш повно, дохідливо донести навчальний матеріал до слухачів. Це висуває до малюнка ряд основних вимог. Перш за все, малюнок на дошці повинен бути достатньо великого розміру, щоб всі, хто сидить у класі добре бачили його, він повинен бути також гранично простим, ясним, лаконічним, так як викладачеві необхідно виділити головне в зображеному і звернути на нього увагу учнів. Треба мати на увазі, що здебільшого малюнки на дошці робляться для того, щоб дати учням правильне напрямок для самостійного вирішення завдання побудови об'ємних виразів, тому довго малювати, затримуючи увагу дітей роботою на дошці, не слід. Перед початком роботи вчитель пояснює завдання, супроводжуючи бесіду малюванням на дошці. При цьому не можна, захоплюючись зображенням, забувати про пояснення. У дошки вчителю необхідно стояти обличчям до класу, перериваючи малювання зверненням до учнів. У процесі роботи необхідно відходити від дошки на деяку відстань, з тим, щоб перевірити зображене, тому що лінії можуть бути нерівними. Проміжки часу слід заповнювати поясненням, розповіддю про завдання

наступного етапу роботи і т.д.

Образотворчі засоби педагогічного малюнка

Матеріали, застосовувані в педагогічному малюванні. У навчальних приміщеннях наших шкіл, технікумів, інститутів завжди є класні дошки, чорного, коричневого, темно-зеленого кольору, на яких чітко виділяються написи або малюнки крейдою. Для малювання на дошці застосовують білі і кольорові крейди, які повинні бути відносно м'якими, щоб малюнок був чітким і ясним. Часто вчитель малює на папері вугіллям і пастеллю. Для цього треба мати планшет з наклеєною на нього папером. Його можна виготовити з різних матеріалів: на підрамник натягнути біле полотно або зміцнити фанеру, щільний картон, деревностружкову плиту. Необхідно мати пристосування, за допомогою яких можна прикріплювати планшет до стіни або дошці і швидко його знімати. Розмір планшети повинен бути таким, щоб на ньому можна було виконувати малюнки великого формату. Для малювання на планшеті вживають деревне вугілля. Він добре лягає на поверхню паперу, картону або полотна і легко знімається з нього. Ночівля в чому має схожість з кольоровою крейдою. Це в основному, спресовані у вигляді паличок порошки пігментів.

Основні завдання педагогічного малювання У практиці вчителя образотворчого мистецтва і початкової, і середньої школи часто використовується такий традиційний для школи вид графічної діяльності, як малюнок крейдою на класній дошці. Це пояснюється передусім доступністю і економністю даного матеріалу. Класна дошка і крейда є в будь-якій школі, з їх допомогою вчитель може швидко проілюструвати своє пояснення. Крейдове зображення легко стерти, змінити його частину, доповнити іншими елементами. Це необхідно в тих випадках, коли треба розкрити перед учнями процес роботи в динаміці, показати можливість збагачення малюнка деталями або принципи виправлення помилок. Використовують крейду головним чином для створення лаконічних лінійно-контурних нарисів на класній дошці. За необхідності можна виконати і відносно деталізований малюнок крейдою з узагальненою характеристикою тональних відносин і об'ємної форми предметів. У таких випадках доцільно в тіньових місцях малюнка залишати чисту темну поверхню дошки, а світла трактувати за допомогою крейдяних штрихів різної товщини і з різною силою натиску на крейду, домагаючись потрібного співвідношення світла і тіні [10, 25]. Непотрібно затрачати час на складні малюнки, що виконуються крейдою або в комбінації його з іншими матеріалами, якщо вони вимагають значної витрати часу для свого здійснення. Ефект, що досягається такими малюнками, може бути забезпечений за коротший відрізок часу швидкими, лаконічними начерками, зробленими вугіллям, сангіною, пастеллю, аквареллю, гуашшю, кольоровою крейдою на великих листах білого або сірого паперу (рис. 1). Слід відмітити, що малюнки крейдою мають менші образотворчі можливості, аніж начерки, зроблені за допомогою інших матеріалів, широко вживаних в творчій практиці художників. Наприклад, навіть спрощена передача світлотіньових відношень в крейдяному малюнку досить важка внаслідок негативності зображення. Крім того, такий малюнок досить умовний (білі контури предметів на темному фоні) і лише віддалено нагадує звичні зорові сприйняття. Проте добре підготовлені, умілі художники-педагоги спроможні виконати переконливі, виразні малюнки крейдою на класній дошці. Впровадження в практику роботи вчителів образотворчого мистецтва матеріалів, зручних для виконання педагогічних малюнків, звужує область застосування крейди, але не виключає її повністю з арсеналу художника-педагога [4, 68]. Вчені підкреслюють важливість і необхідність дотримання методичної послідовності виконання педагогічних малюнків. За діями вчителя пильно спостерігають школярі. Не можна працювати безсистемно, не зважаючи на прийняті в методиці принципи послідовного виконання малюнків: від загального — до часткового, від головного — до другорядного. Пояснювальне, показове малювання, що проводиться вчителем, активно впливає на школярів, і виконувати таке малювання слід відповідально, враховуючи, що весь процес роботи над малюнком, кожний його етап є педагогічною дією [8, 19]. Можна відмітити своєрідну динамічність педагогічних малюнків, яка полягає в тому, що протягом дуже нетривалого часу вчитель поступово створює малюнок в присутності учнів, які бачать весь процес малювання в динаміці: від перших штрихів до останніх. При виконанні педагогічних малюнків необхідно враховувати вік дітей, рівень їх розвитку, інтереси, можливості. Справа тут не тільки в змісті завдань, передбачених програмою для того або іншого року навчання. Важливо й те, щоб малюнки вчителя по кількості і складності закладеної в них учбової інформації, за своїми образотворчими якостями, по своїй цільовій орієнтації були різними для кожної вікової групи учнів. Наприклад, в малюнках, призначених для школярів молодших класів, міра спрощення зображення може бути дещо більшою, ніж в малюнках, розрахованих для демонстрації старшим учням. Відповідно у кожній віковій групі може змінюватися співвідношення захоплюючого початку і раціонально-логічного матеріалу в малюнках вчителів [22, 57]. Не завжди зміст педагогічних малюнків, що залежить передусім від теми уроку й навчального матеріалу, що ілюструється, може мати яскраво виражену образну характеристику або супутнє гумористичне трактування зображення. У тих випадках, коли змістом пояснювальних малюнків є матеріал методичного характеру (наприклад, демонстрація послідовності створення зображення або методів побудови об'ємної форми якого-небудь предмета), принцип подачі учбового матеріалу буде відбуватися з переважанням логічних елементів над емоційними. Вчитель образотворчого мистецтва повинен володіти підвищеним педагогічним тактом, гострим чуттям художника, щоб не перевантажити своє пояснення, образотворчий показ навчального матеріалу зайвою геометризацією, щоб не перетворити процес навчання, цікаві заняття малюванням в нагромадження методичних схем. Малюнок вчителя — авторитетне свідчення правильності тих методичних положень, які висловлює вчитель під час усних пояснень. Такий малюнок переконує школярів в користі і доцільності навчання, в необхідності оволодіти образотворчою діяльністю. Педагогічне малювання, уміло і цікаво виконане вчителем, підіймає його авторитет [6, 112]. Вчителя образотворчого мистецтва не мають права малювати слабко, невпевнено, байдуже, професійно безграмотно. Своєю діяльністю, педагогічними і життєвими принципами, методами навчання, професійною майстерністю художник-педагог бере участь в формуванні особистостей. І якщо він виявить поганий художній смак, слабкі професійні уміння, це зменшить його авторитет в очах учнях, знизить інтерес до предмета. Якщо учні отримають неправильне уявлення про те, що добре і погано в мистецтві, в роботі художника, якщо вони засвоять неправильні методи виконання малюнків, спостерігаючи за ходом роботи вчителя, якщо вони почують невірні думки свого наставника, то це в більшості випадків відкладається в пам'яті, в підсвідомості учнів і згодом може спричинити несмак, байдужість, може послужити причиною ряду помилок в роботах і думках дітей

4/14. Вчитель – організатор навчально-виховного процесу з образотворчого мистецтва.

Праця вчителя дивна й загадкова за своєю соціально-психологічною сутністю. Впродовж усієї своєї професійної діяльності вчитель виступає передусім як своєрідний транслятор знань. Проходять роки й колишні учні рідко пригадують зміст того, про що йшлося на конкретному уроці. Проте в їхньому розумі й серці на довгі роки залишається духовний скарб, який не можна виміряти. Це дивне явище спробувала описати вірменська письменниця Маріетта Шагінян: "Учитель на все життя запам'ятовується людям як особистість, як характер, як індивідуальність, як ті "Іван Казимировий" чи "Ніна Вікторівна", які не повторні, єдині в долі даної людини. Мені здається, сила дії уроку, його запам'ятовуваність, а головне — органічна сплетеність чогось пізнаного розумом з чимось таким, що увійшло у волю і совість, тобто ідеал поєднання навчання з вихованням — цілком залежить не від якихось теоретичних хитромудрощів учених педологів і методистів, а саме від особи самого вчителя, від його персональної чарівливості, від оригінальності його характеру, від виразності й небанальності його поведінки в класі".

В умовах становлення української державності, відродження національної духовності, формування національної гідності громадян роль учителя в суспільстві зростає. Учитель як уповноважений суспільства нарівні з батьками несе відповідальність за соціальну зрілість молодих людей. Від учителя-вихователя залежить розв'язання ще одного важливого завдання: забезпечення сприятливих умов для створення найбільшого багатства суспільства— інтелектуальних можливостей кожної людини зокрема і людської спільноти загалом.

Учитель у системі своєї професійної діяльності має виконувати певні функції. Функція (від лат. fynktio — виконання, звершення) — діяльність, робота, обов'язок; призначення; стандартизована, соціальна дія, регульована визначеними нормами і контрольована соціальними інститутами; робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось.

Функції вчителя зумовлюються потребами суспільно-економічного розвитку суспільства, а також особливостями розвитку загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. У ході своєї професійної діяльності педагог здійснює такі основні функції:

1. Виховна: передбачає необхідність здійснення цілеспрямованого впливу на особистість з метою створення оптимальних умов для її всебічного гармонійного розвитку; акумулювання в особі вчителя загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей і передавання їх нащадкам. Ця функція пов'язана з вихованням людини в широкому розумінні. Вона займає провідне місце в складному процесі формування особистості.

2. Навчальна: полягає в роботі з учнями з метою оволодіння ними знаннями, вміннями й навичками з основ наук, забезпеченні умов для інтелектуального розвитку учнів, навчання їх методам самостійної пізнавальної діяльності.

3. Організаторська: полягає в необхідності організації дитячих колективів, цілеспрямованого керівництва різними видами дитячої діяльності безпосередньо в навчально-виховних закладах і поза їх межами. Вчитель — центральна постать, організатор навчально-виховного процесу.

4. Оберігаюча: вчитель є хранителем загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей, він оберігає їх від руйнівних впливів деструктивних сил, турбується про здоров'я вихованців, формує в них соціально-психологічний імунітет проти аморальних, аномальних проявів у соціальному середовищі.

5. Інформаційна: передбачає поширення педагогічних знань серед батьків, працівників соціальної і виробничої сфер. Питаннями виховання в широкому розумінні слова мають займатися, по суті, всі дорослі громадяни. Та всі вони відчувають певні труднощі в такій неспецифічній для них діяльності через брак спеціальних знань з психології й педагогіки. К.Д. Ушинський указував на специфічність діяльності людей у педагогічній сфері: "Мистецтво виховання має ту особливість, що майже всім воно здається справою знайомою й зрозумілою, а декому навіть справою легкою — і тим зрозумілішим і легшим здається воно, чим менше людина з ним обізнана, теоретично чи практично. Майже всі визнають, що виховання вимагає терпіння; дехто вважає, що для цього потрібні вроджена здібність і вміння, тобто навичка; але дуже мало хто прийшов до переконання, що, крім терпіння, вродженої здібності й навички, потрібні ще й спеціальні знання.."