26.У чому полягають натурфілософські погляди Левкіпа?

Левкіп (близько 500 – 440 р.р. до н. е.) з Мілета чи Абдер.Філософія Левкіппа вперше поєднує поняття «буття» з поняттям «першоелемент» у понятті про атом — неподільну частинку, яка рухається в порожнечі.Його учень Демокрит розвиває атомістичне вчення. «Лише в уяві існує колір, солодке, гірке. Насправді ж існують лише атоми і порожнеча».Дійсність поіляється на нескінченну множину атомів (неподільні елементи), однакових за своєю структурою, але відмінних за формою, вагою, і нескінченну порожнечу як реальну умову руху атомів.

27. У чому полягають натурфілософські погляди Демокрита?

Демокрит  (приблизно 460—370 pоки до н. е.) з Абдер (Фракія).Ідея неподільних атомів, які можуть бути різної конфігурації: гачкоподібні, якореподібні, кутасті, вигнуті тощо.

28. У чому суть атомістичного вчення Демокрита?

Демокрит  (приблизно 460—370 pоки до н. е.) з Абдер (Фракія).Атоми неподільні, але мають різні форми. Атоми рухаються і утворюють найрізноманітніші з'єднання, які сприймаються людьми як різні речі, процеси, що виникають і зникають. Але це розмаїття удаване: немає різних речей, процесів, є лише різні з'єднання одних і тих самих атомів.

Фізичні атоми неподільні, але подумки в них можна виділити певні частини – точки, які не мають ваги і які не можна від атомів відторгнути. Це – уявна частина атома – „амера” (та, що не має частин). Згідно з деякими свідченнями (серед них є опис так званої „площі Демокрита” у Джордано Бруно), у найдрібнішому атомі було 7 амер: верхня, нижня, ліва і права, передня і задня, серединна.

28. Назвіть стихії якостей Аристотеля. Чим вони відрізняються від першооснов?

Аристотель (384-322 р.р. до н. е.) зі Стагіри.Основою світу є якийсь матеріальний субстрат, першоматерія, наділена двома парами протилежних, взаємовиключних властивостей, «первинних якостей»: тепле і холодне; сухе і вологе. Комбінація цих властивостей (при виключенні випадків одночасного сполучення двох протилежних властивостей, наприклад, теплого з холодним) дає чотири основні стихії, або елементи: вогонь (тепле і сухе), повітря (тепле і вологе), воду (холодне і вологе), землю ( холодне і сухе). Ці елементи здатні до взаємоперетворення і взаємопереходів. Таким чином, Аристотель увів у філософію принцип розвитку. 

28. Яке походження терміну «елемент»?

Термін «елемент» (лат. elementum) використовувався ще за античних часів (Цицерон Горацій) як частина чогось. В древності був поширений вислів: «Як слова складаються з букв, так тіла – з елементів.» Звідси й вірогідне походження терміну за назвами латинських літер:  l, m, n, t («el» — «em» — «en» — «tum»).

28. Суть та інтерпретація п’ятого елемента Аристотеля.

 П'ятий елемент - божественний ефір, з якого нібито складаються небо і зірки. Ця теорія «п'ятого елементу», згодом названого по-латині quinta essentia квінтесенція, п'ята сутність), розділяла природу на дві різні сфери-земну і небесну.

28. В чому суть уявлення древніх греків про природу речовини?

Уявлення древніх греків про природу речовини засновуються на різних варіаціях теорії першооснов. Спочатку виділялась одна першооснова (вода – Фалес Мілетський, повітря – Анаксимен тощо). Емпедокл об’єднав їх у теорії 4 початків світобудови.  Всі матеріальні об'єкти утворяться при з'єднанні вічних і незмінних елементів-стихій: води, повітря, землі і вогню під дією космічних сил любові (тяжіння) і ненависті (відштовхування). Розвивали вчення Емпедокла Платон, Аристотель. За Аристотелем, елементи-стихії – це не матеріальні субстанції, а носії певних якостей: тепла, холоду, сухості і вогкості. Цей погляд трансформувався в ідею чотирьох «соків» Галена (129 200 н. е.).

Розглядалось й питання про подільність матерії. Атомістами були Левкіп, його учень Демокрит та Епікур. Згідно з їх вченням, існують тільки пустота і атоми — неподільні матеріальні елементи, вічні, незруйновані, непроникні, що розрізнюються формою, положенням в просторі і величиною; з їх «вихору» утворяться всі тіла.