- •Походження терміна «хімія».
- •Назвіть предмет и задачі історії хімії
- •Назвіть основні етапи та періоди розвитку хімії.
- •Особливості сучасного етапу розвитку хімії.
- •До лекції 2:
- •Назвіть неорганічні барвники стародавнього світу та джерела їх отримання.
- •Вкажіть області використання та спосіб одержання міді у стародавньому світі.
- •Вкажіть області використання та спосіб одержання бронзи у стародавньому світі.
- •Вкажіть області використання та спосіб одержання ртуті у стародавньому світі.
- •Вкажіть загальні риси догрецьких натурфілософських уявлень про устрій світу.
- •26.У чому полягають натурфілософські погляди Левкіпа?
- •27. У чому полягають натурфілософські погляди Демокрита?
- •У чому суть атомістичного вчення Демокрита?
- •Назвіть стихії якостей Аристотеля. Чим вони відрізняються від першооснов?
- •Яке походження терміну «елемент»?
- •Суть та інтерпретація п’ятого елемента Аристотеля.
- •В чому суть уявлення древніх греків про природу речовини?
- •Назвіть основні хімічні ремесла у древньому Римі.
- •У яких першоджерелах охарактеризовано хімію древнього Риму?
- •Назвіть осн. Етапи середньовічної хімії
- •42. Охарактеризуйте алхімію арабсько-мусульманського світу 7-12 ст.
- •Охарактеризуйте середньовічну європейську алхімію хi-хvii ст.
- •61. Основні експериментальні роботи Яна Ван Гельмонта.
- •62.Ван Гельмонт про ферменти в живих організмах.
- •63. Парацельс і сучасна фармацевтична хімія.
- •64. Провідні вчені ятрохімічного розвитку хімії.
- •65. Період, географія та характер діяльності: Ваночо Бірінгучо
- •68. Період, географія та характер діяльності: Іоганн Глаубер.
- •69. Період, географія та характер діяльності: Парцельс.
- •70. Період, географія та характер діяльності: Ян Ван Гельмонт.
- •71. Період, географія та характер діяльності: Андреас Лібавій.
- •74. Історія відкриття елементів: миш’як.
- •75. Історія відкриття елементів: вісмут.
- •76. Історія відкриття елементів: фосфор.
- •77.Основні відкриття XVII ст. В галузі природничих наук.
- •79. Cуть новаторських поглядів Френсіса Бекона на науку.
- •87. Позитивна та негативна роль теорії флогістону в історії хімії.
- •123. Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Цирконій.
- •Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Стронцій.
- •128. Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Хром.
- •127. Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Берилій.
- •Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Титан.
- •122.Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Уран.
- •125.Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Ітрій.
122.Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Уран.
Серед руд і мінералів гірники знайшли важкий мінерал, так звану смоляну обманку. Першим дослідженням смоляної обманки зайнявся в 1789 р. німецький хімік-аналітик Клапрот. Він відновлював окисли вугіллям і лляною олією, але у всіх випадках при нагріванні суміші утворювався чорний порошок. Тільки в результаті вторинної обробки цього порошку (нагрівання в суміші з бурою і вугіллям) вийшла спечена маса з вкрапленнями у неї маленькими зернами металу. Клапрот назвав новий метал ураном (Uranium) в ознаменування того, що дослідження цього металу майже збіглося у часі з відкриттям планети Уран (1781). Чистий металевий уранотримав вперше Пеліго в 1840 р.
125.Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Ітрій.
У 1794 фінський хімік Юхан (Йоганн) Гадолін (1760-1852) виділив з мінералу іттербіта оксид елемента, який він назвав ітрієм. У 1843 К. Г. Мосандер довів, що цей оксид насправді є сумішшю оксидів ітрію, ербію і тербія і виділив з цієї суміші Y2O3. Металевий ітрій, що містить домішки ербію, тербія та інших лантаноїдів, був отриманий вперше в 1828 Ф. Велером.
Період, географія,…: Ніколя Леблан.
Никола Леблан (6 декабря 1742, Ивуа-ле-Пре, департамент Шер, — 16 января 1806, Сен-Дени) — французский химик-технолог. Разработал в 1787—89 первый промышленный способ получения соды из поваренной соли.
Період, географія,….: Луї Воклен.
Луи Никола Воклен (16 мая 1763, Сент-Андре-д’Эберто, Нормандия — 14 ноября 1829, там же) — французский химик. С 1791 член Парижской Академии наук. В 1797 открыл в сибирской красной свинцовой руде новый элемент хром и в 1798 получил его в свободном состоянии. В 1798 обнаружил в минерале берилле окись неизвестного ранее металла — бериллия. Много занимался исследованием веществ растительного и животного происхождения, из которых выделил ряд химических соединений.
Період, географія…: Антуан Фуркруа
Антуа́н Франсуа́ де Фуркруа́ (15 июня 1755, Париж — 16 декабря 1809, там же) — французский химик и политический деятель, член Парижской АН (1785), иностранный почетный член Петербургской АН (1802). Основные работы посвящены систематизации и классификации органических соединений. В 1799 совместно с Вокленом выяснил химическую природу мочевины. Участвовал (совместно с А. Лавуазье и др.) в разработке новой рациональной химической номенклатуры. Содействовал распространению антифлогистической теории в химии. Первым наблюдал (1800) тепловое действие эл. тока, включив в гальваническую цепь плохо проводящую проволоку. Широко известен как автор учебников и монографий по химии.
Період, географія,….: Клод Бертоле.
Клод Луи Бертолле ( 9 декабря 1748, Таллуар (Савойя) — 6 ноября 1822, Аркёй) — французский химик. Основные исследования Бертолле относятся к неорганической химии, химии растворов и сплавов. Он установил состав аммиака (1785),болотного газа (1786), синильной кислоты(1786), сероводорода (1788). Открыл соли хлорноватистой и хлорноватой кислот (1786), в частности, хлорат калия («бертолетова соль»); открыл (1788) нитрид серебра («бертолетово гремучее серебро»). В 1787 Б описал метод окислительно-восстановительного титрования. Занимался также прикладной химией (например, крашением ткани); первым применил хлор для отбеливания бумаги и тканей.
Как все современники, Бертолле начинал научную деятельность, опираясь на теорию флогистона; после 1785 перешёл на позиции кислородной теории. В 1786—1787 он вместе с Лавуазье, Морво, Фуркруа разработал новую химическую оменклатуру и классификацию тел.
Період, географія…..: Гітон де Морво.
Луи Бернар Гитон де Морво (4 января 1737, Дижон Бургундия— 2 января 1816, Париж) — французский химик и политический деятель. Сторонник теории флогистона. В конце 1770-х гг. занялся разработкой новой химической номенклатуры. В основу своей номенклатуры, опубликованной в 1782 в «Journal de Physique», он положил флогистонную теорию Г. Шталя. Однако вскоре Гитон де Морво отказался от теории флогистона, поддержав кислородную теорию Лавуазье. В 1787 Морво,Лавуазье, Бертолле и Фуркруа разработали новую рациональную химическую номенклатуру, основой которой явилась система химических названий, предложенная Гитоном де Морво в 1782.Экспериментальные исследования Морво относятся к прикладной химии и химической технологии. Ввёл во Франции выплавку чугуна на коксе (1771), предложил новый способ дезинфекции — окуривание хлором (1773), организовал производство селитры в Дижоне (1778-80), исследовал возможность замены ядовитых свинцовых белил оксидом цинка(1782).
Назвіть основних соратників та однодумців Антуана Лавуазьє.
Антуа́н Франсуа́ де Фуркруа́, Клод Луи Бертолле, Луи Бернар Гитон де Морво .
Автор і суть кисневої теорії горіння.
А.Л. Лавуазьє. в 1775-1776р.р. сформулював основи кисневої теорії горіння: горіння відбувається з виділенням тепла і світла; горіння можливе лише в присутності одного з компонентів повітря; цей компонент забезпечує дихання людини.
Основи хімічної номенклатури Антуана Лавуазьє.
Основой его классификации химических веществ вместе с понятием о простых телах, служили понятия «окись», «кислота» и «соль». Окись - соединение металла с кислородом; кислота — соединение неметаллического тела (например, угля, серы, фосфора) с кислородом. Органические кислоты — уксусную, щавелевую, винную и др. — Лавуазье рассматривал как соединения с кислородом различных «радикалов». Соль образуется соединением кислоты с основанием. Эта классификация, как показали скоро дальнейшие исследования, была узка и потому неправильна: некоторые кислоты, как, например, синильная кислота, сероводород, и отвечающие им соли, не подходили под эти определения; кислоту соляную Лавуазье считал соединением кислорода с неизвестным еще радикалом, а хлор рассматривал как соединение кислорода с соляной кислотой. Тем не менее, это была первая классификация, давшая возможность с большой простотой обозреть целые ряды известных в то время в химии тел. Она дала Лавуазье возможность предугадать сложный состав таких тел как известь, барит, едкие щелочи, борная кислота и др., считавшихся до него телами элементарными.
Класифікації елементів Антуана Лавуазьє.Перший класс: світло, тепло. Другий: набір неметалів,що при спалюванні дають кислоти. 3-й класс – метали, що при спалюванні дають кислоти, їх 17; 4-й класс - "землі": кремнезем,глинозем, BaO, CaO і магнезія(сполуки, які не можна булот розкласти); 5-й складається з трьох лугів: potassium, sodium, ammonium
