Паливно-енергетичний баланс промислового підприємтсва

Баланс призначений для розв’язання таких задач:

– планування енергозбереження підприємства і його підрозділів;

– оцінка фактичного стану енерговикористання на підприємстві, виявлення причин втрат енергоресурсів і енергоносіїв;

– виявлення і оцінка резервів економії палива і енергії і розробка заходів, які направлені на зниження втрат енергоресурсів;

– покращення режимів роботи технологічного і енергетичного обладнання;

– визначення раціональних розмірів енергоспоживання в виробничих процесах і установках;

– удосконалення методики нормування і розробки норм витрати палива і енергії на виробництво продукції;

– визначення вимог до організації і удосконалення системи обліку і контролю витрати енергоресурсів і енергоносіїв;

– одержання вихідної інформації для створення нового обладнання і удосконалення технологічних процесів з метою економії енергетичних витрат, оптимального використання первинних і вторинних енергоресурсів.

Види і призначення енергетичних балансів

В залежності від призначення на промисловому підприємстві застосовуються різні види енергетичних балансів, які характеризуються такими признаками:

– часом розробки (звітні, планові, перспективні і прогнозні енергобаланси);

– стадією енергетичного потоку (виробництво, перетворення, розподілення, кінцеве використання енергоресурсів);

– об’єктом розробки (підприємство, цех, ділянка, агрегат, установка тощо);

– цільовим призначенням (основне і допоміжні технологічні процеси, в тому числі різні види процесів: силові, високотемпературні, середньотемпературні і низькотемпературні; санітарно-технічні потреби – опалення, вентиляція, кондиціонування повітря, освітлення; комунально-побутові потреби);

– видами і параметрами споживчих енергоресурсів і енергоносіїв (паливо, теплота, електрична енергія, холод, стисле повітря, газ під тиском, вода) і видами використовуємої енергії (механічна, теплова, хімічна тощо);

– способом розробки ( експериментальний, дослідний, розрахунковий, дослідно-розрахунковий);

– якісними признаками, які характеризують рівень енерговикористання (нормалізований, раціональний, оптимальний енергобаланси);

– формою складання (синтетичний і аналітичний енергобаланси).

Різні види енергетичних балансів повинні розроблятися на промисловому підприємстві в певній послідовності і взаємозв’язку.

В якості основного документу, який регламентує роботу енергогосподарства підприємства, складається енергетичний паспорт по видам споживчої енергії, по об’єктам енергоспоживання з розбивкою за цільовим призначенням і по стадіям енергетичного потоку.

Після закінчення звітного періоду (квартал, рік) складається звітний (фактичний) синтетичний енергобаланс.

За даними енергетичного енергобалансу складається фактичний аналітичний енергобаланс (розділ загальної витрати енергоносіїв на корисну витрату і втрату енергії).

На основі приведеного аналізу фактичного енергобалансу розробляється перспективний енергобаланс.

При складанні часткових енергетичних балансів (за видами енергоносіїв) ГДж, кВт-год і т.у.п.

При складанні зведеного енергетичного балансу (за сумарним енергоспоживанням) енергоресурси, енергоносії в т.у.п.

Первинна інформація по розробці і аналізу енергетичних балансів промислових підприємств складається із розділів:

– загальні відомості про підприємство;

– звітний енергетичний баланс підприємства;

– технічні і енергетичні характеристики енерговикористовуючого обладнання;

– техніко-економічні характеристики енергоносіїв.

Технічні і енергетичні характеристики обладнання повинні відображати:

– матеріальні потоки (матеріальний баланс);

– витрати і параметри сировини, палива, енергії, кількість відходів;

– конструктивні особливості установки (габарити, ізоляція, наявність установок по утилізації вторинних енергоресурсів, КВП і автоматика);

– рівень експлуатації (періодичність використання, термін знаходження в гарячому резерві тощо).

Фактичні технічні і енергетичні характеристики повинні бути співставлені з проектними або кращими за даним типом обладнання показниками (еталонами), які відповідають раціональній експлуатації обладнання і рівню енерговикористання.

Можливі відхилення повинні бути проаналізовані. На їх основі повинен бути складений план заходів по економії палива і енергії і проведена оцінка можливого економічного ефекту.

Техніко-економічні характеристики енергоносіїв служать для виявлення причин зниження ефективності енерговикористання в результаті відхилення параметрів енергоносіїв від допустимого (проектного, еталонного) рівня, а також як вихідна інформація при розробці оптимальних енергетичних балансів підприємств. Ці характеристики включають:

– вартість енергоносіїв;

– параметри енергоносіїв: для електроенергії – напруга, частота, значення cos (фактичне); для теплоти – тиск, температуру енергоносія, поверненя конденсату; для палива – нижню теплоту спалювання, зольність вологість, сірчаність (фактичні);

– графік добового і річного споживання енергоносіїв (для літнього і зимового періодів).

Енергоносії власні, зі сторони ТО враховувати окремо.

Аналіз енергетичних балансів проводиться з метою якісної і кількісної оцінки стану енергетичного господарства і енерговикористання в таких напрямках:

– дослідження структури надходження і споживання енергоресурсів і енергоносіїв на підприємстві;

– визначення показників ефективності енерговикористання;

– розрахунку узагальнених показників стану енергетичного господарства підприємства;

– одержання вихідної інформації для постановки і рішення в подальшому задач оптимізації структури енергетичного балансу підприємства.

Аналіз структури приходної і витратної частин енергетичного балансу дозволяє встановити специфіку енергоспоживання на підприємстві; виявити різницю в рівнях енергоспоживання і ефективності енерговикористання в порівнянні з іншими підприємствами і намітити шляхи зміни структури енергетичного балансу.

Стан в окремих елементах і на підприємстві в цілому.