4. Вимоги пожежної безпеки до приготування і зберігання вітамінного трав’яного борошна.

Питання та їх зміст.

1. Основні світлотехнічні величини.

Сила світла (J) - просторова густина світлово­го потоку, тобто густина випромінювання в межах тілесного кута в даному на­прямку. Одиницею сили світла є кандела (кд).

Кандела це сила світла в заданому напрямку джерела, що випускає монохроматичне випро-мінювання частотою 540 ^х 10¹² Гц, енергетична сила світла якого в цьому напрямку стано-вить 1/683 Вт/ср.

Світловий потік (F) - потужність світлового випромінювання, одиницею яко­го є люмен (лм).

Люмен це світловий потік, що випромінюється точковим джерелом при силі світла 1 кд і тілесному куті 1 ер (стерадіантілесний просторовий кут з вер­хівкою в центрі сфери, що вирі-зає на поверхні цієї сфери площу, яка дорівнює площі квадрата зі стороною, рівною радіусу сфери).

Освітленість (Е) - поверхнева густина світлового потоку; визначається за формулою:

Е = F/S (лк)

Де:

S - площа поверхні, що освітлюється, м².

Одиниця освітленості - люкс (лк).

Люкс - освітленість поверхні площею 1 м² при падаючому на неї світловому по­тоці 1 лм.

Яскравість (В) - сила світла, що виходить з одиниці площі поверхні у визна­ченому напрямку:

В = J/S ^X cos (кд/м²)

Де:

 - кут відхилення променя від нормалі до цієї поверхні.

Одиниця яскравос­ті - яскравість поверхні, що світиться, площею 1 м² при силі світла 1 кд. (кд/м²)

Згідно СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования» освітлення нормується як природне, поєднане і штучне освітлення.

2. Природне освітлення.

Система природного освітлення. Природне освітлення – освітлення приміщень світ-лом неба, прямим або відображеним, проникаючим через світлові отвори в зовнішніх за-хищаючих конструкціях.

Природне освітлення може бути:

1. Боковим (одно- та двостороннім). Бокове природне освітлення, це природне світлення приміщення через світлові отвори в зовнішніх стінах;

2. Верхнім. Верхнє природне освітлення це природне освітлення приміщення через ліхтарі, світлові отвори в покритті, а також через отвори в стінах в місцях перепаду висот будівлі;

3. Комбінованим (верхнє разом з боковим). Комбіноване природне освітлення це поєдна-ння верхнього і бічного природного освітлення.

Нормування природного освітлення. Як було зазначено виш природне освітлення нор-мується згідно СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектиро-вания». Цих норм необхідно дотримуватися при проектуванні освітлення приміщень будин-ків, що знову споруджуються і реконструюються, і споруджень різного призначення, робо-чих місць поза будинками, площадок промислових і сільськогосподарських підприємств.

Нормування освітленості на робочих місцях здійснюється з урахуванням ха­рактеру зоро-вої роботи, що визначається величиною найменшого об'єкта роз­різнення, контрастом об'єкту розрізнення з фоном (великий, середній, малий) і характеристикою фону (темний, середній, світлий).

У залежності від величини найменшого об'єкта розрізнення всі зорові роботи поділяються на VIII розрядів зоровій праці, (таблиця №1, СНиП II. 4. 79.):

Перший розряд – щонайвищій точності.

Другий розряд – дуже високій точності.

Третій розряд – високій точності.

Четвертий розряд – середній точності.

П’ятий розряд – малій точності.

Шостий розряд – груба (дуже мала точні­сть).

Сьомий розряд – робота з матеріалами та виробами що світяться у га­рячих це-хах.

Восьмий розряд – зальне спостереження за ходом виробничого процесу:

• постійне;

• періодичне при постійному перебуванні людей в приміщенні;

• періодичне при періодичному перебуванні людей в приміщенні.

При нормуванні освітленості, що створюється природним або поєднаним освітленням, враховується тільки розряд зорової роботи, тобто величина наймен­шого об'єкта розрізнення, та приймаються згідно таблиці №1 СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное ос-вещение. Нормы проектирования». Розряд зорової роботи встановлюють при розташуванні об'єк­та роз-різнення від очей працюючого на відстані не більше 0,5 м. При збільшенні цієї відстані розряд зорової роботи варто встановлювати з урахуванням кутових розмірів об'єкта розрізнення, виз-начення яких проводиться шляхом ділення ве­личини об'єкта розрізнення на відстань його від очей працюючого.

Приклад. Об'єкт розрізнення відноситься до II розряду зорових робіт, тому що його вели-чина дорівнює 0,2 мм, але деталь, що оброблюється, знаходиться на відстані 1 м від очей пра-цюючого.

Тоді 0,2 :1000 = 0,0002 чи 0,2 х 10 ^-3, що за таблицею №1 СНиП II. 4.79. варто віднести до першого розряду робіт.

При односторонньому боковому освіт­ленні нормується мінімальне значення коефіцієнту природної освітленості (КПО (е_мін)) у точці, розташованій на відста­ні 1 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів.

При двосторонньому боковому освітленні е_мін нормується в точці посередині приміщення. При цьому враховується світловий клімат України (IV і V пояси світлового клімату).

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) це відношення природної освітленості, створюваної в деякій точці заданої площини усередині приміщення світлом неба (безпосе-реднім або після віддзеркалень), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної ос-вітленості, створюваної світлом повністю відкритого небозводу; виражається у відсотках.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості (е) це відношення природної освіт-леності, створюваної в точці заданої площини, що розглядається, усередині приміщення світлом, що пройшло через незаповнений світловий отвір і витікаючим безпосередньо від рівномірно яскравого неба до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітлено-сті під відкритим повністю небозводом, при цьому участь прямого сонячного світла в створенні тієї і іншої освітленості виключається; виражається у відсотках.

Світловий клімат - сукупність умов природного освітлення в тій або іншій місцевості (освітленість і кількість освітлення на горизонтальній і різно орієнтованих по сторонах го-ризонту вертикальних поверхнях, створюваних розсіяним світлом неба і прямим світлом сонця, тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні; за період більше деся-ти років.

При верхньому і комбінованому природному освітленні (верхнє разом з бо­ковим) визнача-ється і нормується середнє значення КПО (е_сер) у точках, розта­шованих на перетині вертика-льної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні або підлоги, за формулою:

есер ₌ е1+е2+е3+еп _/ п

Де:

е₁ е₂ е_п - значення КПО в окремих точках приміщення, що знаходяться на рівних від-станях одна від одної;

п - кількість точок (не менше 5), в яких ви­значається КПО. Перша і остання точки при та-кому визначенні повинні знахо­дитися на відстані 1 м від поверхні стін чи перегородок.

Допускається розподіл приміщення на зони з бічним освітленням (зони, примикаючи до зовнішніх стін з вікнами) і зони з верхнім освітленням; нормування і розрахунок природ-ного освітлення в кожній зоні проводиться незалежно.

Проектні величини КПО зіставляються з вимогами СНиП ІІ. 4.79. Керую­чись цим доку-ментом, варто пам'ятати, що для приміщень з боковим освітленням нормується мінімальне, а з верхнім чи комбінованим - середнє значення КПО.

Розрахунок природного освітлення приміщень слід виконувати відповідно до додатку № 5., СНиП ІІ.4.79.

Значення КПО, що наводяться в СНиП ІІ.4.79., нормовані для будинків, роз­ташованих в III поясі світлового клімату колишнього СРСР (Московська, Мінська, Свердловська об-ласть,).

Для території на якої розташована Україна (ІV, V пояси) нормовані значення КПО слід визначати за формулою:

е_п^IV,V= е_п^{ІІІ х} т ^х С (%)

Де:

е_п^ІІІ - значення КПО з таблиці № 1, СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освеще-ние. Нормы проектирования»;

т – коефіцієнт світлового клімату, враховуючий особливості світлового клімату, (таб-лиця №4, СНиП ІІ.4.79.);

Таблиця №4, СНиП ІІ.4.79.

Значення коефіцієнта світлового клімату в залежності від пояс світлового клімату.

Пояс світлового клімату.	Коефіцієнт світлового клімату.
ІV	0,9
V	0,8

С - коефіцієнт сонячного клімату, (таблиця №5, СНиП ІІ.4.79.).

Коефіцієнт сонячного клімату це коефіцієнт, враховуючий додатковий світловий потік, проникаючий через світлові отвори в приміщення за рахунок прямого і відображеного від підстилаючої поверхні сонячного світла протягом року.

Отримані по формулі значення слід округляти до десятих часток.

Нерівномірність природного освітлення не нормується для приміщень з бічним освітле-нням; виробничих приміщень, в яких виконуються роботи VII і VIII розрядів при верх-ньому або при верхньому і бічному освітленні; допоміжних приміщень і приміщень сус-пільних будівель III і IV груп (п. 1.2 СНиП ІІ.4.79.).

Загальний підхід до проектування систем природного освітлення. Оцінка правильно-сті обраної в проекті освітленості проводиться шляхом зі­ставлення запроектованих розряду і під розряду робіт з вимогами СНиП II.4.79. При цьому, враховуючи розміри і колір об'єктів зо-рового розрізнення, фарбування робочих поверхонь, коефіцієнту відбиття фону, контрасту де-талі з фоном, слід брати до уваги також тривалість і безперервність напруженої зорової роботи, не­безпеку травматизму.

Проектне рішення природного освітлення виробничих приміщень повинне бути предста-влене в наступних матеріалах:

1. Генеральному плані підприємства.

2. Плані і розрізі всіх приміщень з нанесеними на них пристроями для природно­го освіт-лення (вікна, світло аераційні ліхтарі).

3. Пояснювальній записці.

4. Зведеній таблиці світлотехнічного розрахунку освітлення і кривих мінімальних значень КПО.

Ці проектні документи обов’язково забов`язані пройти санітарну експертизу. Основним завданням санітарної експертизи проекту природного освітлення приміщень є гігієнічна оцін-ка вирішення наступних питань:

1. Розрахунковий рі­вень освітленості.

2. Ступінь нерівномірності освітленості.

3. Спрямованість світлових потоків.

4. Заходи захисту від надлишкового теплового та світлового впливу пря­мих сонячних променів.

5. Кількісне співвідношення між яскравістю робочих по­верхонь і яскравістю стін, стелі, обладнання.

У методичному відношенні вирішення цього завдання складається з трьох частин:

1. Використання вимог санітарного законодавства до природного освіт­лення приміщення, що проектується.

2. Визначення основних показників при­родного освітлення приміщення (проектне рішен-ня).

3. Оцінка проекту і оформ­лення висновку.

Необхідно оцінювати правильність вибору системи природного освітлен­ня (бокове, верхнє чи комбіноване), обґрунтування розряду, норм і величин ко­ефіцієнта природного освітлення, улаштування світлових прорізів, розрахунки щодо визначення величини КПО.

Слід звертати увагу також на конструктивні особливості вікон для можливого використання їх для припливу зовнішнього повітря, а також безпечного і зручно­го виконання робіт з ремон-ту засклення та очищення скла з обох боків.

Забороняється для опалювальних будівель передбачати площу світлових отворів більш ніж потрібен по справжніх нормах, за винятком площі вітрин з експозиційними майданчи-ками.

Нерівномірність природного освітлення приміщень виробничих і суспільних будівель з верхнім або з верхнім і бічним природним освітленням і основних приміщень для дітей і підлітків при бічному освітленні не повинна перевищувати 3:1.

Сонцезахисні пристрої слід передбачати для виробничих приміщень з постійним пере-буванням працюючих, де виконуються роботи І - ІV розрядів, на промислових підприємс-твах, проектованих для будівництва в III і IV кліматичних районах.

Допускається при техніко-економічному обгрунтовуванні передбачати сонцезахисні пристрої для виробничих будівель, проектованих для інших кліматичних районів. Сонце-захисні пристрої в суспільних і житлових будівлях слід передбачати відповідно до глав СНіП по проектуванню цих будівель.

3. Штучне освітлення.

Системи штучного освітлення. Штучне освітлення проектується двох систем:

1. Загальне (рівномірне або локалізоване), це освітлення, при якому світильники розмі-щуються у верхній зоні приміщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або сто-совно розташування устаткування (загальне локалізоване освітлення);

2. Комбіноване, це освітлення, при якому до загального освітлення додається місцеве.

Місцеве освітлення це освітлення, додаткове до загального, створюване світильниками, концентруючими світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

У системі загально­го освітлення є два способи розміщення світильників: рівномірне і ло-калізоване. При рівномірному освітленні світильники встановлюються без урахування розта-шування обладнання, при локалізованому - в залежності від розміщення робочих місць, що забезпечує необхідний напрямок світлового потоку і створює умови для кращого освітлення робочих поверхонь.

Система комбінованого освітлення включає, крім загального освітлення, міс­цеве за допо-могою світильників, розташованих на робочих місцях, що дозволяє створювати великі рівні освітленості, але з меншими економічними витратами.

Штучне освітлення підрозділяється на:

1. Робоче

2. Аварійне.

3. Евакуаційне (аварійне освітлення для евакуації).

4. Охоронне.

5. Чергове.

При санітарній оцінці проектів штучного освітлення необхідно вирішити такі питання:

1. Раціональність вибору системи освітлення.

2. Відповідність освітленості запроектованим розрядам і під розрядам робіт, у залежності від величин об'єктів розрізнення і контрасту об'єкта з фоном.

3. Правильність вибору типів світильни­ків загального освітлення і їх розміщення за висо-тою і горизонталлю.

4. Організація аварійного освітлення.

5. Наявність і тип світильників місцевого освітлення.

6. Дос­татність коефіцієнту запасу.

7. Тощо (додаток 19, СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования»).

Робоче освітлення. Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує необхідні умови праці при нормальному ре­жимі роботи освітлювальної установки в приміщеннях і в міс-цях виконання робіт на відкритих просторах.

Вибір джерел світла слід проводити з урахуванням рекомендацій, приведених у додатку № 6 СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования».

Робоче освітлення слід передбачати для всіх приміщень будівель, а також ділянок відк-ритих просторів, призначених для роботи, проходу людей і руху транспорту.

Для освітлення приміщень, як правило, передбачають газорозрядні лампи низького і ви-сокого тиску (люмінесцентні, метало галогенні, натрієві). У разі неможливості або техні-ко-економічної недоцільності застосування газорозрядних джерел світла допускається використовування ламп розжарювання.

Аварійне освітлення. Освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Аварійне освітлення підрозділяється на освітлення безпеки і евакуа-ційне.

Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні ро­бочого освітлення.

Евакуаційне освітлення - освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення.

Аварійне освітлення, в приміщеннях і на місцях виробництва зовнішніх робіт, слід пе-редбачати, якщо відключення робочого освітлення і пов'язане з цим порушення нормаль-ного обслуговування устаткування і механізмів може викликати:

1. Розривши, пожежу, отруєння людей.

2. Тривале порушення технологічного процесу.

3. Порушення роботи таких об'єктів, як електричні станції, вузли радіопередачі і зв'язки, диспетчерські пункти, насосні установки водопостачання, каналізації і теплофікації, уста-новки вентиляції і кондиціонування повітря для виробничих приміщень, в яких неприпус-тимо припинення робіт.

4. Порушення обслуговування хворих в операційних блоках, кабінетах невідкладної до-помоги, реанімаційних, в приймальних пунктах лікувальних установ, пологових відділен-нях лікарень.

5. Порушення режиму дитячих установ незалежно від числа дітей, що знаходяться в них.

Для аварійного освітлення слід застосовувати:

а) лампи розжарювання.

б) люмінесцентні лампи - в приміщеннях з мінімальною температурою повітря не мен-ше +5°С і за умови живлення ламп у всіх режимах змінним струмом напругою не нижче 90% номінального.

Лампи Ксенону, лампи ДРЛ, металогалогенні, натрієві лампи високого тиску для ава-рійного освітлення застосовувати не допускається.

Евакуаційне освітлення. Аварійне освітлення для евакуації людей з приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях виробництва робіт зовні будівель слід передбачати:

1. В місцях, небезпечних для проходу людей.

2. В проходах і на сходах, що служать для евакуації людей, при числі евакуює більше 50 чол.

3. По основних проходах виробничих приміщень, в яких працюють більше 50 чол.

4. В сходових клітках житлових будинків заввишки 6 поверхів і більш.

5. У виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми, де вихід людей з приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення пов'язаний з небезпекою травматизму через продовження роботи виробничого устаткування.

6. В приміщеннях суспільних будівель і допоміжних будівель промислових підприєм-ств, якщо в приміщенні можуть одночасно знаходитися більше 100 чол.

Для евакуаційного освітлення слід застосовувати:

а) лампи розжарювання;

б) люмінесцентні лампи - в приміщеннях з мінімальною температурою повітря не мен-ше +5°С і за умови живлення ламп у всіх режимах змінним струмом напругою не нижче 90% номінального.

Лампи Ксенону, лампи ДРЛ, металлогалогенные, натрієві лампи високого тиску для евакуаційного освітлення застосовувати не допускається.

Для евакуаційного освітлення в приміщеннях можуть бути використані світильники аварійного освітлення.

В суспільних і допоміжних будівлях виходи з приміщень, де можуть знаходитися одно-часно більше 100 чол., а також виходи з виробничих приміщень без природного світла, де можуть знаходитися одночасно більше 50 чол., або що має площу більше 150 м², повинні бути відзначений світловими покажчиками, приєднаними до мережі аварійного освітлен-ня.

Охоронне освітлення. Охоронне освітлення - освітлення уздовж межі території, що охороняється в нічний період.

За відсутності спеціальних технічних засобів охорони повинне передбачатися уздовж меж територій, що охороняються в нічний час.

Чергове освітлення. Освітлення в неробочий час. Для чергового освітлення при необ-хідності може використовуватися частина світильників того або іншого виду освітлення.

Нормування штучного освітлення. Нормування штучного освітлення приміщень ви-робничих і складських будівель слід проводити з урахуванням рекомендацій, приведених у додатку № 6 та таблиці №1 СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освещение. Нор-мы проектирования»

Норми освітленості, приведені в таблиці №1, слід підвищувати на один ступінь шкали освітленості в наступних випадках:

1. При роботах І - ІV розрядів, якщо напружена зорова робота виконується протягом всього робочого дня.

Наприклад - візуальний контроль виробів, проборка ниток в текстильному виробницт-ві.

2. При підвищеній небезпеці травматизму, якщо освітленість від системи загального ос-вітлення складає 150 лк і менш.

Наприклад - робота на дискових пилах, ножицях гільйотин.

3. При спеціальних підвищених санітарних вимогах, якщо освітленість від системи за-гального освітлення складає 500 лк і менш;.

Наприклад - на підприємствах харчової і хіміко-фармацевтичної промисловості.

4. При роботі або виробничому навчанні підлітків, якщо освітленість від системи загаль-ного освітлення складає 300 лк і менш.

5. За відсутності в приміщенні природного світла і постійному перебуванні працюючих, якщо освітленість від системи загального освітлення складає 1000 лк і менш.

За наявності одночасно декількох ознак норми освітленості слід підвищувати не більше ніж на один ступінь.

В приміщеннях, де виконуються роботи V і VI розрядів, норми освітленості слід знижу-вати на один ступінь при короткочасному перебуванні людей або за наявності устаткуван-ня, не вимагаючого постійного обслуговування.

При виконанні в приміщеннях робіт І - ІV розрядів слід застосовувати, як правило, сис-тему комбінованого освітлення.

При цьому для досягнення рівномірності освітлення, освітленість робочої поверхні, ство-рювана загальним освітленням в системі комбінованого, повинна складати не менше 10 % нормованої освітленості для комбінованого освітлення, але не менше 150 лк для газорозря-дних ламп і не менше 50 лк для ламп розжарювання.

Передбачати систему загального освітлення допускається при технічній неможливості або недоцільності пристрою місцевого освітлення.

Нормування аварійного освітлення. Якнайменша освітленість робочих поверхонь виро-бничих приміщень і територій підприємств, вимагаючих обслуговування при аварійному режимі, повинна складати 5% освітленості, нормованій для робочого освітлення при сис-темі загального освітлення, але не менше 2 лк усередині будівель і не менше 1 лк для тери-торії підприємств. При цьому створювати якнайменшу освітленість усередині будівель більше 30 лк при газорозрядних лампах і більше 10 лк при лампах розжарювання допуска-ється тільки за наявності відповідних обгрунтовувань.

Нормування евакуаційного освітлення. Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати якнайменшу освітленість на підлозі основних проходів, або на землі і на ступенях сходів:

- в приміщеннях .............. — 0,5 лк;

- на відкритих територіях ...... — 0,2 лк.

Освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі в горизонтальній площині або на рівні 0,5 м від землі на одній стороні вертикальної площини, перпендикулярної до лінії межі.

Нормування охоронного освітлення. При використовуванні для охорони спеціальних технічних засобів освітленість слід приймати за завданням на проектування охоронного освітлення.