Лексика сучасної української літературної мови з погляду вживання Лексика сучасної української мови з експресивно-стилістичного погляду

План

1. Активна і пасивна лексика.

2. Неологізми.

3. Застаріла лексика: архаїзми й історизми

4. Діалектизми.

Контрольні запитання

1. Від чого залежить поділ української лексики на активну й пасивну?

2. Яка різниця між новими словами і неологізмами?

3. У чому новизна слова незалежність? Майдан?

4. На які групи поділяють застарілу лексику і де вона вживається?

5. Діалектні слова – позитивне чи негативне явище в мові?

Практичні завдання

1. З поданих контекстів випишіть лексеми, що знаходяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З’ясуйте їх значення (якщо можливо – за словником, див. http://sum.in.ua/). Розподіліть архаїзми за видами, доберіть до них відповідні слова з активного фонду української мови.

З поняттям біотичного регулювання тісно пов'язана екологізація життєдіяльності суспільства (Підручник); – Віче треба збирати задля війни, — сказав посадник князеві (П.Загребельний); Попереду бунчужний ніс бунчук, а слідом з шапками під піхвою ішли полковники (В.Панченко); Султан обдаровує блазнів, німих, Карлів, євнухів (З.Тулуб); Війт низько вклонився старості і воєводі і поклав перед ним берло, ознаку своєї гідності (З.Тулуб); З усієї сили треба пнутися смердові, щоб боярам данину натурою сплатити та ще й свою сім’ю прогодувати (А.Хижняк); Ексклюзив на продаж рекламного часу в олімпійських програмах має агентство «Телерадіореклама» (Газета); Торік, за гетьманату, сидів він у херсонській цитаделі, в камері смертників (О.Гончар); Скільки правиш за макітру? Ось гроші! І виклав на цяцькований таріль два подвійні динари (О.Ільченко); Початок сімдесятих і кінець вісімдесятих – кращі роки для хакерів. Тоді було більше ламерів, операційні системи тільки починали з'являтися, комп'ютери на основі таких систем мали багато помилок і дірок (Інтернетні ресурси); –Як можеш зберегти серце, коли уста отверзнуті? — здивувався і зрадів Стрижак (П.Загребельний); Всі про них читають, всі про них знають і всі чекають, хто ж кого перехазяйнує: чи Федір Іванович Дубковецький Макара Онисимовича Посмітного „перефедорить”, чи Макар Онисимович Федора Івановича „перемакарить” (О. Вишня).

2. Складіть розповідь про життя запорізьких козаків, використовуючи такі слова: бунчук, кунтуш, січ, кошовий, байдак, чайка, пістоль, січовик.

3. Тестування.

I. У якому рядку всі слова є застарілими?

1. Розмова, суфікс, сокіл, блакить, рейтинг.

2. Почуття, лексика, модальність, мармур, мушля.

3. Свобода, літо, комедіант, форель, фонетика.

4. Урядник, писар, ратай, свічадо, рекрут.

5. Ручка, хмара, самотність, нейрон, каламбур.

Iі. У якому рядку всі слова є діалектизмами?

1. Какаду, фієста, забуття, оселедець, фантастика.

2. Телефон, киптар, цукерки, соната, мікрофон.

3. Комедія, джерело, термос, контроль, мандарин.

4. Путня, раятися, бесаги, когут, ріпа.

5. Лист, коромисло, предикат, барабуля, сумка.

ІІІ. Вкажіть речення, в якому наявна застаріла лексика.

1. Вітер заснув, затих і тільки зрідка колишеться се­ред земного листя (Б.Грінченко).

2. Дорога круто пішла вгору — до вершини перевалу залишалося не більш п'яти кілометрів (Р.Іваничук).

3. Телефон у квартирі у мене торохтів, наче коробка з сірниками, яка котиться з височезних сходів (В.Коротич).

4. Скуту зимою природу голубило по-весняному радісне сонце, всіваючи віття дерев "сльозами" (Р.Бурлака).

5. Місяць був ясний, блискучий, як золотий турецький ятаган (Г.Тютюнник).