Суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності

1. поняття та класифікація суб’єктів.

2. характеристика: державні органи та посадові особи, які ведуть процес, відводи та самовідводи.

3. особи, які мають особистий інтерес у справі.

4. особи, які представляють в кримінальній справі інтереси учасників.

5. інші суб’єкти.

1.

Суб’єкт – державні органи, посадові особи, які ведуть процес, фізичні особи, які залучаються до нього, вступають між собою в процесуальні відносини, набуваючи при цьому процесуальних прав та обов’язків.

Розрізняють за своїм становищем, роллю, завданнями..

Класифікують на :

• державні органи і посадові особи : суд, суддя, прокурор, слідчий, начальник слідчого підрозділу, орган дізнання, особа, яка проводить ліз знання.

• Особи, які мають особистий інтерес у справі. – обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач та відповідач.

• Особи, які представляють інтереси інших суб’єктів – захисник, представник потерпілого, цивільного позивача чи відповідача, законний представник обвинуваченого чи потерпілого.

• Особи, які відіграють допоміжну роль – заявник про злочин, особа, яка дає пояснення, експерт, спеціаліст, перекладач, керівник експертної установи, поняті, поручителі, заставодавці, педагог, лікар, інші законні представники, особи для проведення пізнання.

Під терміном «суд» розуміють – верховний суд, вищий, апеляційний, районні…. Суди.

Суддя – голова, заступники голови, секретарі палат, судді місцевих судів.

Під терміном суд – також розуміють суддю, який одноособово розглядає справу.

По першій інстанції суд діє одноособово у 3-х стадіях – попередній розгляд, безпосередній розгляд справи.

В суді апеляційної та касаційної інстанції – в складі 3-х суддів.

При виявленні нових обставин – не менше 3-х суддів.

Ст. 400-20 КПК

Повноваження судді:

1. Стадія порушення кримінальної справи – може приймати рішення в справах приватного обвинувачення, розглядає скарги…

2. Досудове розслідування – обшук проводиться за постановою суду, накладення арешту на листи..

3. Попередній розгляд – вирішує питання про можливість розгляду даної справи за участю сторін,

4. Постановляє вирок, може закрити справу, може направити справу на додаткове розслідування.

Прокурор – ст. 121 КУ, 129 КУ, глава 21 КПК, ст. 25 КПК – на прокурора покладається реалізація функцій – вказані в КУ.

Прокурор - вертикаль прокурорів, від генерального прокурора до заступників прокурів, помічників прокурорів відділів та управлінь. Здійснюючи нагляд за органами прокурор вживає заходів для того щоб вони додержувались закону.

- Нагляд за додержанням строків слідства, затверджує обвинувальний висновок..

Також здійснює нагляд за законністю розслідування злочинів. Беручи участь у судовому засіданні сприяє повному розгляді справи.

- На стадії попереднього розгляду справи – виступає з доповіддю перед суддею.

Бере участь у дослідженні доказів, приймає участь у їх дослідженні..

Пред’являє або підтримує позов.

- На стадії виконання вироку – здійснює нагляд за законністю виконання.

Є СЛІДЧІ прокуратури, органів ВС, органів СБУ, податкової міліції.

Слідчі мають право самостійно порушувати справу, закривати, складати обвинувальний висновок…

Вказівки прокурора є обов’язковими для слідчих. Винятки ст. 114 КПК.

При проведенні розслідування слідчий має вимагати від органів дізнання допомоги при проведенні окремих слідчих дій. Постанови слідчих є обов’язковими для виконання.

Начальник слідчого підрозділу – ст. 32, 114 – 1 – начальник головного слідчого управління, слідчого відділення..

Здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих щодо розкриття злочинів, запобіганню їх вчинення..

Органи дізнання – ст. 101 КПК

Функція здійснення дізнання не є пріоритетною для них.

Повноваження органів дізнання стосуються тільки тих злочинів, що належать до їх компетенції.

Міліція – універсальний орган дізнання. Всі інші – лише в межах компетенції.

Начальник районного управління міліції, командир військового підрозділу…

Компетенція органів дізнання:

• Ст. 103, 104 КПК + ЗУ «Про ОРД»

• Виконують доручення слідчих – виконання необхідних дій за дорученням слідчого.

• Порушення кримінальної справи в межах компетенції

• Проведення невідкладних слідчих дій, якщо кримінальна справа вже порушена до встановлення особи, якщо це справи невеликої або середньої тяжкості або до закінчення терміну дізнання, якщо це тяжкі або особливо тяжкі злочини

• Право затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину (ст. 106 КПК) і після сплину строку затримання – право застосування запобіжних заходів (ст. 148 КПК)

• Передача справи слідчому через прокурора (не до суду!)