Висновки

1. Швидкісна сила – це здатність нервово–м'язової системи до мобілізації функціонального потенціалу для досягнення високих показників сили в максимально короткий час. Сенситивні періоди приросту швидкісно-силових можливостей спостерігаються у дівчат віком від 10 до 11,а у хлопців від 10 до 11 та від 13 до 15 років.

2. Швидкісну силу диференціюють залежно від величини проявів сили в рухових діях, що пред'являють різні вимоги до швидкісно–силових можливостей спортсмена на стартову та вибухову силу. Стартова сила людини – це її здатність з можливо більшою швидкістю долати помірний опір. Вибухова сила людини – це її здатність проявити найбільше зусилля за найкоротший час.

3. Для виховання швидкісно-силових якостей особливо ефективними є ексцентричний, пліометричний і ізокінетичний методи. Ефективна робота над розвитком швидкісної сили можлива із комплексним використанням різних методів.

4. Засобами розвитку швидкісно–силових якостей є фізичні вправи. У процесі швидкісно–силової підготовки спринтера використовуються вправи з предметами і без предметів, вправи із вагою власного тіла та різними видами обтяжень. Обтяження бувають максимальними, субмаксимальними та помірними і дозуються в залежності від завдань підготовки. Тривалість окремих вправ повинна забезпечувати можливість їх виконання без зниження швидкості рухів і стомлення. Широко застосовуються в підготовці бігунів на короткі дистанції різні види стрибкових вправ. Ефективною вправою, сприяючою розвитку швидкісної сили м'язів–розгиначів ніг є стрибок у глибину.

У процесі нашого дослідження ми дійшли висновку,що рівень прояву швидкісної сили людини найтісніше взаємопов`язаний зі ступенем засвоєння руху. Адже чим вища техніка руху в спортсмена,тим ефективніша його м`язова координація. Великий арсенал і широка варіативність засобів силової підготовки тренерів,спеціального устаткування і т.д. надає тренеру великі можливості для раціонального планування тренування,направленого на розвиток даної якості в легкоатлетів.

Список використаної літератури

1. Алабин В.Г., Скрипко А.М., Юшкевич Т.П. Применение тренажеров в скоростно-силовой подготовке легкоатлетов. Тез. науч.-метод. конф. «Применение технических средств в обучении и тренировке спортсмена». Минск, 1973, С. 39–43.

2. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. – Київ, 1993.

3. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов. – М. : Физкультураи и спорт, 1988. – 331 с.

4. Войнбаум Я. «Физические упражнения и здоровье школьников» / Физическая культура в школе. – 1993. №2. – С.59–64.

5. Воячецкий Э. Развивая силу // Физическая культура в школе, 2000. –№2. – С.46–48.

6. Гуревич И.А. 1500 упражнений для моделирования круговой тренировки / Изд. 2–е, перераб. и доп. – Минск: Высшейшая школа, 1980. – 256 с.

7. Гуревич И.А. Круговая тренировка при развитии физических качеств / Изд. 3-е, перераб. и доп. – Минск: Высшейшая школа, 1985. – 256 с.

8. Келлер В.С, Платонов В.М. Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів. – Львів: Українська Спортивна Асоціація, 1993. – 270 с.

9. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей: Навчальний посібник для фізкультурних вузів. – Львів: Штабор, 1997. – 204 с.

10. Лях В. Двигательные способности // Физическая культура вшколе, 1996. – №2. – С. 2–8.

11. Лях В.И. Скоростные способности: основы тестирования и методики развития // Физическая культура в школе, 1997. – №3. – С. 2–8.

12. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для ин-тов физ. культуры. – М.: "ФиС", 1991. – 543 с.

13. Остапенко Л. «Будь готов» / Физическая культура в школе.– 1994. №3. – С.43–47.

14. Остапенко Л. Гибкость и сила – прекрасный союз // Физическая культура в школе, 1994. – №5. – С. 55–59.

15. Петров В.К. Сила нужна всем. – М.: "ФиС", 1977. – 200 с.

16. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. – К. : Олімпійска література, 1995. – 320 с.

17. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 584 с.

18. Романенко В.А., Максимович В.А. Круговая тренировка при массовых занятиях физической культурой. – М.: "ФиС", 1986. – 143 с.

19. Теория и методики физического воспитания / Под. ред. Б.А. Ашмарина. – М.: Просвещение, 1990. – 287 с.

20. Тренажеры и специальные упражнения в легкой атлетике. Под. общ. ред. В.Г. Алабина и М.Г. Кривоносова. М. Физкультура и спорт, 1976. – 272с.

21. Хартманн Ю. Тюннеманн Х. Современная силовая тренировка. – Берлин: Штортферлаг, 1998. – 335 с.

22. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 272 с.

23. Шолих М. Круговая тренировка / Пер. с нем. – М.: "ФиС", 1966. – 174 с.

24. Bonde–Petersen F. Muscle training by static, concentric and eccentric contractions // Acta Physiologica Scandinavica, I960. – 48. – P. 406–416.

25. Bosko C. Atleticastudi Stretch–Shortening Cycle in Skeletal Muscle Function and Physiological Considerations on Explosive Power in Man // FIDAL, Centre Studi Ricerche, Jah/Feb., 1985. – 1. – P. 7–113.

26. Davies A. H. Chronic effects of isokinetic and allokinetic training on muscle force, endurance, and muscular hypertrophy // Dissertation Abstracts International, 1977. – З8(А). – P. 153.