Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка по выполнению курсовой по ЭПТБ 2009.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
276.99 Кб
Скачать

5. Основні вимоги до оформлення курсової роботи

Курсові роботи відносяться до категорії навчально-наукової документації. Вони повинні оформлятися відповідно до вимог Державного стандарту України (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006), гармонізованого з міжнародним стандартом ISO 5966:1982.

Текст необхідно набирати на комп'ютері на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210297 мм) із застосуванням шрифту Times New Roman текстового редактора Word розміру, кеглем 14, через півтора інтервали при дотриманні полів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, зверху й знизу по 20 мм.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною арабськими цифрами в правому верхньому куті без крапки. Нумерація починається з титульного аркушу, але проставляється зі вступу.

Структурні елементи «Реферат», «Зміст», «Перелік умовних позначок, символів», не нумеруються, а їхнє найменування служать заголовками структурних елементів у роботі.

Заголовки структурних елементів роботи варто розташовувати в середині рядка й друкувати прописними буквами без крапки наприкінці. Інші заголовки підрозділів варто починати з абзацного відступу, рівним п'яти знакам (1,27). Переноси слів у заголовках не допускаються. Відступ підзаголовка від тексту повинен становити один інтервал. Назва підрозділу розміщується одразу під назвою розділу.

Скорочення слів або словосполучень можливе тільки відповідно до діючих стандартів. Наприклад, гривні – грн (крапка не ставиться).

Необхідно розрізняти дефіс (-) та тире (–). Для надрукування останнього варто використовувати комбінацію клавіш ctrl та -.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи та заголовки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки на кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки на кінці. Розділи, підрозділи курсової роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Нумерація пунктів і підпунктів (при їх наявності) здійснюється аналогічно.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всій роботі і дорівнювати п’яти знакам.

Не слід виділяти лише один підрозділ в розділі. У цьому випадку краще розбити матеріал на два окремих розділи, або зовсім не виділяти вказаний підрозділ.

Цифровий матеріал, що характеризує декілька показників за певний період часу, краще оформляти у вигляді таблиць (див. дод. З). Таблицю варто розміщати після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Нумеруються таблиці арабськими цифрами в межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Номер таблиці, приміром, 3.2 означає, що це друга таблиця третього розділу роботи. Слово таблиця і її номер пишеться у верхньому правовому куту, а її назва – над таблицею зліва з абзацного відступу. На всі таблиці та рисунки мають бути посилання у роботі. Якщо таблиці чи ілюстрації зроблені не автором курсової, необхідно посилатися на джерело, з якого запозичено ту чи іншу ілюстрацію.

Назва таблиці повинна бути короткою і відбивати зміст таблиці; слід вказувати назву підприємства, дані якого представлено у таблиці. Якщо в таблиці присутні результати власних розрахунків, зокрема темпи росту або приросту, назва таблиця має починатися так: «Аналіз…підприємства (назва підприємства)».

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю ділять на частині, поміщаючи одну частину під інший або переносять частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюється її заголовок. При розподілі таблиці на частині допускається її заголовок заміняти нумерацією граф, даної в першій частині таблиці. Назва й номер таблиці вказується один раз над першою частиною таблиці, а над перенесеною частиною вказують праворуч: «Продовження табл.» із вказівкою номера таблиці.

Заголовки граф таблиці пишуться із прописної букви, або з малої літери, якщо вони становлять одне речення із заголовком граф. Наприкінці заголовків і підзаголовків граф і рядків таблиць крапки не ставляться. Заголовки й підзаголовки граф указують в однині.

Дані таблиць повинні мати одиниці виміру, які можуть вказуватися поруч із показниками або виділятися в окремий стовпчик. При однаковій розмірності всіх показників, що втримуються в таблиці, одиниці вимірів можуть виноситися в заголовок таблиці й писатися через кому або вказуватися праворуч над таблицею. Якщо за окремими показниками відсутні дані, то в таблиці ставиться прочерк, а дробові числа варто вказувати з однаковим числом знаків після коми. В останньому випадку числа повинні розміщуватися в графах за принципом кома під комою.

Таблиці основних даних варто розміщати в логічній послідовності в тексті роботи, а допоміжних даних і розрахунків, що не мають методичної цінності, можна виносити в додаток до неї.

З метою більшої наочності цифровий матеріал можна представити у вигляді чітко виконаних графіків, схем і діаграм на ПК й оформити як рисунки. Рисунки повинні мати найменування й порядкову нумерацію, що поміщають під рисунками (див. дод. К). Слово рисунок пишеться скорочено - «Рис.», указується номер рисунка, що містить номер розділу, до якого він відноситься, і порядковий номер рисунка. Заголовок рисунка пишеться симетрично до нього без переносу слів.

При використанні перерахувань у тексті роботи перед ними ставиться двокрапка, а перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс. Для більше глибокої деталізації усередині першого рівня перерахувань варто використати арабські цифри з дужкою.

Перерахування першого рівня деталізації друкуються малими літерами з абзацного відступу, а другого рівня – з відступом щодо першого рівня перерахувань. Між собою перерахування відокремлюються крапкою з комою. Наприклад, ефективність діяльності підприємства класифікується за наступними ознаками:

а) ступеня збільшення ефекту:

1) первісна;

2) мультиплікаційна;

б) місцю одержання ефекту;

в) напрямкам використання:

1) госпрозрахункова (локальна);

2) загальнодержавна.

Якщо список конституюється з елементів, яким дається пояснення не одним реченням, то кожний новий елемент слід починати з великої літери. Наприклад, в економіці турбізнесу виділяють такі основні базові стратегії:

1. Стратегія виживання. Ця стратегія застосовується при збитковості підприємства.

2. Стратегія стабілізація. Вона обумовлює коливання від збитковості до прибутковості.

При необхідності пояснень до тексту роботи, таблицям або ілюстраціям безпосередньо після них даються примітки.

Слово «Примітка» пишуть з великої літери з абзацного відступу, із крапкою наприкінці й із прописної букви в тієї ж подають текст примітки. Кілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами із крапкою.

Формули й рівняння розташовуються безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки з виділенням її зверху й знизу одним вільним рядком. Нумеруються формули аналогічно таблицям у межах розділів. Номер формули або рівняння (наприклад 3.4) указується в круглих дужках на рівні написання формули (рівняння) у крайнім правому положенні на рядку поблизу правого поля.

Пояснення значень символів, коефіцієнтів, що входять у формулу (рівняння), варто приводити безпосередньо під нею в тієї ж послідовності, у якій вони подані у формулі або рівнянні. Перший рядок пояснення починають із абзацу словом «де» без двокрапки, потім дають перерахування пояснень, відокремлюючи їхньою крапкою з комою.

Приклад. Коефіцієнт нерівномірності туристського потоку розраховується по формулі:

, (1.1)

де Кн – коефіцієнт нерівномірності туристського потоку;

Дmax, Дmin – кількість туроднів у місяці, відповідно з максимальним і мінімальним туристським потоком у чіл.-днях.

Переносити формулу або рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій (+; -; :, х), причому, знак операцій на початку наступного рядка повторюється. Формули, що випливають одна за одною і не розділені текстом, відокремлюються комою.

Для надрукування формул варто використовувати об’єкти типу Microsoft Equation 3.0. В останньому для пробілу варто використовувати комбінацію клавіш shift+ctrl+пробіл.

Всі цитати, цифри, схеми, графіки, формули, запозичені з переліку посилань, повинні забезпечуватися посиланнями на джерело. Такі посилання в тексті роботи варто вказувати порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками. При посиланнях на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки самої роботи вказуються їхні номери. Наприклад, «(див. табл. 4.2)» «за формулою (2.1)» «...у додатку Б».

Додатки варто оформляти як продовження роботи в порядку появи на них посилань. Кожен додаток повинен мати заголовок, написаний угорі симетрично щодо тексту. Посередині рядка над заголовком повинне бути написане слово «Додаток» і прописна буква алфавіту, що позначає номер додатка. Для позначення додатків використаються послідовно букви українського алфавіту, за винятком Г, Ґ, Е, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Додатки повинні мати загальну з роботою наскрізну нумерацію сторінок. Формули, таблиці, наявні в додатку, варто нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, малюнок В.2, що означає другий рисунок додатка В.

Перелік використаних джерел (посилань) складається в порядку їхнього згадування з дотриманням стандартних вимог до бібліографічного опису (див. дод. Г).