Наслідки

Затримка озоновим шаром ультрафіолетового випромінювання

Ослаблення озонового шару усилює потік сонячної радіації на землю і викликає у людей зростання числа ракових утворень шкіри. Також від підвищеного рівня випромінювання страждають рослини і тварини.

Відновлення

Хоча людством були вжиті заходи по обмеженню викидів хлор- і бромвмісних фреонів шляхом переходу на інші речовини, наприклад фторвмісні фреони (CFC)^[5], процес відновлення озонового шару займе декілька десятиріч. Перш за все це обумовлено величезним об'ємом вже накопичених в атмосфері фреонів, які мають час життя десятки і навіть сотні років. Тому затягування озонової діри не варто чекати раніше 2048 року.^[6]

Основними руйнівниками озону є фреони

Молекула фреона

Це твердження справедливе для середніх і високих широт. В інших широтах хлорний цикл відповідальний тільки за 15—25% втрат озону в стратосфері. При цьому необхідно відзначити, що 80% хлора (Cl) має антропогенне походження.^[8] Тобто втручання людини сильно збільшує внесок хлорного циклу. І при тій тенденції що була, щодо збільшення виробництва фреонів (до вступу в дію Монреальського протоколу) зростанння 10% на рік) 30%—50% загальних втрат озону в 2050 році обумовлювалось би дією фреонів (CFC).^[9] До втручання людини процеси утворення озону і його руйнування знаходилися в рівновазі. Але фреони, що викидаються при людській діяльності, змістили цю рівновагу у бік зменшення концентрації озону. Що ж до полярних озонових дір, то тут ситуація абсолютно інша. Механізм руйнування озону в принципі відрізняється від більш низьких широт, ключовою стадією є перетворення неактивних форм галогенвмісних речовин в оксиди, яке протікає на поверхні частинок ПСХ. В результаті практично весь озон руйнується в реакціях з галогенами:

• за 40—50% відповідальний хлор,

• за 20—40% — бром.^[10]

4.Методи захисту повітряного середовища.

Основними и найбільш дійовими методами боротьби з забрудненнями атмосфери е економічні. В багатьох розвинених крашах діє продумана система заохочувальних i заборонних заходів, які допомагають уникнути забруднень. Фірми, що впроваджують безвідхідні технології, новітнісистеми очисних фільтрів тощо, отримують значш податкові пільги, що дае її переваги над конку¬рентами. У той же час ті фірми, що забруднюють атмосферу, Змушені платити дуже великі податки и штрафи. У багатьох країнах, крім державних санітарно-епідеміологічних служб, за станом атмосфери слідкують також численні громадськіоргашзацї («зелені» товариства). У Швейцарії, наприклад, власник фаб¬рики може отримати таке повідомлення: «Ваша фабрика забруд¬нюе повітря понад встановлені норми. Якщо Ви не встановите очисних фільтрів i не ліквідуете забруднення, наша екологічна організація розпочне в пресі кампанію проти Baшої продукції, в результаті чого збитки Baшої фірми перевищать ті витрати, які Вам потрібні для встановлення системи очищення». Як правило, такі попередження діють дуже ефективно, оскільки отримати ярлик забруднювача природного серед свища в цій країні рівноцінно швидкому економічному краху — ніхто не буде купувати продукції «брудної» фірми. Велике значения мае виховна и просвітницька робота. В тій же Швейцарії дітям із самого раннього віку пояснюють, що для ixньої країни, де нема практично таких корисних копалин, чисте повітря, чисті озера і ріки є основним національним багатством. Всім відомі гірські швейцарські курорти з їхнім кришталево-чистим повітрям, сліпучо-білими лижними трасами, небесною блакиттю гірських озер. Кожний швейцарець із молоком матері сприймає любов до своеї прекрасної країни, !і для нього блюзнірством є сама навіть думка про те, що можна зазіхати на цю красу и чистоту. Існують також організаційні, технологічні й інші засоби боротьби з забрудненнями атмосфери. 1. Зменшення шлькості ТЕС за рахунок будівництва більш потужних, забезпечених новітніми системами очищения и утилізації (корисного використання) газових і пилових викидів. Як відомо, одна потужна ТЕС забруднюе повітря менше, н!ж сотня котелень Tiєї ж сумарної потужності. Гази, що виходять із топок ТЕС, перш ніж потрапити в атмосферу, очищаються в спеціальних установках. Деякі країни навіть мають з цього економічну вигоду. Наприклад, Франщя забезпечуе свої потреби в сірчаній кислоті за рахунок SC-2, що вловлюеться з відхідних газів и TEC (власних родовищ сірки, з якоі в наших країнах виготовляеться сірчана кислота, у Франції нема). 2. Очищения вугілля до його надходження в топки ТЕС в!д піриту (сірчаного колчедану, FeS2). Це стае дедалі необхідн!шим у зв'язку з надходженням в топки ТЕС вугілля чимраз нижчоі якості зі значним вмістом шриту. Ефективне очищения вугілля зменшуе вміст сірчаних окислів у димах ТЕС на 98—99 %. 3. Замша вугшля та мазуту для ТЕС екологічно чистішим паливом — газом. ТЕС, що працюють на природному газі, крім СО2 і окислів азоту (останні теж можна вловити з диму), не викидають в повітря шкідливих газів. 4. Регулювання двигунів внутр!шнього згоряння в автомобілях, установка на них спещальних катал!затор!в, що нейтралізують чадний газ до СО2, заміна шкідливого етильованого бензину (який забруднюе повітря свинцем) на екологічно менш шкідливий. 5. Озеленения міст іселищ. 6. Правильне планування житлових і промислових районів у межах міста. Їх треба розташовувати якомога далі один від одного, а між ними обов'язково створювати зони зелених насад-жень, а автомобшьн! траси з напруженим рухом (особливо вантажівок) планувати за межами житлових райотв. 7. Використання звукопоглинаючих матеріалів при будівництві житлових і промислових будинків. 8. Проведения ЛЕП за межами сіл і міст.