
- •Методична розробка до теми: «Предмет охорони праці» План
- •1.1. Конституція України щодо питань охорони праці
- •1.2 Кодекс законів про працю України
- •1.3 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
- •1.4 Закон України «Про відпустки»
- •1.5 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
- •1.6 Закон України «Про пожежну безпеку»
- •1.7 Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року
- •1.8 Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»
- •2.1 Основні вимоги, принципи, поняття та терміни Закону України «Про охорону праці»
- •2.2 Права на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи
- •2.3 Управління охороною праці та обов'язки роботодавця і працівника
- •2.4 Навчання з питань охорони праці
- •2.5 Органи державного нагляду за охороною праці
- •2.6 Громадський контроль
- •2.7 Відповідальності за порушення вимог законодавства щодо охорони праці
- •3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Методична розробка до теми 1.2 «Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві». «Організація охорони праці на виробництві».
- •1. Основні положення організації охорони праці на виробництві.
- •2. Служба охорони праці підприємства.
- •3. Обов‘язки працівників щодо виконання вимог охорони праці.
- •4. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці на виробництві
- •5. Інструктажі з охорони праці
- •Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •6. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною праці на виробнмцтві
- •Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •1. Загальні положення
- •2. Організація роботи по атестації
- •3. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •4. Гігієнічна оцінка умов праці
- •5. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •6. Атестація робочих місць
- •Серія: На допомогу викладачу з питань охорони праці
- •Для системи навчання з охорони праці
- •Атестація робочих місць за умовами праці
- •1.Загальнi положення
- •2.Органiзацiя роботи по атестацiї
- •3.Вивчення факторiв виробничого середовища I трудового процесу
- •4.Принципи та основи гiгiєнiчної класифiкацiї працi
- •5.Гiгiєнiчна оцiнка умов працi
- •6.Оцiнка технологiчного та органiзацiйного рiвня робочого мiсця
- •7.Атестацiя робочих мiсць
- •Методична розробка до теми 2.1 «Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії». «Законодавча база з питань гігієни праці».
- •6. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •1. Санітарно-гігієнічні вимоги та їх реалізація в технологічному процесі.
- •Категорії робіт за ступенем важкості
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •2. Санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного середовища на виробництві.
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин
- •3. Нормування та вимірювання шумів.
- •4. Нормування ультра - та інфразвуку.
- •5. Методи гігієнічної оцінки та нормативні параметри виробничої вібрації.
- •Гранично допустимі рівні локальної вібрації
- •Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу "в")
- •Значення вагових коефіцієнтів (Ki, Lki, дБ) для локальної вібрації
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •6. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •Характеристика спектру електромагнітних випромінювань
- •Гранично допустимі значення егд та нгд на робочих місцях
- •Гранично допустимі рівні електромагнітних полів для населення (крім телебачення згідно дсн 239-96)
- •7. Нормування іч випромінювань
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •8. Нормування уф випромінювання.
- •Допустимі значення для увф
- •9. Нормування лазерного випромінювання.
- •Гранично допустимі дози при однократному впливі на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •Граничні дози при однократному впливі на очі і шкіру прямого чи розсіяного лазерного випромінювання
- •10. Вимоги безпеки при роботі з окг.
- •11. Нормування іонізуючих випромінювань.
- •Ліміти дози опромінювання(мЗв*рік-1)
- •Методична розробка до теми 2.2 «Забруднення повітря виробничих приміщень. Системи опалення».
- •1. Засоби індивідуального захисту.
- •2. Вентиляція виробничих приміщень. Види вентиляції.
- •3. Природна вентиляція
- •4. Механічна вентиляція
- •Методична розробка до теми 2.3 «Освітлення виробничих приміщень. Вібрація. Шум. Ультразвук та інфразвук.
- •1. Освітлення виробничих приміщень
- •2. Види виробничого освітлення
- •3. Вібрації
- •4. Виробничий шум.
- •5. Залежність рівня звукового тиску, що сприяється людиною від частоти звуку (криві рівної гучності)
- •Стандартні значення корекції рівнів звукового тиску у частотних смугах.
- •6. Ультра- та інфразвук
- •Методична розробка до теми 2.5 «Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів». «Електробезпека».
- •1. Електробезпека
- •2. Особливості електротравматизму. Дія електричного струму на організм людини.
- •3. Види електричних травм.
- •4. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
- •6. Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •7. Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •8. Захист від статичної електрики
- •9. Блискавкозахист.
- •Методична розробка до теми 2.5 «Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів». «Пожежобезпека».
- •1. Основні поняття та значення пожежної безпеки.
- •2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори, що пов'язані з пожежами.
- •4. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів. Сутність та види горіння.
- •5. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •6. Первинні засоби пожежогасіння.
- •7. Вогнегасники.
3. Небезпечні та шкідливі фактори, що пов'язані з пожежами.
Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків. Об’єкти повинні мати системи пожежної безпеки, спрямовані на запобігання пожежі дії на людей та матеріальні цінності небезпечних факторів пожежі, в тому числі їх вторинних проявів. До таких факторів, згідно ГОСТ 12.1.004-91, належать:
– полум'я та іскри;
– підвищена температура навколишнього середовища;
– токсичні продукти горіння й термічного розкладу;
– дим;
– знижена концентрація кисню.
Вторинними проявами небезпечних факторів пожежі вважаються:
– уламки, частини зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій;
– радіоактивні та токсичні речовини і матеріали, викинуті із зруйнованих апаратів та установок;
– електричний струм, що виник внаслідок переходу напруги на струмопровідні елементи будівельних конструкцій, апаратів, агрегатів під дією високих температур;
– небезпечні фактори вибухів, згідно ГОСТ 12.1.010, пов’язаних з пожежами;
– вогнегасні речовини.
4. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів. Сутність та види горіння.
Горіння - екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникненням полум’я або світінням.
Для виникнення горіння необхідна одночасна наявність трьох чинників - горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. При цьому, горюча речовина та окисник повинні знаходитися в необхідному співвідношенні один до одного і утворювати таким чином горючу суміш, а джерело запалювання повинно мати певну енергію та температуру, достатню для початку реакції. Горючу суміш визначають терміном “горюче середовище”. Це – середовище, що здатне самостійно горіти після видалення джерела запалювання. Горючі суміші, залежно від співвідношення горючої речовини та окисника, поділяються на бідні і багаті. В бідних мають місце надлишок окисника, у багатих – горючої речовини. Для повного згорання необхідна присутність достатньої кількості кисню, щоб забезпечити повне перетворення речовини в його насичені оксиди. При недостатній кількості повітря окислюється тільки частина горючої речовини. Залишок розкладається з виділенням великої кількості диму. При цьому також утворюються токсичні речовини, серед яких найбільш розповсюджений продукт неповного згорання – оксид вуглецю (СО) , який може привести до отруєння людей. На пожежах, як правило, горіння відбувається за браком окисника, що серйозно ускладнює пожежогасіння внаслідок погіршення видимості або наявності токсичних речовин у повітряному середовищі.
Слід відмітити, що горіння деяких речовин (ацетилену, оксиду етилену тощо), які здатні при розкладанні виділяти велику кількість тепла, можливе й за відсутності окисника.
Горіння може бути гомогенним та гетерогенним.
При гомогенному горінні речовини, що вступають в реакцію окислення, мають однаковий агрегатний стан – газо- чи пароподібний.
Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах і наявна межа поділу фаз в горючій системі, то таке горіння називається гетерогенним.
Пожежі, переважно, характеризуються гетерогенним горінням.
У всіх випадках для горіння характерні три стадії: виникнення, поширення та згасання полум’я. Найбільш загальними властивостями горіння є здатність осередку полум’я пересуватися по всій горючій суміші шляхом передачі тепла або дифузії активних частинок із зони горіння в свіжу суміш. Звідси виникає й механізм поширення полум’я, відповідно тепловий та дифузійний. Горіння, як правило, проходить за комбінованим тепло – дифузійним механізмом.
Згідно ГОСТ 12.1.004-91 (1999) ССБТ. «Пожарная безопасность. Общие требования»: «Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів – сукупність властивостей, які характеризують їх здатність до виникнення й розповсюдження горіння. Наслідком горіння, у залежності від його швидкості та умов протікання, можуть бути пожежа (дифузійне горіння) або вибух (дефлаграційне горіння попередньо перемішаної суміші горючого та окисника)».
За походженням та деякими зовнішніми особливостями розрізняють такі форми горіння: спалах –швидке загоряння горючої суміші без утворення стиснутих газів, яке не переходить у стійке горіння; займання – горіння, яке виникає під впливом джерела запалювання; спалахування – займання, що супроводжується появою полум’я; самозаймання – горіння, яке починається без впливу джерела запалювання; самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум’я; тління – горіння без випромінювання світла, що , як правило, розпізнається за появою диму.
Залежно від агрегатного стану й особливостей горіння різних горючих речовин і матеріалів, пожежі за ГОСТ 27331-87 поділяються на відповідні класи та підкласи:
клас А - горіння твердих речовин, що супроводжується (підклас А1) або не супроводжується (підклас А2) тлінням;
клас В – горіння рідких речовин, що не розчиняються (підклас В2) у воді;
клас С –горіння газів;
клас Д – горіння металів легких, за винятком лужних (підклас Д1), лужних (підклас Д2), а також металовмісних сполук (підклас Д3);
клас Е – горіння електроустановок під напругою.